У Грузії на виборах президента перемагає кандидат від влади

Київ – Провладний кандидат Ґіорґі Марґвелашвілі фактично святкує перемогу на президентських виборах у Грузії. За поепердніми офіційними даними, за нього віддали свої голоси близько 70 % виборців. Чинний президент Міхеїл Саакашвілі, який керував країною майже десятиліття, заявив, що залишає у спадок наступнику ефективні державні інституції та здобутки модернізації країни. Тим часом грузинські спостерігачі у день виборів відзначали, що найбільші порушення були викликані незнанням виборчого законодавства й часто стосувалися процедури прийняття комісіями скарг від громадян.

Про те, що перемогу на виборах в Грузії (70%) здобув перший віце-прем’єр-міністр чинного уряду Ґіорґі Марґвелашвілі заявили першими експерти екзит-полу, проведеного дослідницькою компанією GfK на замовлення грузинського приватного телеканалу «Руставі-2». Марґвелашвілі не є членом жодної політичної партії, але належить до оточення Іванішвілі й вважається провладним кандидатом.

Друге місце посів екс-спікер парламенту та член партії Саакашвілі «Об’єднаний національний рух» Давіт Бакрадзе. За результатами екзит-полу, за нього віддали голоси близько 20 % громадян. Третьою на виборчих перегонах фінішувала Ніно Бурджанадзе з результатом близько 8 % підтримки виборців.

Залишаю у спадок функціональні інституції – Саакашвілі

Чинний президент Міхеїл Саакашвілі прокоментував перебіг голосування таким чином: «Президентські вибори вже відбулися. Грузія обрала нового президента. І я хочу подякувати кожному виборцю, який узяв участь у цих виборах, тому що, незалежно від результатів, кожні вибори допомагають розвинути демократію в нашій країні, а демократія – це головний стовп, на якому тримається наша політична система. І це те, чим ми пишаємося».

Міхеїл Саакашвілі також переконаний, що залишає своєму спадкоємцю вагомі напрацювання, як-от ефективний державний апарат.

«Я думаю, що за останнє десятиліття ми пройшли довгий шлях, щоб перетворити Грузію на успішну, модернізовану європейську країну, яка швидко розвивається. Це та спадщина, яку ми залишаємо по собі. Вперше за довгі роки ми створили у цій частині світі сучасну державу з ефективними інституціями. Політики приходять та йдуть геть, а це зостанеться, тому це реальні результати, реальний спадок», – підсумував президент, що керував країною два терміни поспіль.

Вибори пройшли відповідно до європейських стандартів – Марґвелашвілі

Лідер перегонів, якого вже називають переможцем, Ґіорґі Марґвелашвілі наголошує, що волевиявлення грузинів було чесним і демократичним.

«Сьогодні дуже важливий день, адже вибори пройшли спокійно, відповідно до європейських стандартів. Ці вибори принесуть консолідацію демократії та політичного курсу, що перетворить нашу країну та нашу націю на справжню європейську державу» – так оцінює перебіг виборів Марґвелашвілі.

Порушення стосувались подачі скарг до виборчих комісії – спостерігачі

Каха Кожорідзе з Грузинської асоціації молодих юристів, що спостерігав за виборчим процесом, зауважує, що найзначніші порушення стосувалися прийняття виборчими комісіями скарг.

«В основному зафіксовані нами порушення були викликані радше незнанням виборчого законодавства, ніж цілеспрямованими діями. Із серйозних порушень варто згадати проблеми з подачею скарг. Були випадки, коли місцеві виборчі комісії не приймали скарги. Ще можу відзначити, що на одній із дільниць Крцанісі відбулася сутичка між двома членами спостережних місій», – повідомив юрист.

Своє слово про те, наскільки чесним та вільним було голосування на президентських виборах у Грузії, ще мають сказати міжнародні спостережні місії.

Уряд, сформований коаліцією «Грузинська мрія» і членом якого є Ґіорґі Марґвелашвілі, керує Грузією з жовтня 2012 року.

Чинний прем’єр Бідзіна Іванішвілі, чиї статки оцінюють у понад 5 мільярдів доларів, оголосив у червні цього року, що після президентських виборів назве свого наступника й складе повноваження. Хоча експерти переконані, що він далі визначатиме політику правлячої коаліції.

Нинішні президентські вибори є знаковими, бо після них чинності наберуть зміни до Конституції, за якими влада президента буде обмежена й Грузія перетвориться з президентської на парламентську республіку.