Українські політики не повинні перекладати відповідальність за дискримінацію на суспільство. Про це, як повідомляє УНІАН, у Брюсселі сказав директор Європейського офісу Amnesty International Ніколя Бегер, коментуючи заяви українських політиків щодо неготовності українського суспільства до встановлення законодавчої заборони на дискримінацію за сексуальною орієнтацією у сфері трудових відносин.
«Саме влада має боротися з такими формами дискримінації», – сказав правозахисник. Він нагадав, що в багатьох своїх рішеннях Європейський суд з прав людини визначив, що думка більшості не може бути підставою для дискримінації меншості.
Бегер також нагадав, що заборона дискримінації є не лише вимогою ЄС для спрощення візового режиму з Україною, але й міститься у вигляді зобов`язання України у проекті Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Заборона дискримінації у сфері трудових відносин на будь-яких підставах є однією з вимог ЄС в рамках реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму з Україною. Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України про запобігання і протидію дискримінації в Україні № 2342 був зареєстрований у Верховній Раді України 19 лютого 2013 року. Суб’єкт представлення законодавчої ініціативи – Кабінет міністрів України.
Законопроект вводить в законодавство України новий термін «сексуальна орієнтація», пропонує уточнити визначення і форми дискримінаційних дій в законі «Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні» і посилити відповідальність за них. Однак лідери фракцій неодноразово заявляли, що депутати не готові підтримати цей закон. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська обговорила з представниками Єврокомісії можливість створення механізму захисту від дискримінації без внесення змін до антидискримінаційного закону, зазначивши, що такі зміни, передусім щодо заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації в трудових відносинах, поки не сприймаються в суспільстві.
«Саме влада має боротися з такими формами дискримінації», – сказав правозахисник. Він нагадав, що в багатьох своїх рішеннях Європейський суд з прав людини визначив, що думка більшості не може бути підставою для дискримінації меншості.
Бегер також нагадав, що заборона дискримінації є не лише вимогою ЄС для спрощення візового режиму з Україною, але й міститься у вигляді зобов`язання України у проекті Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Заборона дискримінації у сфері трудових відносин на будь-яких підставах є однією з вимог ЄС в рамках реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму з Україною. Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України про запобігання і протидію дискримінації в Україні № 2342 був зареєстрований у Верховній Раді України 19 лютого 2013 року. Суб’єкт представлення законодавчої ініціативи – Кабінет міністрів України.
Законопроект вводить в законодавство України новий термін «сексуальна орієнтація», пропонує уточнити визначення і форми дискримінаційних дій в законі «Про принципи запобігання і протидії дискримінації в Україні» і посилити відповідальність за них. Однак лідери фракцій неодноразово заявляли, що депутати не готові підтримати цей закон. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська обговорила з представниками Єврокомісії можливість створення механізму захисту від дискримінації без внесення змін до антидискримінаційного закону, зазначивши, що такі зміни, передусім щодо заборони дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації в трудових відносинах, поки не сприймаються в суспільстві.
