Литва і Україна зіткнулися з санкціями, мета яких – перешкодити інтеграції України в Європу

Даля Ґрібаускайте

(Рубрика «Точка зору»)

(Вітальна промова президента Литовської Республіки Далі Ґрібаускайте на 10-й Ялтинській щорічній зустрічі (YES) у Лівадійському палаці в п’ятницю, 20 вересня)

Це честь для мене звернутися до Вас усіх у цьому історичному місці. Ця будівля сповнена духу ширшої Європи.

Бачачи Вас усіх тут – тих, хто приїхав і зі Сходу, і з Заходу, і з Півдня, і з Півночі Європи, – посилюється відчуття того, що перебуваєш у центрі Європи. І я побажала б усім учасникам цієї конференції зберегти це відчуття.

Це непросто, оскільки потребує зусиль та рішучості. Але це дійсно можливо за консолідованої підтримки та сміливих кроків лідерів і народу України. За підтримки ЄС та друзів України. З твердою вірою в ідею Європи.

Сьогодні Україна перебуває в центрі уваги всіх європейців, небайдужих до безпеки та процвітання нашого континенту. Важливо також, що Європа наразі – в центрі української політики.

У виступі на відкритті третьої сесії Верховної Ради президент Віктор Янукович чітко підтвердив, що асоціація з Європою є стратегічним вибором України.

Цей вибір підтвердили і влада, і опозиція.

На боці України загальна згода і рішучість.

Дозвольте повідомити вам – рішучість існує і з боку ЄС. Що залишається зробити – закріпити взаємно висловлену політичну волю практичними діями, які доведуть, що Україна готова мислити, поводитися й відчувати по-європейськи.

Ніщо не можна вважати доконаним, поки воно не зроблене до кінця.
Залишаються актуальними дуже чіткі й конкретні завдання, виконання яких дасть змогу Україні вкорінитися у Європі, а Європі – в Україні. Ви дуже добре з ними обізнані.

По-перше, існує потреба у встановленні законодавчих гарантій чесних та прозорих виборів.

По-друге, створення рівних можливостей для всіх політичних партій, груп та рухів є обов’язковим атрибутом здорової юридичної та судової системи.

Вибіркове застосування законів, незбалансований розподіл влади та неоднозначність законодавчого регулювання мають катастрофічний вплив на функціонування демократії.

По-третє, сумніви чи невиконання уже взятих на себе міжнародних зобов’язань породжує недовіру. Так само, як сумнівний бізнес-клімат і вкорінена корупція перешкоджають притоку інвестицій, торгівлі та економічному розвитку.
​
Ми маємо унікальний історичний шанс з’єднати між собою Європу та Україну.

Європа справді бажає того, аби Україна стала для неї справжнім європейським партнером. Тим, хто буде спроможний зробити свій внесок у розвиток та безпеку Європи. Прикладом для інших гравців у регіоні.
​Європа – це значить свобода волі, а не нав’язування чи залякування. Вирішувати Україні – її народу та лідерам – бути разом із Європейським союзом чи ні.

Європа відкрита й налаштована посилити співпрацю з Україною. Але вона не підштовхуватиме Україну силоміць до будь-чого.

Шлях розвитку країни не може бути насадженим іззовні. Кожна спроба зробити таке – це порушення міжнародного права.

Литва, як і Україна та інші країни в регіоні, сьогодні стикнулася, скажімо прямо й чесно, із санкціями, спрямованими на те, аби унеможливити асоціацію України з Європою.

Це є свідченням слабкості, це незаконно, і це відкриває справжнє обличчя тих, хто накладає санкції.

Всі рішення у Європейському союзі є консенсусними, і ЄС їх дотримуватиметься послідовно.

Ось що значить бути європейцем.

Згоди буває непросто досягти. Однак якщо її досягли, то всі сподіваються на повне втілення в життя. Того ж очікують і від партнерів. Це питання довіри. І це правило стосується кожного й застосовується скрізь. Про що б не йшлося: чи про угоду про асоціацію, чи про виконання зобов’язань перед СОТ.

Реформи корисні насамперед для самої Україна. Вони запроваджуються не для того, щоб догодити Брюсселю. Їхня реалізація потрібна українському народу.

ЄС відкритий для того, щоб ділитися своїми кращими практиками й досвідом.

Литва скористалася цією можливістю 20 років тому, і сьогодні ми вже головуємо у Раді Європейського союзу.

Нарешті, асоціація з Європейським союзом у жодному разі не спрямована проти чогось чи когось.

Європа дуже добре знає, що зведення бар’єрів – це деструктивна практика.

Європа може зберегти себе лише за рахунок відкритості, а не ізоляції. Будь-яка спроба подати «Східне партнерство» як спосіб із кимось боротися, є хибною.

Дорогі друзі,

Ми вже рахуємо дні до Вільнюського саміту. З наближенням цієї події тиск зростатиме.

Я бажаю Україні, її лідерам та народу наснаги, політичної волі й рішучості витримати тиск.

Україна має бути архітектором свого власного майбутнього.

Україна занадто велика, занадто сильна і занадто важлива країна, щоб дозволяти іншим вершити її долю.

Я закликаю Вас до того, щоб Вільнюський саміт перетворився на історичну подію не лише для України, але й для Європи.

Скористаймося можливістю, яку маємо. Давайте закріпимо Україну в Європі, а Європу – в Україні.

(Неофіційний переклад виступу президента Литви Далі Ґрібаускайте
на ялтинському форумі підготувала Жанна Безп’ятчук).
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода