Брюссель – Місія Кокса і Квасневського може бути продовжена. У всякому разі, за такий крок висловлюються європейські лідери та Європарламент. Як вважають в ЄС, фактично, для продовження їхньої спостережної та посередницької роботи в Україні потрібна згода офіційного Києва. 5 грудня звіт, цілі та подальші кроки місіонерів проаналізують голови парламентських груп Європейського парламенту.
Колишній президент Польщі Александр Квасневський та екс-президент Європарламенту Пат Кокс, які здійснювали моніторингову місію в Україні, ймовірно, у четвер отримають від Європейського парламенту новий мандат на продовження роботи. Однак, деталі та мета роботи місіонерів мають бути адаптовані до нинішньої української ситуації, зазначають у Європарламенті. У будь-якому разі, каже президент цієї установи Мартін Шульц, європейська сторона готова далі надавати допомогу Україні.
«Ми звертаємося до обох сторін (уряду та опозиції) втриматися від насилля, повернутися до діалогу, приготуватися до взаємної поваги, навіть, в нинішній хиткій ситуації. І якщо ми можемо допомогти, – і я це з’ясовую з обома сторонами, – то ми готові це зробити», – зазначив голова Європарламенту.
Колишній президент Польщі Александр Квасневський у середу в Брюсселі порівняв Помаранчеву революцію та нинішній Євромайдан: в 2004-му ми були між двома термінами президентства Кучми та двома турами виборів. Питання стояло: хто виграє – табір Януковича чи табір Ющенка.
«Сьогодні маємо зовсім іншу ситуацію. Є демократично обраний президент, його термін завершиться у березні 2015-го. Ми, як серйозні партнери, не можемо цього не визнавати. Звісно, ми не погоджуємося із рішеннями, методами, деякими підходами, але ми змушені визнавати його мандат. І це – головна відмінність 2004-го від 2013 року», – пояснює Квасневський.
Наступні дні будуть дуже важливими – Кокс
Характерно, що в своєму останньому інтерв’ю польським ЗМІ колишній лідер Польщі ще зауважив, що якщо прихильники євроінтеграції будуть рішучими і зможуть втримати динаміку протестів, то президент Янукович почне йти на поступки, погодиться на звільнення того чи іншого міністра, можливо, навіть прем’єр-міністра.
«Наразі ситуація дуже напружена і я сподіваюся, що наступними днями, які будуть дуже важливими, настане достатня взаємна повага і ситуація не переросте в ті жахіття, що ми бачили декілька днів тому. Ситуація хитка і ми закликаємо до спокою, ненасилля та відкритості до діалогу», – зі свого боку заявив Пат Кокс, колишній президент Європарламенту та ще один представник місії в Україні.
У Кокса теж поцікавилися, чи його влаштовує перспектива працювати із нинішньою українською владою, після насилля на Євромайдані.
«Влада України була обрана людьми, так само, як і опозицію обрала інша частина цих людей. Не нам вирішувати: мати справу із урядом чи з опозицією. Завдання полягає у роботі, з повагою до всіх сторін, навіть якщо їм доводилося так складно працювати між собою», – відповів політик.
Загалом, обидва представники місії налаштовані оптимістично, не зважаючи на брак результатів за 18 місяців роботи в Україні. Попередня робота принесла чимало досвіду, зазначають Александр Квасневський та Пат Кокс. Впевнені, якщо мандат місії продовжать, то це неодмінно принесе користь українсько-європейським відносинам, зауважують вони.
Колишній президент Польщі Александр Квасневський та екс-президент Європарламенту Пат Кокс, які здійснювали моніторингову місію в Україні, ймовірно, у четвер отримають від Європейського парламенту новий мандат на продовження роботи. Однак, деталі та мета роботи місіонерів мають бути адаптовані до нинішньої української ситуації, зазначають у Європарламенті. У будь-якому разі, каже президент цієї установи Мартін Шульц, європейська сторона готова далі надавати допомогу Україні.
«Ми звертаємося до обох сторін (уряду та опозиції) втриматися від насилля, повернутися до діалогу, приготуватися до взаємної поваги, навіть, в нинішній хиткій ситуації. І якщо ми можемо допомогти, – і я це з’ясовую з обома сторонами, – то ми готові це зробити», – зазначив голова Європарламенту.
Колишній президент Польщі Александр Квасневський у середу в Брюсселі порівняв Помаранчеву революцію та нинішній Євромайдан: в 2004-му ми були між двома термінами президентства Кучми та двома турами виборів. Питання стояло: хто виграє – табір Януковича чи табір Ющенка.
«Сьогодні маємо зовсім іншу ситуацію. Є демократично обраний президент, його термін завершиться у березні 2015-го. Ми, як серйозні партнери, не можемо цього не визнавати. Звісно, ми не погоджуємося із рішеннями, методами, деякими підходами, але ми змушені визнавати його мандат. І це – головна відмінність 2004-го від 2013 року», – пояснює Квасневський.
Наступні дні будуть дуже важливими – Кокс
Характерно, що в своєму останньому інтерв’ю польським ЗМІ колишній лідер Польщі ще зауважив, що якщо прихильники євроінтеграції будуть рішучими і зможуть втримати динаміку протестів, то президент Янукович почне йти на поступки, погодиться на звільнення того чи іншого міністра, можливо, навіть прем’єр-міністра.
«Наразі ситуація дуже напружена і я сподіваюся, що наступними днями, які будуть дуже важливими, настане достатня взаємна повага і ситуація не переросте в ті жахіття, що ми бачили декілька днів тому. Ситуація хитка і ми закликаємо до спокою, ненасилля та відкритості до діалогу», – зі свого боку заявив Пат Кокс, колишній президент Європарламенту та ще один представник місії в Україні.
У Кокса теж поцікавилися, чи його влаштовує перспектива працювати із нинішньою українською владою, після насилля на Євромайдані.
«Влада України була обрана людьми, так само, як і опозицію обрала інша частина цих людей. Не нам вирішувати: мати справу із урядом чи з опозицією. Завдання полягає у роботі, з повагою до всіх сторін, навіть якщо їм доводилося так складно працювати між собою», – відповів політик.
Загалом, обидва представники місії налаштовані оптимістично, не зважаючи на брак результатів за 18 місяців роботи в Україні. Попередня робота принесла чимало досвіду, зазначають Александр Квасневський та Пат Кокс. Впевнені, якщо мандат місії продовжать, то це неодмінно принесе користь українсько-європейським відносинам, зауважують вони.
