Дніпропетровськ – Внаслідок поширення «чорних розкопок» Україна втрачає десятки цінних пам’яток, стверджують легальні археологи. Зібравшись на конференції у Дніпропетровську, вони виробили свої, іноді несподівані, шляхи протидії незаконним розкопкам українських курганів. Серед таких пропозицій – більші права приватних колекціонерів на організацію роботи законослухняних археологів. Водночас учені наголошують, що зараз «тіньовим копачам» практично не загрожує відповідальність за такий промисел.
В останні роки дії «чорних» археологів в Україні стали масовими: грабують, як варвари, і в значних масштабах, б’ють на сполох дослідники. Вони наводять приклади, коли на чорному ринку збували унікальні артефакти, знайдені на території України під час нелегальних розкопок. Особливо багато таких випадків на Півдні України, констатує доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геотехнічної механіки НАН України Володимир Баранов.
20-30 років тому не було такого розмаху робіт «чорних археологів
Володимир Баранов
«Нещодавно був в Криму, під Євпаторією. І там мені пропонували фактично за гроші купити давньогрецькі амфори, артефакти. Тобто там працюють «чорні археологи», грабують ту землю, продають знахідки. Контролю за цим немає, відстежити це дуже складно. Але якщо ми не будемо це робити всі разом, не будемо ці процеси відслідковувати, що ми залишимо нащадкам? До цього треба залучати школярів, студентів, проводити просвітницьку роботу. Ці проблеми вирішувані, і для цього не потрібні великі гроші. 20-30 років тому не було такого розмаху робіт «чорних археологів» – каже науковець.
Між тим, в Україні замовчується головна причина розгулу «чорних копачів», впевнена кандидат історичних наук, учасник і організатор охоронно-археологічних експедицій на теренах Херсонщини та Керченського півострова Ольга Гей, – легальні наукові розкопки держава практично не фінансує. «Чорні археологи» оснащені набагато краще справжніх дослідників, зазначає вона. Ще одна проблема – безкарність: порушуючи кримінальні провадження за фактом розграбування курганів, правоохоронці дуже рідко затримують винних.
Археологам – факти, колекціонерам – артефакти?
До вирішення проблеми «чорних копачів», з якою не впоралася міліція, українські науковці радять залучати громадські організації, небайдужих людей, вносити зміни в законодавство. Пропонують і досить несподівані шляхи – наприклад, домовлятись із заможними колекціонерами, аби ті фінансували не «чорні», а легальні розкопки, зазначає Ольга Гей.
Археологам самі речі не потрібні, їм потрібна інформація, фотографії, малюнки, креслення, це вони собі й залишають
Ольга Гей
«Професійні археологи будуть дуже невдоволені моєю пропозицією, але що робити. Можна було б таку схему ухвалити, якщо існує колекціонер, багата людина, що цікавиться певним історичним періодом і має кошти на розкопки. Так, може, краще він буде організовувати не роботу на себе грабіжників, а фінансувати професійних археологів? Колекція знайдених речей могла б належати йому, але з тією умовою, що вона не буде продаватись за кордон, вільно експонуватиметься і буде доступна для дослідників. Археологам самі речі не потрібні, їм потрібна інформація, фотографії, малюнки, креслення, це вони собі й залишають», – зауважує дослідниця.
Розкопали – і курган уже не потрібен?
Між тим екологи взагалі виступають проти розкопування курганів з подальшим руйнуванням їх зовнішніх форм – адже «степові піраміди» допомагають зберігати рідкісні види рослин і тварин. Цей нюанс наразі не враховується ані при «чорних», ані при легальних розкопках, каже кандидат біологічних наук, доцент геолого-географічного факультету Дніпропетровського національного університету Вадим Манюк.
Кургани в басейні річки Мокра Сура на Дніпропетровщині
За його словами, за останній рік дніпропетровські дослідники обстежили понад 50 курганів у басейні річки Мокра Сура, аби встановити, яку роль ті відіграють для збереження біорізноманіття. На степових насипах виявили більше 300 видів квіткових рослин.
Кургани – це фактично єдине місце, де можуть перебувати лисиці, борсуки, земляні жаби, різні види мишовидних гризунів, це місця їхньої зимівлі, впевнений Манюк, тому кургани – ключові території для збереження степової флори і фауни.
Навіть у наших легальних археологів зберігається позиція, що кургани – це лише сховище артефактів. Розкопали – і він уже не потрібен
Вадим Манюк
«Це проблема нашого суспільства. На жаль, навіть у наших легальних археологів зберігається позиція, що кургани – це лише сховище артефактів. Розкопали – і він уже не потрібен. У світі вже ця думка відкинута як щось примітивне, недалекоглядне. Ми пропонуємо зберігати кургани як елемент ландшафту. Є така пропозиція, щоб ввести в законодавство нову категорію – «природно-історичні пам’ятки», у нас в законодавстві немає такого поняття. А кургани можна було б охороняти саме в такому статусі», – зауважує еколог.
Дніпропетровська область посідає перше місце в Україні за кількістю виявлених курганів – понад сім тисяч. На теренах краю збереглась найбільша кількість поховальних комплексів скіфської доби, зокрема, кургани, де поховані скіфські царі.
Довідка Радіо Свобода
Кургани – це найчастіше могильні насипи, якими давні скіфи й інші народи на території нинішньої України увічнювали пам'ять покійного. З IV століття до н. е. скіфи почали зводити кургани, які досягали у висоту більше 20 метрів. У глибоких і складних за конструкцією спорудах ховали царів та їхніх дружинників. Дослідження курганів розпочалося у середині XIX століття із розкопок скіфського кургану Чортомлик.
Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.
