Брюссель – Україна та її бізнес мають врешті-решт вийти з «сірої зони», а пришвидшити цей процес може тільки створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Так вважає голова українсько-литовської ділової ради та гендиректор успішного підприємства з виробництва картонно-паперових виробів Ґінтаутас Панґоніс.
– Як очікується, зняття торговельних обмежень, які обіцяє зона вільної торгівлі з ЄС, притягне на український ринок інвесторів, полегшить кредитування бізнесу, збільшить ділову довіру. Що сьогодні робити українським підприємцям, щоб бути готовими до цих нових реалій?
– Гадаю, що спеціальних приготувань не треба. Після створення ЗВТ ставатиме легше працювати, буде простіше експортувати до інших держав, зокрема, до країн ЄС. А там і валюта стабільніша, і ділове середовище сприятливіше. Там працювати легше. А по-друге, українцям слід збільшувати рівень виробництва. Для цього слід інвестувати, а якщо українські закони ставатимуть ближчими до європейських, то туди прийде більше іноземних банків, інших інвесторів. Стабільність зросте, а отже, місцевому бізнесу теж стане легше.
– Веденню бізнесу за європейським зразком, тобто, без хабарів та обхідних шляхів щодо законів, треба вчитися. Хто навчить цьому українських підприємців?
– Я думаю, що цьому їх ніхто не навчить. Самі навчаться. Коли більше працюватимуть з іноземним капіталом, то й середовище (зафункціонує – ред.) по-іншому, бо там (у ЄС – ред.) такого не роблять. Поступово ця ситуація змінюватиметься. Так було і в Литві, але (цих явищ – ред.) вже немає. То і в Україні все зміниться. Це буде лише питання часу. Коли закони стануть ближчими до європейських, то й «лазівок» в них для чинення чогось такого не буде.
– Через лобіювання євроінтеграції України від Росії «перепадає» і литовцям, молочні вироби яких заблоковані на російських кордонах. Як Ви гадаєте, чому Кремль так реагує, що насправді рухає керівництвом цієї країни?
– Це питання до політиків, бо це не бізнес, а політика. Я гадаю, що мова йде про зони інтересів. Для підприємництва України в євроінтеграції я вбачаю тільки кращий бік: це його швидше трансформує. Інакше, процеси змін затягнуться надовго, Україна залишиться у сірій зоні. ЗВТ із Євросоюзом – це значно швидший розвиток всієї України.
– Які сторони литовсько-українських ділових відносин Ви вважаєте найбільш перспективними?
– Можна в різних сферах розвивати бізнес між Україною та Литвою. Але гадаю, що головне полягає у тому, що українські підприємці можуть навчитися на прикладі литовців. Ми на декілька кроків попереду, ми це вже проходили. Тож можемо допомогти порадами. Такі спільні організації як наша, зустрічі підприємців покращують бізнес-відносини. Литва відкрита, можемо показати як, чому і що треба робити.
– Як після завершення литовського головування у ЄС втримати ту ж динаміку зацікавленості Україною, яку ми спостерігаємо нині в об’єднаній Європі?
– Думаю, що все більше інтересу має проявляти саме українська сторона. Бізнес має бути зацікавлений у розвитку ринків, у зростанні виробництва. Гадаю, Україна не повинна залишатися країною дешевої робочої сили. Коли підіймуться зарплати, люди стануть вільнішими, більше купуватимуть. Розвиватиметься малий бізнес, скажімо в сфері обслуговування. Це тоді покращиться.
– Як очікується, зняття торговельних обмежень, які обіцяє зона вільної торгівлі з ЄС, притягне на український ринок інвесторів, полегшить кредитування бізнесу, збільшить ділову довіру. Що сьогодні робити українським підприємцям, щоб бути готовими до цих нових реалій?
Якщо українські закони ставатимуть ближчими до європейських, то туди прийде більше іноземних банків, інших інвесторів. Стабільність зросте, а отже, місцевому бізнесу теж стане легш女нтаутас Панґоніс
– Веденню бізнесу за європейським зразком, тобто, без хабарів та обхідних шляхів щодо законів, треба вчитися. Хто навчить цьому українських підприємців?
– Я думаю, що цьому їх ніхто не навчить. Самі навчаться. Коли більше працюватимуть з іноземним капіталом, то й середовище (зафункціонує – ред.) по-іншому, бо там (у ЄС – ред.) такого не роблять. Поступово ця ситуація змінюватиметься. Так було і в Литві, але (цих явищ – ред.) вже немає. То і в Україні все зміниться. Це буде лише питання часу. Коли закони стануть ближчими до європейських, то й «лазівок» в них для чинення чогось такого не буде.
– Через лобіювання євроінтеграції України від Росії «перепадає» і литовцям, молочні вироби яких заблоковані на російських кордонах. Як Ви гадаєте, чому Кремль так реагує, що насправді рухає керівництвом цієї країни?
Для підприємництва України в євроінтеграції я вбачаю тільки кращий бік: це його швидше трансформує. Інакше, процеси змін затягнуться надовгнтаутас Панґоніс
– Які сторони литовсько-українських ділових відносин Ви вважаєте найбільш перспективними?
– Можна в різних сферах розвивати бізнес між Україною та Литвою. Але гадаю, що головне полягає у тому, що українські підприємці можуть навчитися на прикладі литовців. Ми на декілька кроків попереду, ми це вже проходили. Тож можемо допомогти порадами. Такі спільні організації як наша, зустрічі підприємців покращують бізнес-відносини. Литва відкрита, можемо показати як, чому і що треба робити.
– Як після завершення литовського головування у ЄС втримати ту ж динаміку зацікавленості Україною, яку ми спостерігаємо нині в об’єднаній Європі?
– Думаю, що все більше інтересу має проявляти саме українська сторона. Бізнес має бути зацікавлений у розвитку ринків, у зростанні виробництва. Гадаю, Україна не повинна залишатися країною дешевої робочої сили. Коли підіймуться зарплати, люди стануть вільнішими, більше купуватимуть. Розвиватиметься малий бізнес, скажімо в сфері обслуговування. Це тоді покращиться.
