Асоційоване членство України CERN – Європейській організації з ядерних досліджень – може попередити виїзд за кордон молодих українських фізиків. Про це у коментарі Радіо Свобода заявив офіційний представник України у CERN Геннадій Зинов’єв. Говорячи про угоду Києва зі швейцарською лабораторією, вчений нагадує: фізики з України і до цього працювали у CERN, однак віднині робота триватиме на офіційному рівні. Наука цього тижня обговорює також досягнення США в енергетиці та абсолютно нове, роботизоване, покоління протезів.
На урядових сайтах угоду з CERN назвали «першим етапом на шляху набуття Україною асоційованого статусу в ЄС». Віце-премʼєр Костянтин Грищенко, який підписував у Швейцарії угоду про асоційоване членство, написав у своєму Twitter про «історичний момент для нашої високої науки».
За словами віце-премʼєра, новий статус – це додаткові можливості не лише для українських вчених, але й для економіки: асоційоване членство зокрема дає можливості для співпраці з CERN промисловим підприємствам, які, наприклад, можуть створювати якісь деталі для «цернівських» установок.
Окрім того, статус асоційованого члена передбачає доступ до студентських та індивідуальних грантів організації, а також – що найголовніше – роботу напряму з експериментами, які проводять вчені найбільшої у світі лабораторії фізики високих енергій.
Представник України в CERN Геннадій Зиновʼєв пояснює, що «робота напряму» значить більш офіційний формат співпраці. Фізик нагадує, що українські вчені працювали у женевській лабораторії ще з початку 90-х, однак більшість із них встигли за цей час стати науковою гордістю інших країн, бо держава Україна для їхньої роботи не дала нічого, крім паспорту і, можливо, освіти.
«CERN із нами спілкувався серйозно завжди. Держава з нами не спілкувалася протягом деякого часу. Але останнім часом якось усе змінюється. Це важливо вже не для людей моєї генерації – це важливо для молоді. Якщо держава знайде можливість підтримувати молодь, яка дійсно дуже серйозно намагається працювати в CERN, то, мені здається, в України будуть перспективи», – зазначає він.
Свого часу Україна зокрема брала участь в оснащенні Великого адронного колайдера. За словами Геннадія Зиновʼєва, при прийомі на роботу у CERN завжди надавали перевагу громадянам країн-учасниць проекту, однак українські вчені неодноразово довели унікальність своїх технологій, тож на них видавали кошти окремо. Однак не урядові України чи якійсь із держструктур, а особі, до якої женевська лабораторія мала довіру. У випадку України це був Геннадій Зиновʼєв.
Асоційоване членство вимагатиме від України щорічних грошових внесків, про точну суму офіційно поки не говорять. Серед країн, які нині прагнуть до асоційованого членства у CERN, – зокрема й Росія. Всього до проекту вже долучилося понад 20 європейських країн.
США обходять Росію за видобутком енергоносіїв
США вже цього року обженуть Росію за показниками видобутку нафти і газу і стануть найбільшим у світі виробником вуглеводнів, пише The Wall Street Journal. США вже обігнали Росію за обсягами видобутого газу: різниця між показниками першого півріччя склала понад 100 мільярдів кубометрів. Такі новини можуть суттєво змінити розстановку сил на ринках і підірвати впливовість традиційних лідерів із видобутку енергоносіїв.
Цитовані виданням аналітики вказують на те, що американські запаси нафти і газу дозволяють робити прогнози: енергетичний бум у США триватиме довго. Хоч світовим лідером у видобутку нафти лишається Саудівська Аравія, США до кінця року витіснять із другої позиції Росію. Водночас особливе місце в питанні енергетичного лідерства США займають вуглеводні.
Розвиток технології фрекінгу – гідророзриву пластів – дозволив США ефективніше проводити буріння та загалом скорочувати енерговитрати. Водночас Росія поки не освоїла належно нову технологію, тож переваги від видобутку сланцевого газу для неї поки що фактично недоступні. Хоч керівництво «Газпрому» вже назвало сланцеву революцію у США «бульбашкою, яка скоро лопне», у самій Росії, за припущеннями – значні поклади сланцевої нафти, тож держава може змінити свою позиці на користь критикованих технологій.
Однак поки що Росія – на тлі успіхів (і прогнозів щодо успіхів) США – виглядає чи не головним лузером на світовому ринку, цитує The Wall Street Journal одного з російських науковців.
Робот для нормального життя
Журнал Nature цього тижня пише про досягнення вчених із Чикаго, які створили і вже успішно протестували біонічну ногу – протез, який працює на основі електричних імпульсів від нервових волокон. Учасник експерименту – 32-річний Зак Воутер, який втратив ногу у результаті аварії – каже, що новий протез є значно комфортнішим за ті, з якими йому довелося мати справу після ампутації.
Результати наукового дослідження опубліковані у виданні New England Journal of Medicine. Текст проілюстрований відео, на якому Воутер легко ходить по сходах, грає у футбол – одним словом, демонструє активність, звичну для пересічної здорової людини – однак не для тих, хто змушений послуговуватися протезом.
(Відео Nature Newsteam)
Біонічну ногу створили вчені з чиказького Інституту реабілітації під керівництвом Леві Харгрова. Основна перевага роботизованого протеза – для його нормального функціонування не потрібні ані пульт керування, ані якісь особливі мʼязові зусилля, які «перемикали» б протез із однієї дії на іншу. Як пояснює Харгров, роботизовану ногу не треба згинати вручну (власникам звичайних протезів до таких дій треба вдаватися при сидінні) – вона сама «розуміє», у який момент як має діяти.
«Біонічна нога працює дуже інтуїтивно: пацієнт думає про те, як поворухнути кінцівкою, цей сигнал передається по спинному мозку, потім по периферійному нерву зрештою потрапляє у мʼязи ноги», – розповідає Харгров. Прикріплені до стегна електроди передають сигнал на мікрокомпʼютер пристрою.
Харгров сподівається, що біонічна нога стане доступною для пацієнтів у найближчі 5 років. За його словами, успішно проведене тестування доводить, що винахід може забезпечити нормальне життя для людей, які пережили ампутацію.
На урядових сайтах угоду з CERN назвали «першим етапом на шляху набуття Україною асоційованого статусу в ЄС». Віце-премʼєр Костянтин Грищенко, який підписував у Швейцарії угоду про асоційоване членство, написав у своєму Twitter про «історичний момент для нашої високої науки».
За словами віце-премʼєра, новий статус – це додаткові можливості не лише для українських вчених, але й для економіки: асоційоване членство зокрема дає можливості для співпраці з CERN промисловим підприємствам, які, наприклад, можуть створювати якісь деталі для «цернівських» установок.
Окрім того, статус асоційованого члена передбачає доступ до студентських та індивідуальних грантів організації, а також – що найголовніше – роботу напряму з експериментами, які проводять вчені найбільшої у світі лабораторії фізики високих енергій.
Представник України в CERN Геннадій Зиновʼєв пояснює, що «робота напряму» значить більш офіційний формат співпраці. Фізик нагадує, що українські вчені працювали у женевській лабораторії ще з початку 90-х, однак більшість із них встигли за цей час стати науковою гордістю інших країн, бо держава Україна для їхньої роботи не дала нічого, крім паспорту і, можливо, освіти.
«CERN із нами спілкувався серйозно завжди. Держава з нами не спілкувалася протягом деякого часу. Але останнім часом якось усе змінюється. Це важливо вже не для людей моєї генерації – це важливо для молоді. Якщо держава знайде можливість підтримувати молодь, яка дійсно дуже серйозно намагається працювати в CERN, то, мені здається, в України будуть перспективи», – зазначає він.
Свого часу Україна зокрема брала участь в оснащенні Великого адронного колайдера. За словами Геннадія Зиновʼєва, при прийомі на роботу у CERN завжди надавали перевагу громадянам країн-учасниць проекту, однак українські вчені неодноразово довели унікальність своїх технологій, тож на них видавали кошти окремо. Однак не урядові України чи якійсь із держструктур, а особі, до якої женевська лабораторія мала довіру. У випадку України це був Геннадій Зиновʼєв.
Асоційоване членство вимагатиме від України щорічних грошових внесків, про точну суму офіційно поки не говорять. Серед країн, які нині прагнуть до асоційованого членства у CERN, – зокрема й Росія. Всього до проекту вже долучилося понад 20 європейських країн.
США обходять Росію за видобутком енергоносіїв
США вже цього року обженуть Росію за показниками видобутку нафти і газу і стануть найбільшим у світі виробником вуглеводнів, пише The Wall Street Journal. США вже обігнали Росію за обсягами видобутого газу: різниця між показниками першого півріччя склала понад 100 мільярдів кубометрів. Такі новини можуть суттєво змінити розстановку сил на ринках і підірвати впливовість традиційних лідерів із видобутку енергоносіїв.
Цитовані виданням аналітики вказують на те, що американські запаси нафти і газу дозволяють робити прогнози: енергетичний бум у США триватиме довго. Хоч світовим лідером у видобутку нафти лишається Саудівська Аравія, США до кінця року витіснять із другої позиції Росію. Водночас особливе місце в питанні енергетичного лідерства США займають вуглеводні.
Розвиток технології фрекінгу – гідророзриву пластів – дозволив США ефективніше проводити буріння та загалом скорочувати енерговитрати. Водночас Росія поки не освоїла належно нову технологію, тож переваги від видобутку сланцевого газу для неї поки що фактично недоступні. Хоч керівництво «Газпрому» вже назвало сланцеву революцію у США «бульбашкою, яка скоро лопне», у самій Росії, за припущеннями – значні поклади сланцевої нафти, тож держава може змінити свою позиці на користь критикованих технологій.
Однак поки що Росія – на тлі успіхів (і прогнозів щодо успіхів) США – виглядає чи не головним лузером на світовому ринку, цитує The Wall Street Journal одного з російських науковців.
Робот для нормального життя
Журнал Nature цього тижня пише про досягнення вчених із Чикаго, які створили і вже успішно протестували біонічну ногу – протез, який працює на основі електричних імпульсів від нервових волокон. Учасник експерименту – 32-річний Зак Воутер, який втратив ногу у результаті аварії – каже, що новий протез є значно комфортнішим за ті, з якими йому довелося мати справу після ампутації.
Результати наукового дослідження опубліковані у виданні New England Journal of Medicine. Текст проілюстрований відео, на якому Воутер легко ходить по сходах, грає у футбол – одним словом, демонструє активність, звичну для пересічної здорової людини – однак не для тих, хто змушений послуговуватися протезом.
(Відео Nature Newsteam)
Біонічну ногу створили вчені з чиказького Інституту реабілітації під керівництвом Леві Харгрова. Основна перевага роботизованого протеза – для його нормального функціонування не потрібні ані пульт керування, ані якісь особливі мʼязові зусилля, які «перемикали» б протез із однієї дії на іншу. Як пояснює Харгров, роботизовану ногу не треба згинати вручну (власникам звичайних протезів до таких дій треба вдаватися при сидінні) – вона сама «розуміє», у який момент як має діяти.
«Біонічна нога працює дуже інтуїтивно: пацієнт думає про те, як поворухнути кінцівкою, цей сигнал передається по спинному мозку, потім по периферійному нерву зрештою потрапляє у мʼязи ноги», – розповідає Харгров. Прикріплені до стегна електроди передають сигнал на мікрокомпʼютер пристрою.
Харгров сподівається, що біонічна нога стане доступною для пацієнтів у найближчі 5 років. За його словами, успішно проведене тестування доводить, що винахід може забезпечити нормальне життя для людей, які пережили ампутацію.
