Угода України з ЄС може бути підписана за кілька місяців – посол США Джеффрі Пайєтт

Київ – Київ має шанси підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом вже навесні 2014 року. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив надзвичайний і повноважний посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. Посол наголосив, що Україна сама має вибирати своє майбутнє і ніхто, зокрема Росія не може тиснути на її вибір.

(Розмову було записано у п’ятницю, 29 листопада)

– Угода про асоціацією між Україною і ЄС не підписана. Чи це вплине на українсько-американські відносини?

– Хочу сказати кілька речей. Перш за все, те, що угода не була підписана на Вільнюському саміті, для нас велике розчарування. Ми віримо, що довготермінове майбутнє України у Європі. І між Україною і ЄС мають бути встановлені тісніші інституційні зв’язки. Це в інтересах українського народу. Також це допоможе економічному зростанню в Україні. І це буде відповідати бажанням українців. У цьому сенсі мене дуже надихає заява президента Януковича у Вільнюсі, що він вважає, що угода про асоціацію на останній стадії підготовки. І ми сподіваємося, що вона скоро буде підписана. І коли вона буде підписана, то це надасть додатковий імпульс американсько-українському партнерству.

– На Вашу думку, пане посол, коли це може статися?

– Ми сподіваємося, що це станеться якнайшвидше. Ми говоримо, безумовно, про місяці, не роки. Я бачив сьогодні заяву радника зовнішньої політики президента, який сказав, що він сподівається, що це може бути підписано на зустрічі на найвищому рівні Україна-ЄС навесні. І США будуть це підтримувати.

– Ви вважаєте, це взагалі можливо після всього?

– Я впевнений, що зрештою це станеться. Питання, коли? Одне з повідомлень, яке дуже чітко було почуте з Євромайдану цього тижня, що тісніші відносини з Європою підтримує український народ. І це підтримують США.

– Багато політичних експертів говорять, що провал угоди між Україною і ЄС буде зміною геополітичної стратегії України. Ви теж так думаєте?

– Не обов’язково. Я думаю, що угода про асоціацію буде доброю для українського суверенітету, для економічного зростання в Україні. Але вона не заважає українським відносинам з Росією. Я думаю, що під час дебатів упродовж останніх тижнів був випущений той момент, що асоціація жодним чином не перешкоджає глибоким історичним, культурним зв’язкам з Росією. Це просто чудова можливість. І люди це повинні це розуміти.

– Пане посол, після Бухарестського саміту НАТО Росія напала на Грузію. Зараз Росія блокує підписання асоціації України з ЄС і парафування угоди між ЄС і Вірменією. Чи існує досі у Східній Європі міжнародне законодавство, чи лише закони Москви?

– Хочу сказати, що США вважають, що Україна має право обирати сама своє майбутнє. Ми відкидаємо ситуацію, що якась третя сторона могла б блокувати суверенне право України вибирати свій шлях і свої відносини чи то з Європою, чи то з Росією. І я думаю, що треба, щоб всі сторони виконували свої зобов’язання в рамках ОБСЄ, СОТ. Не може ніхто спробувати компрометувати чи блокувати той вибір, який український уряд зробив стосовно тісніших інституційних зв’язків з Європою.

– Але Росія зробила це, і це не секрет.

– Давайте продовжувати працювати. І США будуть працювати, оскільки ми вважаємо, що угода про асоціацію – це правильний вибір щодо забезпечення безпеки та економічних інтересів України.

– Американський конгрес наполягав на звільненні Юлії Тимошенко і це було умовою для підписання угоди щодо асоціації між Україною та ЄС. Які важелі впливу окрім політичних санкцій є зараз щодо питання Тимошенко?

– З приводу санкцій… Наша політика – це політика активної взаємодії. Я не можу передбачити майбутнє, але на даний момент санкції не є частиною нашої політики. Проте мушу сказати, що ми дуже занепокоєні ситуацією навколо пані Тимошенко. Першочерговою для нас є підтримка заходів, які дозволять їй отримати медичну допомогу, йдеться зокрема про її лікування в Німеччині. І це занепокоєння ми висловлювали давно. І воно залишається частиною політики США.

– Що має робити українське суспільство, якщо Україна, як Білорусь, стане ізольованою?

– Наша політика – це не політика ізоляції. Наша політика – це політика взаємодії. Я ще раз повторюю: США хочуть підтримувати українське суспільство, український бізнес, українських політиків, хто бачить майбутнє цієї країни таким, що пов’язане зі зближенням з Європою. Вони користуватимуться підтримкою США. Сподіваюся, що і українська влада зможе використати цю підтримку, щоб наблизити Україну до Європи, подолати перешкоди, які можуть з’явитися найближчими тижнями, і пришвидшити підписання угоди про асоціацію.

– А як українці можуть впевнитися, що Україна залишиться незалежною країною?

– Я думаю, що найкраща гарантія подальшого суверенітету і незалежності України – це потужне громадянське суспільство, продовження того, те, що ми бачили останнього тижня на майдані Незалежності, на Європейській площі. Я думаю, що це ще віддзеркалює серйозні переконання, особливо серед української молоді щодо тісніших відносин України з Європою. Студенти, бізнесове співтовариство дивляться у майбутнє. І США будуть підтримувати це.

– Держсекретар Керрі не приїде на зустріч міністрів країн ОБСЄ у Києві. Чи це демарш проти української влади?

– Ні. Ми сказали у Вашингтоні, що графік держсекретаря Керрі не дозволяє цього разу приїхати до Києва. Наша делегація буде представлена заступником держсекретаря Нуланд, яка глибоко розуміє процеси, що відбуваються в Україні. Я впевнений, що візит держсекретаря в Україну відбудеться у майбутньому. І сподіваюся, що це буде підтримкою угоди про асоціацію. Але зараз його графік не дозволяє приїхати на зустріч міністрів ОБСЄ.

– Тільки через графік?

– Як ми і оголосили, його графік не дозволяє приїхати на зустріч міністрів.

– Петиція проти українського президента Януковича вивішена на веб-сайті Білого дому. Вже є багато підписів під нею. Чи можуть українці очікувати реакції США?

– Якщо я правильно розумію процедури (це описано на веб-сайті), якщо петиція отримає 100 тисяч підписів, то має бути якась реакція. Але я хочу наголосити, що механізм петиції – це наше відзеркалене ставлення до демократії знизу, це не віддзеркалення напряму американської політики. Просто воно надає спосіб для американців, інших людей наголошувати у даному випадку на важливості України і нашої політики щодо України, наших стратегічних відносин.

– Пане посол, а чи можуть американці через такі петиції впливати на зовнішню політику?

– Американці висловлюють своє ставлення до зовнішньої політики різними способами: через петиції, колонки в газетах, звернення до Конгресу і резолюції Конгресу. І це має сприйматися дуже серйозно, як відображення бачення нашої законодавчої влади. Позитивом є те, що ми бачимо великий інтерес всього політикуму США до вибору, який зараз робить Україна. Американці хочуть бачити Україну економічно успішною, демократичною і пов’язаною з Європою. Це добре для наших відносин, якщо відносини будуть залишатися такими.

– Американський професор Олександр Мотиль сказав, що США можуть вплинути на МВФ щодо співпраці з Україною, якщо буде підписана угода про асоціацію. Чи розглядають США таку можливість?

– Ми дуже зацікавлені, щоб переговори України з МВФ були успішними. Ми вважаємо, що МВФ відіграє незамінну роль у допомозі України. МВФ може допомогти Україні розібратися зі своїми макроекономічними труднощами і досягнути стабільного розвитку економіки. Ми серйозно співпрацюємо з керівництвом України і з керівництвом МВФ, щоб заохочувати переговори, які мають відбуватися напряму між Києвом і МВФ щоб досягти угоди щодо тих умов Києва, які висунув МВФ для поновлення фінансування. Ми дуже оптимістично налаштовані, адже досягнуто значного прогресу між МВФ і Україною, не достатнього для оголошення про успіх, але ми сподіваємося, що переговори продовжуватимуться у цьому напрямку. Я хочу наголосити, що одна з речей, яка сприяла б успіху переговорів, було б, звичайно, укладення угоди про асоціацію. Єврокомісар Штефан Фюле казав про це, я казав про це, та й інші казали. Україна зіштовхнулася з необхідністю ухвалення важких економічних рішень. Я думаю, одна з речей, що може допомогти відновити впевненість фінансових ринків і полегшити макроекономічні труднощі України – це прорив у питанні угоди про євроасоціацію. Це допоможе стимулювати інвестиції, посилити адміністративну реформу, яка необхідна для подальшого економічного зростання, і накреслити шлях вперед. Є занепокоєння рейтингових агентств щодо економічної ситуації в Україні за відсутності угоди з Європою, щодо ширших реформ, які пов’язані з угодою про асоціацію. Я залишаюся оптимістом щодо України, але успіх залежатиме від рішень, які ухвалюватиме уряд.

– Пане посол, чи має Україна альтернативи кредиту МВФ, кредит від Росії, наприклад?

– Я не знаю, які саме аргументи висунула Росія. Але я з впевненістю можу сказати, що російські кредити не можуть замінити того типу допомоги, яку надає угода stand-by з МВФ. Україна – потужна економіка, перед якою багато макроекономічних викликів. Лише МВФ може допомогти Україні щодо довготермінового і сталого економічного зростання. Додатковий борг перед Росією може на кілька тижнів щось розв’язати, але це не може бути довготерміновим рішенням. І Україна має рухатися до підписання угоди з МВФ. І відбуватиметься це за підтримки американського уряду. Тому що ми хочемо, щоб Україна була економічно та політично успішною.

– Президент Янукович звернувся до ЄС і міжнародних фінансових інституцій з запрошенням брати участь у модернізації української ГТС. Чи важливо для міжнародної спільноти, хто буде власником української труби?

– США зацікавлені у тому, щоб Україна залишалася членом Європейського енергетичного співтовариства, щоб Україна посилювала свою енергетичну незалежність і в тому, щоб Україна підтримувала і модернізувала енергетичну інфраструктуру. Можна скористатися тими можливостями, які відкриває перспектива видобування нетрадиційного газу і ті зміни, які завдяки цьому відбуваюся з цінами на паливо. Також завдяки інвестиціям у новітні енергозберігаючі технології, можна досягти енергоефективності. Я не буду радити, що Україна має робити зі своєю ГТС. Але важливо, щоб ця система була захищена у відповідності із зобов’язаннями України у рамках Європейського енергетичного співтовариства. Оскільки саме це відкриє можливості.

– Але Україна не виконала усіх зобов’язана перед Енергетичним співтовариством. Наприклад, НАК «Нафтогаз» все ще не розділений на три складові…

– Це станеться. І знову ж таки, це важливо для угоди про асоціацію. Це не лише папірець. Це дорожня карта, яку ця асоціація накреслювала б, щоб модернізувати і зробити прозорішою українську економіку. Тому що саме це сприятиме економічному зростанню, даватиме робочі місця. Якщо Україна буде рухатися у цьому напрямку, ви побачите покращення. І це покращення прийде з допомогою членів ЄС. Міжнародні компанії інвестуватимуть в Україну, зокрема і американські компанії, до того ж одна із найбільших – Chevron.

– І знову ж таки про Росію… Очевидно, що «Газпром» пообіцяв українському президенту щось стосовно газу. Якщо Україна отримає дешевший російський газ, то чи добре це буде для українського енергетичного ринку, або ж це стане причиною відмови від пошуків альтернативних джерел енергопостачання?

– В Україні зараз одна з найвищих цін на газ в Європі, тому що вона залежна від «Газпрому». Кроки, які президент Янукович здійснив, і саме він з часів незалежності зміг цей процес розпочати, відкривають Україні шлях до диверсифікації джерел енергоносіїв. Це дало Україні доступ до більш доступного за ціною газу і інших енергоресурсів, зокрема сланцевого газу. Сланцевий газ не є єдиним шляхом до диверсифікації джерел енергопостачання. Я вже говорив про енергоефективіність, відновлювальну енергетику, про реверсні коридори з Європи. Всі ці можливості можуть перетворити Україну на відкритий енергетичний ринок. Я не розумію, як українські споживачі можуть виграти від ще тіснішої прив’язки до «Газпрому». Але це вибір, якій український уряд має зробити самостійно.

– Кілька днів тому міністр енергетики Едуард Ставицький повідомив, що Україна підписала угоду із Словаччиною про реверсне постачання газу. Кілька місяців тому Словаччина не хотіла цього робити через «Газпром». Тепер Україна матиме можливість отримувати цей газ через Словаччину. Словацький коридор є найпотужнішим. І знову ж таки, це сталося через те, що Росію дозволила…

– Це лише частина процесу диверсифікації енергеопостачання в Україну, зниження цін, створення більш конкурентоздатних умов. Я бачив дослідження, що за 10 років Україна може стати на 50% енергетично незалежною. 10 років тому ніхто не передбачив, що США перетворяться на найбільшого експортера газу у світі. Ринок змінюється дуже швидко. І США рішуче підтримують енергетичну незалежність України, оскільки це добре для Української незалежності, суверенітету, економічного процвітання.

– Щодо нетрадиційного газу, то компанії Shell лише почала розвідку, а Chevron навіть ні. І гарантій, що це видобування буде успішним немає. Якщо так, то ці компанії просто підуть з України…

– Ну що ж, правда. Всі родовища нетрадиційного газу поки що тільки на стадії вивчення. Але технології гідророзриву вже використовуються в Україні. Це роблять, зокрема і американські компанії. Геологія все-таки сприятлива. Компанії б не робили таких великих інвестицій, якби не було оптимістичних очікувань, що ці інвестиції окупляться. І це буде позитивом для України. Це підвищуватиме прибутки, створюватиме робочі місця. Йдеться зокрема про компанію Chevron, яка працюватиме на Львівщині і Івано-Франківщині допоможе. Немає підстав сумніватися, що ці регіони не пройдуть трансформацію, як це було у Пенсільванії чи Техасі у США. Це зміна правил гри.

– Але багато фахівців кажуть, що родовища нетрадиційного газу в Україні мають зовсім іншу структуру, ніж у США, і технології, які скажімо використовують для видобування сланцевого газу у США не підійдуть до цієї місцевості.

– Технологія видобутку нетрадиційного газу покращувалася в США і вже використовується по всьому світу. Я впевнений, що ці транснаціональні компанії зможуть вирішити, як найкраще працювати у тих геологічних умовах, які є на Олеському чи Юзівському родовищах.

– Пане посол, а чи непідписання угоди про асоціацію матиме вплив на інвестиційний клімат в Україні, зокрема на діяльність таких гігантів, як Chevron чи Exxon Mobil?

– Давайте ми трошки відійдемо від питання щодо Chevron чи Exxon Mobil. До речі, не непідписання, а пауза у підписанні угоди про асоціацію була розчаруванням для наших компаній. Я був минулого тижня у Дніпропетровську і чув від міжнаціональних компаній, що вони сподіваються на підписання угоди про асоціацію. Вони дуже розраховують на ті можливості, які відкриє асоціація. У перспективі вони планують залучати додаткові інвестиції у разі підписання угоди. Таких інвестицій зараз не буде. Це та ціна, яку доводиться платити за цю паузу. Мій стратегічний підхід до цього питання полягає у тому, про що казав все ж таки президент Янукович. Він казав, що угода про асоціацію вже на фінальній стадії підготовки, і що це все ж таки вона буде підписана. Я сподіваюся, що це станеться дуже скоро.

– Угода про асоціацію – це не лише папір. Це, наприклад, європейське законодавство. Якщо скажімо за 5 років, коли Shell чи Chevron таки почнуть видобувати газ і захочуть експортувати його, вони матимуть проблеми з поверненням ПДВ. І це блокуватиме їхню роботу.

– Я не можу сказати це краще, ніж Ви сказали. Угода про асоціацію – це не просто папір. Це стосується стандартів, практики, необхідного мінімуму. І все це дозволить Україні стати інвестиційно привабливішою і покращить економічне зростання. Це не просто угода. Це дуже впливає на економічний розвиток. І я дуже сподіваюся, що угода все-таки буде підписана.

– Але знову щодо фінансової підтримки. Пане посол, чи може зараз українська влада розраховувати на підтримку міжнародних фінансових інституцій?

– Дві речі. Я погоджуюся з тим, що сказав посол Томбінський. Ми не повинні говорити про компенсації, ми не повинні говорити про ціну запровадження європейських стандартів. Бо це ж саме по собі інвестиція, інвестиція в українське майбутнє, у краще майбутнє для української молоді. Я думаю, що це перше, що треба пам’ятати.

Що стосується загалом фінансової картини. Якщо ви хочете підтримку США, підтримку 28 членів ЄС для допомоги боротьби з економічними викликами і перекосами, які стоять перед Україною, то найкращий спосіб цього досягти – це підписати угоду про асоціацію. Давайте подивимося, що станеться в наступні кілька тижнів.

– Деякі українські комуністи звинувачують, що американське посольство готує бійців і провокаторів для майданів. Чому ви це робите?

– (Сміється). По-перше, всі знають, що я прибічник високотехнологічного майбутнього України. Я публічно говорив, наприклад, щодо зусиль запустити університет Bionic Hill в Україні. Я говорив про поглиблення високотехнологічних відносин між нашими країнами. Під час мого візиту у Дніпропетровськ було дуже цікав побачити, що відбувається на «Південмаші», партнерські проекти, які будуються там з нашим аерокосмічним сектором. Це такі інструменти.

А «ТехКемп», про який Ви говорите, це частина програми, яку здійснює уряд США у багатьох країнах, який полягає у тому, щоб допомогти молодим людям опанувати технологію і зрозуміти, як можна її використовувати у розв’язанні сучасних соціальних проблем. Це, звичайно, зовсім не про підбурювання до революції. Йдеться про допомогу Україні побудувати краще технологічне майбутнє, в якому ми всі зацікавлені.

– Зараз на українських Євромайданах зібралося багато молоді, які мирно висловлюють свою позицію. Чи не є це проявом справжнього громадянського суспільства?

– Так, це дуже важлива демонстрація сили громадянського суспільства в Україні і тих поглядів, які сповідують більшість населення України щодо тісніших зв’язків з Європою. Дуже важливо, що це відбувається у ненасильницький спосіб. Я сподіваюся, що так і продовжуватиметься і з часом уряд дослухається до голосів людей з Майдану щодо народного бажання бачити таку країну, яка має тісніші зв’язки з Європою.

– Деякі оглядачі вже назвали день непідписання угоди «чорною п’ятницею». Чи Ви з цим погодитеся?

– Це було розчарування. Це було велике розчарування, що угоду про асоціацію не змогли підписати у Вільнюсі. Але в стратегічному плані нічого не змінилося. Ті причини, які роблять такою бажаною угоду про асоціацію, про що ми говорили чотири місяці тому, залишаються. Президент Янукович сказав, що потрібна пауза, щоб розібратися з питаннями економічної допомоги, яка потрібна Україні, щоб пройти через цей процес. Ми сподіваємося, що це буде дуже коротка пауза, оскільки, як пояснив у Вільнюсі президент Янукович, для нього це дуже важливо. Для 46 мільйонів українців також важливо, щоб можливість для підписання цієї угоди не була втрачена.

– А якщо українська влада вирішить йти до Митного союзу?

– Я не чув ні від кого з серйозних людей у бізнесових колах чи уряді, які казали б, що це є метою України. Недавній досвід деяких членів Митного союзу шле сильний сигнал попередження, що реальна економічна ціна для економік, які входять до Митного союзу, високі стіни, які зводить Митний союз. А угода про асоціацію лише відкриває можливості. Деякі члени Митного союзу, країни дуже публічно говорили про труднощі, які вони відчувають через спосіб, у який імплементуються положення Митного союзу. Я не думаю, що це (вступ до Митного союзу) в інтересах України. Київ має наближатися до Європи і розвивати відносини з одним із найбільших ринків у світі у той час, як США також поглиблюють економічні відносини з Європою.