В Україні більшає політв’язнів – експерти

Київ – Кількість політв’язнів в Україні зростає за рахунок тих, кого боїться чинна влада – таких висновків дійшли і громадські активісти, які захищають в’язнів сумління, і правозахисники. Проте перелік та критерії визначення політв’язнів у кожного – свої. Натомість у владі заперечують наявність політв’язнів в Україні, наводячи приклад екс-прем’єра Юлії Тимошенко, яку, за твердженням депутатів від Партії регіонів, засудили за конкретні кримінальні злочини.

30 жовтня, у День захисту політв’язнів, громадські активісти провели низку акцій протесту в Києві та інших українських містах. Так, опівдні український Комітет визволення політв’язнів спільно з білоруськими захисниками в’язнів сумління провів мітинг на майдані Незалежності, а потім – активісти звернулися з приводу цієї проблеми до посольств Євросоюзу та Білорусі. Нині в Україні зростає кількість політичних в’язнів – за рахунок найактивніших українців, в діях яких влада бачить загрозу для себе, заявив Радіо Свобода координатор Комітету визволення політв’язнів Микола Коханівський.

«Із приходом до влади Партії регіонів і власне Віктора Януковича, в країні діє режим, який ми називаємо внутрішньою окупацією. І ті люди, які свідомо виступають проти знищення своєї країни, які виступають за правду та сповідують цінності, притаманні українській нації – вони власне з того часу і є переслідуваними», – підсумовує активіст.

Микола Коханівський наводить підготований громадськими організаціями перелік із 22 українців, які ув’язнені за політичними мотивами. Прикметно, що серед них немає Юлії Тимошенко. Водночас, в нього включили, зокрема, Віталія Запорожця, якого судять за вбивство нападника-міліціонера, а також Дмитра Павліченка та його сина Сергія, які відбувають термін за звинуваченням в убивстві судді.


Активіст організації «Чорний комітет» Богдан Тицький пояснює наявність таких засуджених у списку тим, що вони діяли з політичних переконань та своїми діями чинили опір режимові.

Не варто плутати політв’язнів та несправедливо засуджених – Діденко

Зі свого боку, координатор проектів Харківської правозахисної групи Андрій Діденко наголошує, що в даному разі громадськість поєднує дві різні категорії потерпілих: політичних в’язнів, і несправедливо засуджених.

Водночас Андрій Діденко визнає, що в’язнів сумління за останні роки стало більше.

«На сайті Харківської правозахисної групи ми навели чітке визначення політв’язня: це людина, яку переслідують за політичними мотивами. Якщо раніше це були поодинокі випадки, то за останні роки кількість зросла в рази, – зазначає правозахисник. – Нещодавно ми нараховували трохи менше 30 осіб, але їхня кількість продовжує зростати. До політв’язнів часто зараховують й інших, таких як Павліченки та Запорожець. Але такі випадки – скоріше є проявами вибіркового правосуддя та несправедливих вироків, які викликають розумні сумніви».

В часи президентства Віктора Ющенка тодішня опозиція, Партія регіонів називала політв’язнем регіонала Бориса Колесникова. Нині найвідомішим політв’язнем в Україні, як вважають, є колишній прем’єр Юлія Тимошенко, яку засудили до семи років за те, що вона нібито незаконно впливала на підписання газових угод із Росією. Європейський суд з прав людини підтвердив, що її арешт та тримання під вартою під час суду мали ознаки політичного переслідування. Між тим, в Партії регіонів нині вважають, що в Україні фактично відсутні політв’язні.

Депутат-регіонал Володимир Олійник в коментарі Радіо Свобода висловив переконання, що політв’язнем не може бути той, кого засудили за будь-які правопорушення.

«Варто зважати не на людське, а на правове розуміння терміну «політв’язень». На мій погляд – гріх переслідувати людей за будь-які переконання. Але гріх – і ховатися від правосуддя за політичним статусом. Якби Тимошенко діяла в межах своєї компетенції та була кришталево чесною, то вона несла б лише політичну відповідальність, і була би політв’язнем. Однак є конкретні факти й докази її злочинів. Сьогодні я не бачу категорії політв’язнів в Україні. Немає тих, кого засудили нізащо – як дисидентів В’ячеслава Чорновола та Левка Лук’яненка в радянський час», – вважає депутат-регіонал.

Припинення і вибіркового правосуддя, і політичних переслідувань – є вимогами європейських політиків до України, без яких вони не вважають за можливе підписати угоду про асоціацію України з ЄС у Вільнюсі в листопаді цього року. Між тим, за ґратами перебуває не лише Юлія Тимошенко, а й понад два десятки українців, яких заарештували або ж засудили за участь в антиурядових протестах, за бійки під час них та за опір правоохоронцям.