У «чорного археолога» на Луганщині відібрали унікальну знахідку

Луганськ – Прикраси кінської збруї X-XI століть намагався продати на інтернет-аукціоні чорний археолог із Луганщини. Завадили вивезенню скарбу з території області, а, можливо, й України, археологи спільно з міліцією. Тепер знахідку не продадуть на інтернет-аукціоні й вона займе центральне місце в експозиції обласного краєзнавчого музею.

На аукціон археологічну знахідку виставив житель Краснодонського району. Правоохоронці вважають, що чоловік займався незаконними розкопками. За пам’ятку археології X-XI століть він просив порівняно невеликі гроші – тисячу доларів. Її цінність ще має підтвердити експертиза, але вже зараз археологи кажуть про унікальність предмету. У світі лише два аналоги. Наприклад, схожі скарби знайшли наприкінці XIX століття неподалік Сімферополя, повідомила старший науковий співробітник відділу археології обласного краєзнавчого музею Оксана Стадник.


«Таких комплектів відомо буквально одиниці. Такі знахідки відносяться до декоративного мистецтва. Настільки ажурне, красиве виконання. Тонка робота», – зазначає вона.

Власник збруї – печенізький хан?

До складу виробу входить кілька металів, серед яких срібло та мідь. Доктор історичних наук Сергій Санжаров припускає: кінь, на якого була одягнена ця збруя, возив дуже поважну людину і, напевно, був похований разом зі своїм господарем в одному із курганів.


«Ця кінська збруя – парадна, із коштовного металу. Це свідчить про те, що належала вона людині на рівні хана», – зазначає історик.

На прикраси звернули увагу археологи і одразу повідомили в міліцію. Рік вилучена збруя пролежала в міліції і лише зараз поповнить колекцію музею.

Грабіжниками пошкоджено майже третину курганів

Це скоріше виняток із правил, що артефакти потрапили до музею, а не в приватну колекцію. Інтернет-аукціони завалені речами, розкопаними незаконно, каже член громадської організації «Луганська археологічна спілка» Олексій Бритюк. Але притягнути чорного археолога до відповідальності складно, навіть якщо його впіймали під час продажу.

«Ви розумієте, ніхто його за руку не хапав і ніхто його на гарячому не ловив. Він може сказати і сказав, скоріш за все, що просто знайшов ці речі. Як ми доведемо, що він розкопав курган. Обсяг? Ну подивіться самі на інтернет-аукціонах. Там дуже багато викопаних речей. Цього року ми проводили обстеження курганів на півдні області, і десь близько 30 курганів пошкоджені грабіжниками», – зазначає Олексій Бритюк.

Він впевнений: було б корисно перейняти британський досвід, коли за незаконні розкопки – тюрма, але якщо археологічні знахідки вже перебувають у приватній власності, вони мають стояти на обліку.

«Людина, яка знаходить певну археологічну знахідку, вона вступає в контакт з певними органами,ставить її на облік. Вчені можуть малювати, фотографувати, в науковий обіг іде ця річ, але фактично вона належить якійсь людині. Її обіг уже контрольований. Її можна оцінити, можна продати – це нормальна практика. У нас все це в чорну», – додає вчений.

Попит диктує пропозицію. В Україні часто старожитності копають на замовлення колекціонерів. Луганські археологи розповідають, що на дружині одного з колишніх високопосадовців нашої держави були помічені золоті античні прикраси, які могли бути знайдені лише в результаті грабіжницьких розкопок.