Франція і Литва – євросусідство проти євророзширення

Брюссель – Політика зближення Євросоюзу із сусідами не має нічого спільного із політикою розширення. На такій позиції наголошують французькі дипломати. Водночас, офіційний Париж заявляє, що щиро хоче, щоб саміт у Вільнюсі виявився успішним, а угода про асоціацію з Україною була підписана. Цього ж прагне й Литва, яка за кілька тижнів організовує захід. І на відміну від євроскептиків литовські політики вважають, що процес розширення ЄС припиняти не слід.

Франція залишається одним із найвпертіших скептиків щодо надання Україні, Молдові чи Грузії перспективи членства в ЄС. Балканські держави – інша справа, вважає офіційний Париж. Мовляв, вони потенційно покликані стати частиною Євросоюзу. Тим часом решта країн – на схід чи південь від співдружності – сприймаються Францією, як «нові сусіди» і не більше. Про це заявляє П’єр Леві, директор департаменту ЄС при Міністерстві закордонних справ цієї держави. На його переконання, політика сусідства, в яку за кілька тижнів у Вільнюсі намагатимуться вдихнути нове життя, не має нічого спільного із політикою розширення ЄС. Натомість, у Парижі все ж сподіваються, що вільнюський саміт «Східного партнерства» виявиться успішним.

Ще більше надій щодо прориву на саміті у відносинах ЄС та східних сусідів має Литва, яка наразі головує у Раді ЄС. І хоча угода про асоціацію не надає чітких перспектив приєднання України до співдружності, керівник литовського дипломатичного відомства Лінас Лінкявічус переконаний: зупиняти процес розширення не можна.

«Опускати руки не слід»

«Попри чинний у низці європейських столиць скептицизм, я все ще вірю, що ми повинні їх переконати. Щодо України ми не говоримо про членство сьогодні, але це не виключено завтра – і теоретично, й законно. Є Копенгагенські критерії (вступу нових держав до ЄС – ред.), є документи. Кожному зрозуміло, що мова не йде про тепер чи завтра, але процес розширення треба залишати відкритим. Не зважаючи ні на що, це дуже важливо», – каже голова литовської дипломатії, додаючи, що коли його країна наприкінці 90-х років плекала надії на приєднання до ЄС і НАТО, «чимало скептиків заявляли: членства в цих структурах Литва ніколи не матиме, тому їй треба про це забути. Однак нині ми бачимо, що це не так. Тож опускати руки не слід, – резюмує Лінас Лінкявічус.

Серед держав, найскептичніше налаштованих щодо євроінтеграційних прагнень України, експерти у ЄС найчастіше називають також Нідерланди та Великобританію. Саме ці дві країни разом із Швецією на останніх дипломатичних зустрічах у Люксембурзі відверто зазначали, що не підтримають підписання угоди про асоціацію із Україною у Вільнюсі.

Втім, із самої столиці Литви продовжують лунати заклики до української влади – не гаяти часу. «Цифра «3» завжди була символічною», – зазначає заступник голови литовського сейму Петрас Ауштревічус.

«Відтоді, як три балтійські країни були настільки щасливими і так успішно приєдналися до Євросоюзу, нині ми маємо іншу «трійку»: Україну, Молдову та Грузію. Підтримуйте її життєдіяльність. Не збавляйте швидкості та не змінюйте орієнтації. Ми вам допоможемо, але й вам самим теж слід собі допомогти».

Втім, на переконання литовського депутата, треба, щоб і серед населення України зріс рівень підтримки євроінтеграції. А це може статися тільки тоді, коли ЄС скасує візи для українців. У коментарі Радіо Свобода Петрас Ауштревічус заявив, що цей крок буде потужною зброєю і докорінно змінить думки українців.

«Саме так було, коли Литва укладала засадничі угоди із Європейським союзом», – каже він.

«Сприйняття суспільством (Євросоюзу – ред.) одразу докорінно змінилося. І одним із переломних моментів була якраз відміна віз. Коли ми бачимо черги людей під посольствами та консульствами ЄС, то як це можна вважати новітньою нормальною практикою? Ні, у жодному разі ні», – переконаний він.

Натомість, литовський депутат-ліберал переконаний, що у Євросоюзу є багато інших, ще кращих засобів допомоги Україні в її реформах за європейськими зразками.