Київ – Ризикованим та відчайдушним вважають рішення американського інвестиційного фонду Franklin Templeton щодо купівлі частини держборгу України аналітики видання The Financial Times. На їхню думку, вона є одним із найбільш уразливих ринків, що розвиваються. А ось польська Rzeczpospolita наводить думку євродепутата Павла Коваля про те, що якщо Україна не підпише угоду з ЄС цього року, то в наступні три роки про це вже не буде йтися. У цей період зміняться очільники інституцій ЄС, склад Європарламенту та відбудуться вибори президента в Україні. Інакшим може стати й підхід до розвитку відносин з Україною.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita пише: багато що вказує на те, що угода про асоціацію між ЄС та Україною таки не буде підписана у Вільнюсі. На додачу до цього, відповідальність за це може впасти на Євросоюз, а не Віктора Януковича, який до останку вагається. Видання посилається на євродепутата Павла Коваля, що опікується відносинами з Україною. Він прогнозує, що якщо угоду не підпишуть нині, то наступний шанс це зробити з’явиться лише за три роки, якщо взагалі ще з’явиться.
Дехто твердить, що угоду можна буде підписати будь-якої хвилі й після саміту, адже всі технічні питання узгоджені й текст готовий. Але це – лише теорія. Зміниться керівництво основних інституцій ЄС, у 2014-му відбудуться вибори до Європарламенту, а у 2015-му – в Україні обиратимуть президента. Якщо до цього питання й повернуться, то не раніше 2016 року. А це означає дуже багато втраченого часу. Зрештою, у 2016-му може настати зовсім інша епоха в історії ЄС, що принесе нове бачення ситуації в Східній Європі.
18 листопада відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС, на якій вони вирішать, чи готовий Євросоюз підписати угоду з Україною. Але чи буде готовий це зробити Віктор Янукович? Таке запитання ставить Rzeczpospolita.
Британська газета The Financial Times присвячує матеріал аналізу однієї з топ-новин цього тижня – купівлі американським інвестиційним фондом Franklin Templeton п’ятої частини прямого зовнішнього боргу держави Україна. Раніше цей фонд відзначився тим, що скуповував державні борги Ірландії та Угорщини. Але чи зможе він повторити свій ірландський успіх, коли ризик виявився виправданим – і фонд отримав прибутки.
Видання наводить думку керівника консультаційної компанії Spiro Sovereign Strategy Ніколаса Спіро. Він переконаний, що операція щодо українського суверенного боргу є однією з «найвідчайдушніших» із тих, що коли-небудь здійснювалися такими гравцями на ринках, які розвиваються. Аналітик зазначає, що сьогодні важко відшукати в світі більш хиткий і вразливий ринок, що розвивається, ніж український. Таких висновків, на його думку, можна дійти з точки зору невтішних результатів реформування економіки, складного стану держфінансів та доступу до зовнішніх запозичень.
У третій чверті 2013-го ВВП в Україні впало на 1,5 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас валютні запаси країни опустилися до позначки, що покриває вартість імпорту за 2,7 місяця. Найнижчим безпечним порогом вважається період три місяці імпорту. Водночас, у найближчий рік українська держава має повернути 10 мільярдів доларів боргу. З іншого боку, у разі підписання угоди з ЄС Україна отримає серйозний стимул для економічного розвитку та залучення інвестицій, але в довгостроковій перспективі, пише The Financial Times.
Щоденна ірландська газета The Irish Times опублікувала репортаж із Харкова свого кореспондента Даніела МакЛафліна. Він побував і під стінами Центральної клінічної лікарні № 5 «Укрзалізниці», де перебуває Юлія Тимошенко. Спілкування з харків’янами з одного боку, та жінками, які приїхали підтримати екс-прем’єрку з різних куточків країни й облаштувалися в наметі поблизу лікарні, з другого, переконало журналіста в тому, що Україна розділена через питання майбутнього опозиціонерки.
Деякі з цитованих у матеріалі українців говорять про те, що засудження Тимошенко – це ганьба, і що якби вона була президентом, то Україна перетворилася б на розвинену країну. Інші, не підбираючи слів, твердять, що вона заслужено опинилися за ґратами. Зрештою, автор репортажу підсумовує, що у той час, як більшість українців підтримує ідею зближення з ЄС, багато з них роздратовані тим, що майбутнє країни залежить від долі Тимошенко.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita пише: багато що вказує на те, що угода про асоціацію між ЄС та Україною таки не буде підписана у Вільнюсі. На додачу до цього, відповідальність за це може впасти на Євросоюз, а не Віктора Януковича, який до останку вагається. Видання посилається на євродепутата Павла Коваля, що опікується відносинами з Україною. Він прогнозує, що якщо угоду не підпишуть нині, то наступний шанс це зробити з’явиться лише за три роки, якщо взагалі ще з’явиться.
Дехто твердить, що угоду можна буде підписати будь-якої хвилі й після саміту, адже всі технічні питання узгоджені й текст готовий. Але це – лише теорія. Зміниться керівництво основних інституцій ЄС, у 2014-му відбудуться вибори до Європарламенту, а у 2015-му – в Україні обиратимуть президента. Якщо до цього питання й повернуться, то не раніше 2016 року. А це означає дуже багато втраченого часу. Зрештою, у 2016-му може настати зовсім інша епоха в історії ЄС, що принесе нове бачення ситуації в Східній Європі.
18 листопада відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС, на якій вони вирішать, чи готовий Євросоюз підписати угоду з Україною. Але чи буде готовий це зробити Віктор Янукович? Таке запитання ставить Rzeczpospolita.
Британська газета The Financial Times присвячує матеріал аналізу однієї з топ-новин цього тижня – купівлі американським інвестиційним фондом Franklin Templeton п’ятої частини прямого зовнішнього боргу держави Україна. Раніше цей фонд відзначився тим, що скуповував державні борги Ірландії та Угорщини. Але чи зможе він повторити свій ірландський успіх, коли ризик виявився виправданим – і фонд отримав прибутки.
Видання наводить думку керівника консультаційної компанії Spiro Sovereign Strategy Ніколаса Спіро. Він переконаний, що операція щодо українського суверенного боргу є однією з «найвідчайдушніших» із тих, що коли-небудь здійснювалися такими гравцями на ринках, які розвиваються. Аналітик зазначає, що сьогодні важко відшукати в світі більш хиткий і вразливий ринок, що розвивається, ніж український. Таких висновків, на його думку, можна дійти з точки зору невтішних результатів реформування економіки, складного стану держфінансів та доступу до зовнішніх запозичень.
У третій чверті 2013-го ВВП в Україні впало на 1,5 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас валютні запаси країни опустилися до позначки, що покриває вартість імпорту за 2,7 місяця. Найнижчим безпечним порогом вважається період три місяці імпорту. Водночас, у найближчий рік українська держава має повернути 10 мільярдів доларів боргу. З іншого боку, у разі підписання угоди з ЄС Україна отримає серйозний стимул для економічного розвитку та залучення інвестицій, але в довгостроковій перспективі, пише The Financial Times.
Щоденна ірландська газета The Irish Times опублікувала репортаж із Харкова свого кореспондента Даніела МакЛафліна. Він побував і під стінами Центральної клінічної лікарні № 5 «Укрзалізниці», де перебуває Юлія Тимошенко. Спілкування з харків’янами з одного боку, та жінками, які приїхали підтримати екс-прем’єрку з різних куточків країни й облаштувалися в наметі поблизу лікарні, з другого, переконало журналіста в тому, що Україна розділена через питання майбутнього опозиціонерки.
Деякі з цитованих у матеріалі українців говорять про те, що засудження Тимошенко – це ганьба, і що якби вона була президентом, то Україна перетворилася б на розвинену країну. Інші, не підбираючи слів, твердять, що вона заслужено опинилися за ґратами. Зрештою, автор репортажу підсумовує, що у той час, як більшість українців підтримує ідею зближення з ЄС, багато з них роздратовані тим, що майбутнє країни залежить від долі Тимошенко.
