Якщо ви хочете мати ясний і творчий розум, незалежно від віку та стресів, то маєте займатися аеробікою. Таку пораду дає своїм читачам видання New Scientist. Його автори посилаються на наукові дослідження впливу занять спортом на роботу головного мозку людини. Крім того, наука цього тижня обговорювала нові винаходи майстра сучасного протезування кінцівок Майкла Ґолдфарба. Він пропонує технології, що робитимуть протези чутливими до нерівностей поверхні. Також цього тижня світ дізнався про те, що в осадових породах можна розшукати сліди життя, яке існувало на Землі ще 3,5 мільярди років тому.
Найкращим стимулом для покращення роботи мозку є інтенсивні заняття аеробікою. Про це пише видання New Scientist у своєму матеріалі під назвою «Від бігу ти розумнішаєш».
Його автори зібрали думки різних вчених щодо найефективніших способів оновлення людського мозку. Саме аеробіку вони називають найбільш важливим способом підтримання ясного й творчого розуму на противагу силовим вправам, вправам на витяжку та йозі.
Отож, якщо у вас немає ніяких протипоказань, то медики й дослідники рекомендують регулярні інтенсивні заняття спортом. Приміром, наука підтверджує, що вони покращують пам’ять. Завдяки ним у мозку починають циркулювати так звані нейромедіатори та гормони, які його оновлюють і зміцнюють.
І не думайте, що ви вже не в тому віці, аби піддавати себе таким навантаженням. Мозку допомагає навіть помірне фізичне навантаження. Так, спостереження вчених за групою людей, старших 60 років, виявили, що півгодинна спортивна хода чи просто прогулянки кілька разів на тиждень допомогли їм досягти тих самих показників мозкової активності, що й у людей, молодших на десять і більше років.
Автоматизовані протези реагуватимуть на імпульси мозку
Створити протези, які могли б повністю повторити рухи людських ніг, цілком реально. У цьому переконують інновації в царині протезування. Причому йдеться не просто про можливість ефективного пересування, а про забезпечення максимальної чутливості штучних кінцівок - їхні власники зможуть розрізняти сходинки, будь-які схили та значні нерівності поверхні. Це, поміж іншого, допоможе уникнути падінь та надмірного навантаження на організм.
У всьому цьому переконаний розробник новітніх технологій, професор механічної інженерії з Університету Вандербільта в США Майкл Ґолдфарб.
Саме він сконструював перший автоматизований протез.
«Ми не хотіли б переоцінювати те, що робимо. Ми не відновлюємо здатність людини пересуватися в звичному сенсі цього слова. Ми радше робимо все можливе, аби зробити доступними для людини з інвалідністю якомога більше місць. Щоб вона могла просто встати й піти», – пояснює професор.
Цього разу вчений та його учні наводять детальний опис низки технологічних елементів, які допоможуть випускати «розумні» протези. Так, він пропонує використовувати літієві батарейки, що живитимуть протез; спеціальні потужні електромотори; мініатюрні сенсори, вбудовані в напівпровідникові чипи та окремі комп’ютерні чипи. Усі вони є невеликими за розміром і їх можна буде легко скомбінувати в протез, запевняють розробники. У перспективі вони планують скласти протези, які б реагували на імпульси головного мозку, тим самим полегшуючи координацію рухів людини, яка їх носитиме.
Осадові породи – книга Землі
У Пілбарі, регіоні Західної Австралії, де збереглися ділянки первозданної природи, вчені віднайшли осадові породи, в яких збереглися залишки екосистем, що існували на Землі 3,5 мільярда років тому. Унікальність знахідки в тому, що зазвичай вода, перепади температур та тектонічні зсуви практично стирають саму пам’ять про такі давні екосистеми в природі. Але віднайдені осадові породи дарують науці надію докопатися до суті процесів, які відбувалися на Землі щонайменше три з половиною мільярда років тому.
Взагалі, регіон Пілбара в Західній Австралії є одним із найвідоміших у світі місць геологічних розвідок, адже осадові породи, що збереглися в його надрах, дають змогу зібрати дані про ранні стадії еволюції життя на Землі.
Цього разу йдеться про те, що дослідникам – Давіду Вейсі із Західноавстралійського університету та його колегам з американського Олд Домініон університету – вдалося з’ясувати геологічний склад тамтешніх курганоподібних покладів, які формувалися за участі фотосинтетичних бактерій, так званих строматолітів. Вчені описали викопні залишки бактерій, що були першими живими організмами на планеті. Цікаво, що сформовані бактеріями осадові структури були віднайдені в цьому регіоні Австралії вперше. Вони утворилися з комплексів бактерій, так званих біоценозів.
Доктор Джон Рентон із американського Західновірджинського університету пояснює, яке значення мають осадові породи для науки.
«Якби ми хотіли віднайти книгу історії Землі, з якої можна було б дізнатися про шлях розвитку певної частини світу від дня А до сьогодні, то мали б визнати за таку – осадові гірські породи. Повнішого від них джерела інформації немає», – зауважує вчений.
Автори дослідження раніше вже розшукали осадові породи в Південній Африці, що містили залишки екосистем, вік яких сягав майже трьох мільярдів років. На їх прикладі вони переконалися, що мікрофрагменти бактерій дають змогу відтворити умови життя на Землі.
Найкращим стимулом для покращення роботи мозку є інтенсивні заняття аеробікою. Про це пише видання New Scientist у своєму матеріалі під назвою «Від бігу ти розумнішаєш».
Його автори зібрали думки різних вчених щодо найефективніших способів оновлення людського мозку. Саме аеробіку вони називають найбільш важливим способом підтримання ясного й творчого розуму на противагу силовим вправам, вправам на витяжку та йозі.
Отож, якщо у вас немає ніяких протипоказань, то медики й дослідники рекомендують регулярні інтенсивні заняття спортом. Приміром, наука підтверджує, що вони покращують пам’ять. Завдяки ним у мозку починають циркулювати так звані нейромедіатори та гормони, які його оновлюють і зміцнюють.
І не думайте, що ви вже не в тому віці, аби піддавати себе таким навантаженням. Мозку допомагає навіть помірне фізичне навантаження. Так, спостереження вчених за групою людей, старших 60 років, виявили, що півгодинна спортивна хода чи просто прогулянки кілька разів на тиждень допомогли їм досягти тих самих показників мозкової активності, що й у людей, молодших на десять і більше років.
Автоматизовані протези реагуватимуть на імпульси мозку
Створити протези, які могли б повністю повторити рухи людських ніг, цілком реально. У цьому переконують інновації в царині протезування. Причому йдеться не просто про можливість ефективного пересування, а про забезпечення максимальної чутливості штучних кінцівок - їхні власники зможуть розрізняти сходинки, будь-які схили та значні нерівності поверхні. Це, поміж іншого, допоможе уникнути падінь та надмірного навантаження на організм.
У всьому цьому переконаний розробник новітніх технологій, професор механічної інженерії з Університету Вандербільта в США Майкл Ґолдфарб.
Саме він сконструював перший автоматизований протез.
«Ми не хотіли б переоцінювати те, що робимо. Ми не відновлюємо здатність людини пересуватися в звичному сенсі цього слова. Ми радше робимо все можливе, аби зробити доступними для людини з інвалідністю якомога більше місць. Щоб вона могла просто встати й піти», – пояснює професор.
Цього разу вчений та його учні наводять детальний опис низки технологічних елементів, які допоможуть випускати «розумні» протези. Так, він пропонує використовувати літієві батарейки, що живитимуть протез; спеціальні потужні електромотори; мініатюрні сенсори, вбудовані в напівпровідникові чипи та окремі комп’ютерні чипи. Усі вони є невеликими за розміром і їх можна буде легко скомбінувати в протез, запевняють розробники. У перспективі вони планують скласти протези, які б реагували на імпульси головного мозку, тим самим полегшуючи координацію рухів людини, яка їх носитиме.
Осадові породи – книга Землі
У Пілбарі, регіоні Західної Австралії, де збереглися ділянки первозданної природи, вчені віднайшли осадові породи, в яких збереглися залишки екосистем, що існували на Землі 3,5 мільярда років тому. Унікальність знахідки в тому, що зазвичай вода, перепади температур та тектонічні зсуви практично стирають саму пам’ять про такі давні екосистеми в природі. Але віднайдені осадові породи дарують науці надію докопатися до суті процесів, які відбувалися на Землі щонайменше три з половиною мільярда років тому.
Взагалі, регіон Пілбара в Західній Австралії є одним із найвідоміших у світі місць геологічних розвідок, адже осадові породи, що збереглися в його надрах, дають змогу зібрати дані про ранні стадії еволюції життя на Землі.
Цього разу йдеться про те, що дослідникам – Давіду Вейсі із Західноавстралійського університету та його колегам з американського Олд Домініон університету – вдалося з’ясувати геологічний склад тамтешніх курганоподібних покладів, які формувалися за участі фотосинтетичних бактерій, так званих строматолітів. Вчені описали викопні залишки бактерій, що були першими живими організмами на планеті. Цікаво, що сформовані бактеріями осадові структури були віднайдені в цьому регіоні Австралії вперше. Вони утворилися з комплексів бактерій, так званих біоценозів.
Доктор Джон Рентон із американського Західновірджинського університету пояснює, яке значення мають осадові породи для науки.
«Якби ми хотіли віднайти книгу історії Землі, з якої можна було б дізнатися про шлях розвитку певної частини світу від дня А до сьогодні, то мали б визнати за таку – осадові гірські породи. Повнішого від них джерела інформації немає», – зауважує вчений.
Автори дослідження раніше вже розшукали осадові породи в Південній Африці, що містили залишки екосистем, вік яких сягав майже трьох мільярдів років. На їх прикладі вони переконалися, що мікрофрагменти бактерій дають змогу відтворити умови життя на Землі.
