Сімферополь – Кримські експерти загалом позитивно оцінюють перспективи освоєння іноземними компаніями українського шельфу Чорного моря. Освоєння планують почати вже цього року, перше буріння провести наступного, а видобуток здійснювати за три роки. Міністр енергетики і вугільної промисловості України Едуард Ставицький підписав договір на підписання угоди щодо розподілу продукції з розробки Скіфської вуглеводної площі на українському шельфі Чорного моря з компаніями ExxonMobil, Shell та OMV. За словами Едуарда Ставицького, саму угоду скріплять підписами у Києві за місяць.
Член Експертно-аналітичної ради при голові Ради міністрів АРК, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко каже, що цей проект дуже цікавий Україні і Криму зокрема. Він відзначає, що підписання угоди означатиме прихід стратегічного інвестора – серйозних, високотехнологічних глобальних компаній, які є ключовими гравцями на світовому енергетичному ринку.
«Це сигнал для інвесторів, що можна працювати з Україною, можна працювати в Криму. І це не просто гроші. Ці компанії володіють найновішими технологіями, мають флот спеціалізованих суден, які несуть на собі бурове устаткування і підводні апарати. Ця подія підвищує, можна сказати, капіталізацію України, є своєрідним козирем, що посилює позиції України на світовому енергетичному ринку», – заявив Андрій Клименко, наголосивши, що останнє стосується, насамперед, суперечок із російським «Газпромом».
Експерт вказує на вигоди, власне, для Криму: інвесторам доведеться створювати свою інфраструктуру на узбережжі, або користуватися нинішньою, що належить державній компанії «Чорноморнафтогаз», а це додаткові робочі місця.
Площа Скіфської ділянки становить майже 17 тисяч квадратних кілометрів, вона розташована у північно-західній частині українського шельфу Чорного моря. Раніше сумарні інвестиції в Скіфську ділянку було оцінено в 10-12 мільярдів американських доларів. Прогнозні запаси природного газу – понад 150 мільярдів кубометрів, а нафти – 80 мільйонів тонн. Переможцями конкурсу на розробку Скіфської ділянки у 2012 році було визнано консорціум на чолі з американською ExxonMobil (40%, оператор), Shell (35%), австрійської OMV в особі румунської «дочки» (15% ) і НАК «Надра України» (10%).
Сама Україна не має змоги видобувати газ на великих глибинах
«Чорноморнафтогаз» поки не має відповідних технологій, техніки, персоналу і фінансів для розвідки і видобутку вуглеводнів на великих глибинах, каже інший експерт, радник голови правління цієї компанії, доктор технічних наук Роман Яремійчук. За його словами, глибина моря над Скіфською ділянкою складає в середньому тисячу метрів, а продуктивні поклади розташовані на відстані 5 кілометрів від дна.
«Це одна із дуже перспективних великих структур, про які геологи говорять уже дуже давно. Якщо зарубіжні компанії готові вкладати у розвідку великі гроші (сотні мільйонів доларів), то вони аж ніяк не збираються викинути їх у повітря. Там є досить аргументовані дані сейсміки, можливо, тривимірної, в крайньому випадку – двовимірної сейсміки, які підтверджують перспективу цього району», – зазначив Роман Яремійчук.
За офіційними повідомленнями, практичні роботи можуть початися на Скіфській площі в Чорному морі вже цього року, наступного – провести перше буріння, видобуток розпочати за три роки, а на оптимальні обсяги видобутку очікується вийти на 5-7 році. За підрахунками Exxon Mobil, при промисловій розробці на Скіфській можна добувати від 8 до 10 мільярдів кубометрів газу щорічно. Для порівняння – торік у Криму добули трохи більше одного мільярда, а 2015 року «Чорноморнафтогаз» збирається вийти на три мільярди кубометрів щорічного видобутку.
«Зелені» хочуть додаткових досліджень
Хоча ця угода не потребує формального схвалення у Верховній Раді Криму, але віце-спікер кримського парламенту Григорій Іоффе каже, що республіканська влада – представницька і виконавча – сприятиме її реалізації на території автономії і, водночас, депутати контролюватимуть, щоб екологічні аспекти реалізації угоди витримувалися згідно з чинним законодавством.
Кримські «зелені» проти угоди не виступають, але свою теж стурбованість висловлюють. Голова кримської асоціації «Екологія і мир», академік Віктор Тарасенко закликає не поспішати з рішеннями про освоєння шельфу, глибше вивчити наслідки такої розробки.
«Квапся не поспішаючи, обережно змоделюй, спрогнозуй, продумай усі варіанти за форс-мажорних обставин – ось тоді, можливо, на якомусь етапі можна буде переходити вже і до промислового освоєння шельфу», – вважає академік Віктор Тарасенко. Він каже, що ліпше поки що освоювати Чорне море як рекреаційний регіон і транспортний ресурс, а також надавати перевагу розвитку відновлювальної енергетики – сонячної і вітрової.
Водночас він та інші опитані експерти погодилися з тим, що успішна реалізація цієї угоди зі світовими компаніями суттєво сприятиме енергетичній незалежності України.
Член Експертно-аналітичної ради при голові Ради міністрів АРК, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко каже, що цей проект дуже цікавий Україні і Криму зокрема. Він відзначає, що підписання угоди означатиме прихід стратегічного інвестора – серйозних, високотехнологічних глобальних компаній, які є ключовими гравцями на світовому енергетичному ринку.
Ці компанії володіють найновішими технологіями, мають флот спеціалізованих суден, які несуть на собі бурове устаткування і підводні апаратиАндрій Клименко
Експерт вказує на вигоди, власне, для Криму: інвесторам доведеться створювати свою інфраструктуру на узбережжі, або користуватися нинішньою, що належить державній компанії «Чорноморнафтогаз», а це додаткові робочі місця.
Площа Скіфської ділянки становить майже 17 тисяч квадратних кілометрів, вона розташована у північно-західній частині українського шельфу Чорного моря. Раніше сумарні інвестиції в Скіфську ділянку було оцінено в 10-12 мільярдів американських доларів. Прогнозні запаси природного газу – понад 150 мільярдів кубометрів, а нафти – 80 мільйонів тонн. Переможцями конкурсу на розробку Скіфської ділянки у 2012 році було визнано консорціум на чолі з американською ExxonMobil (40%, оператор), Shell (35%), австрійської OMV в особі румунської «дочки» (15% ) і НАК «Надра України» (10%).
Сама Україна не має змоги видобувати газ на великих глибинах
«Чорноморнафтогаз» поки не має відповідних технологій, техніки, персоналу і фінансів для розвідки і видобутку вуглеводнів на великих глибинах, каже інший експерт, радник голови правління цієї компанії, доктор технічних наук Роман Яремійчук. За його словами, глибина моря над Скіфською ділянкою складає в середньому тисячу метрів, а продуктивні поклади розташовані на відстані 5 кілометрів від дна.
Якщо зарубіжні компанії готові вкладати у розвідку великі гроші (сотні мільйонів доларів), то вони аж ніяк не збираються викинути їх у повітряРоман Яремійчук
За офіційними повідомленнями, практичні роботи можуть початися на Скіфській площі в Чорному морі вже цього року, наступного – провести перше буріння, видобуток розпочати за три роки, а на оптимальні обсяги видобутку очікується вийти на 5-7 році. За підрахунками Exxon Mobil, при промисловій розробці на Скіфській можна добувати від 8 до 10 мільярдів кубометрів газу щорічно. Для порівняння – торік у Криму добули трохи більше одного мільярда, а 2015 року «Чорноморнафтогаз» збирається вийти на три мільярди кубометрів щорічного видобутку.
«Зелені» хочуть додаткових досліджень
Хоча ця угода не потребує формального схвалення у Верховній Раді Криму, але віце-спікер кримського парламенту Григорій Іоффе каже, що республіканська влада – представницька і виконавча – сприятиме її реалізації на території автономії і, водночас, депутати контролюватимуть, щоб екологічні аспекти реалізації угоди витримувалися згідно з чинним законодавством.
Кримські «зелені» проти угоди не виступають, але свою теж стурбованість висловлюють. Голова кримської асоціації «Екологія і мир», академік Віктор Тарасенко закликає не поспішати з рішеннями про освоєння шельфу, глибше вивчити наслідки такої розробки.
«Квапся не поспішаючи, обережно змоделюй, спрогнозуй, продумай усі варіанти за форс-мажорних обставин – ось тоді, можливо, на якомусь етапі можна буде переходити вже і до промислового освоєння шельфу», – вважає академік Віктор Тарасенко. Він каже, що ліпше поки що освоювати Чорне море як рекреаційний регіон і транспортний ресурс, а також надавати перевагу розвитку відновлювальної енергетики – сонячної і вітрової.
Водночас він та інші опитані експерти погодилися з тим, що успішна реалізація цієї угоди зі світовими компаніями суттєво сприятиме енергетичній незалежності України.
