«Час ікс» для Януковича

У Вільнюсі розпочинається дводенний саміт «Східного партнерства». Якщо делегації Грузії і Молдови їдуть у литовську столицю з очікуваннями парафувати з ЄС угоди про асоціацію, Україна минулого тижня заявила про намір відтермінувати переговори з Брюсселем із цього приводу. Водночас, з Києва у Вільнюс таки вирушить делегація. Навіть дві: намір відвідати саміт підтвердили як в адміністрації президента Януковича, так і в опозиції. Надія на те, що глава держави все-таки підпише угоду про асоціацію, наразі лишається хіба що в активістів Євромайдану.

Лідери опозиції, які вирушають на саміт до Вільнюса, на диво у литовській столиці не розраховують. Арсеній Яценюк заявляє, що разом із колегами збирається просити європейців підтвердити намір співпрацювати з Україною. Але мова йде не про Україну Януковича. «Це підписання може бути уже не раніше 2015 року. Треба буде взагалі починати нові переговори. І, на жаль, якщо Янукович зараз не підпише угоду, то умови наступної можуть бути гірші, ніж сьогоднішньої», – каже політик.

За словами Яценюка, лідери опозиції на саміті у Вільнюсі планують зустрітися з керівництвом ЄС й обговорити можливості підтримки Брюсселем українського громадянського суспільства.

Ті представники громадянського суспільства, які вже майже тиждень протестують на Майдані, раніше заявили, що їхня акція триватиме щонайменше до 29 листопада,тобто до завершення саміту у Вільнюсі. Всі вони сподіваються, що Євромайдан вплине на подальші рішення Януковича щодо співпраці з ЄС.

Водночас, як зазначила у коментарі Радіо Свобода Катерина Різниченко з Києво-Могилянської академії, активістка Євромайдану від студентів, свої подальші дії після саміту у Вільнюсі вони ще не спланували.

«Рішення загальне, на всіх студентів, я так думаю, ми будемо ухвалювати після того, як дізнаємося підсумок вільнюського саміту», – розповіла мітингувальниця.

Можлива хіба що проміжна угода – Фесенко

Тим часом у «Фейсбуці» деякі активісти Євромайдану вже поширюють подальший план дій. Згідно з повідомленням громадського активіста Ігоря Луценка, мітингувальники розглядають три варіанти розвитку подій. Або Янукович підписує угоду, і тоді вони «йдуть святкувати». Або не підписує, і тоді Євромайдани по всій Україні виступають із вимогою про перевибори всіх найвищих органів влади. Третій варіант – підписання президентом проміжного документа: тоді Євромайдан тимчасово розходиться – аби зібратися знову у крайній термін, визначений такою угодою.

Політолог Володимир Фесенко каже Радіо Свобода, що третій варіант – підписання у Вільнюсі проміжних домовленостей – якраз той, до якого він схиляється найбільше. Чи погодиться президент прописати у таких домовленостях конкретну дату повернення до переговорів, експерт не певний, але каже, що для Януковича – з огляду на Євромайдан – оголосити якесь рішення на саміті все-таки доведеться.

«Судячи і з заяв самого Януковича, і з заяв європейських політиків, зараз ніхто не готується до підписання цієї угоди у Вільнюсі. Обидві сторони можуть шукати саме такий, компромісний варіант – підписання певної політичної декларації, де буде зафіксована політична воля все-таки вийти на підписання через певний час», – вважає Фесенко.

Янукович вже не бачить у ЄС нічого, крім «петлі»

Бесідуючи з представниками обраних телеканалів, президент Віктор Янукович перед самітом у Вільнюсі заявив: угода про асоціацію з ЄС не означає для України членство. Якщо ще у вересні глава держави говорив про поштовх, який угода може дати «не лише Україні, а й усім партнерам у світі», нині Янукович вважає інакше.

«Підписання цієї угоди – що воно нам дає? Мільярди доларів у стабілізаційний фонд? Вона нам дає якісь блага? Хто на це питання дасть відповідь. Я вам скажу: поки що нічого, крім петлі, ми не бачимо», – зазначив глава держави.

Говорячи про зашморг, Віктор Янукович нагадав цифру у 20 мільярдів євро – саме у стільки українське керівництво оцінило щорічні витрати національної економіки у разі підписання угоди. Дмитро Боярчук, виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень «Case-Україна», каже, що цю цифру, озвучену владою лише після рішення зупинити на невизначений термін переговори з Брюсселем, у Києві мали б знати і раніше. І раніше, додає експерт, ситуація з українською економікою була невтішною.

«Я взагалі вважаю, що всю розмову про євроінтеграцію Янукович почав тому, що очікував отримати якийсь щедрий кредит або грант від Євросоюзу або просто безумовне надання фінансування МВФ у випадку підписання. Оскільки не прозвучало чітких пропозицій у вигляді якихось грошей, все інше стало нецікавим», – вважає експерт.

Дмитро Боярчук наголошує: угода про асоціацію з ЄС від самого початку не означала для України негайних фінансових вливань в економіку. Навпаки: за словами експерта, у проекті документа було чітко зрозуміло про поступову імплементацію положень, вигідних для обох сторін. Економіст пояснює: перш за все, угода означала для керівництва держави кропітку працю. До якої Янукович, імовірно, не був готовий від самого початку.