Відомі українські суспільні діячі та посли країн Євросоюзу починають дискусії в аудиторіях університетів Сходу України. Учасники ініціативної групи «Перше грудня» разом із представниками Європейського союзу в Україні обговорюватимуть зі студентами найсуперечливіші питання геополітичного курсу держави.
Харків став першим містом, де студенти Харківського національного університету імені Каразіна та Національного університету «Юридична академія» імені Ярослава Мудрого змогли наживо подискутувати з представниками української еліти та європейського дипломатичного корпусу про «торговельні війни» між Росією та Україною, про правозахисні, економічні та духовні пріоритети Східної та Західної цивілізацій, а також про європейські цінності.
Попри академізм зали вченої ради Харківського національного університету імені Каразіна, де зібрали студентів-соціологів, політологів, міжнародних економістів і правників, ініціатори зустрічі з перших хвилин прагнули неформальної, відвертої дискусії.
Надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки Пятрас Вайтєкунас одразу наголосив, що замість України ніхто не може ухвалювати рішення, бути з Митним союзом чи з ЄС.
«Обирати доведеться вам. Не ми за вас. Це ваша країна, ваша земля, ваше життя і майбутнє», – звернувся до студентів посол Литви. Він зазначив, що його республіці заради вступу до ЄС 2004 року теж довелося підтягуватися до європейських стандартів та цінностей. І ці вимоги однакові для країн-кандидатів. Тож Україні таки доведеться виконати низку так званих домашніх завдань.
Пятрас Вайтєкунас показав студентам перелік реформ та законів, які Україна зобов’язується ухвалити і дотримуватися ще до листопадового саміту «Східного партнерства» у Литві.
«От у мене список цих домашніх завдань: от закон з виборчої системи треба ухвалити; реформу Генеральної прокуратури; треба провести вибори у п’яти округах; а також обрати Київську міську раду; варто покращити бізнес-клімат», – озвучив деякі пункти домашнього завдання литовський посол.
П’ятикурсниця факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Ольга Чичіна, розмірковуючи щодо виконання домашнього завдання Україною, висловила оптимізм у питанні викорінення корупції, хабарництва в Україні – це національне лихо Євросоюз теж вимагає подолати.
«Необхідна політична воля. І не лише управлінців, а й наша. І ми повинні з низів почати нищення корупції. І коли почне прогнивати ця корупційна система, тоді буде зрушення», – переконана студентка Ольга Чичіна.
А на думку студента-політолога Олександра Лебедєва, Україна, підписавши угоду про асоціацію з ЄС, в одну мить не зможе вивести економіку на шлях прозорої конкуренції, перестати платити зарплати в конвертах тощо.
«Безумовно, ми не зможемо за одну ніч змінитися повністю: перестати давати хабарі та нараховувати зарплати лише офіційно. Але, принаймні, ми будемо ближчі до кращого зразка. Тобто, якщо робити вибір між Митним союзом і ЄС, то, наприклад, я обираю Європу. Тому що я не бачу третього шляху», – зауважив студент Олександр Лебедєв.
У Європу треба йти зі своєю специфікою – Юхновський
Учасник ініціативної групи «Першого грудня» академік Ігор Юхновський сказав студентській аудиторії, що Україна не має права йти до Європи з протягнутою рукою.
«Потрібно мати певний запас індивідуальної специфічної вищості, яка буде корисною тим об’єднанням держав, куди ви входите. Україна повинна знайти свою специфіку, тоді ми будемо цікаві Європі», – вважає один із творців української незалежності Ігор Юхновський.
На погляд харківської студентської молоді, Україна може запропонувати Європі наукові ресурси, якісні сільгосппродукти, а також металургію та промисловість, але для цього доведеться працювати за новими стандартами.
Дискусії, присвячені Європейському союзу, далі відбуватимуться в університетах Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька, Луганська і Одеси.
Створена у 20-у річницю українського референдуму про незалежність ініціативна група «Першого грудня», до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри.
Харків став першим містом, де студенти Харківського національного університету імені Каразіна та Національного університету «Юридична академія» імені Ярослава Мудрого змогли наживо подискутувати з представниками української еліти та європейського дипломатичного корпусу про «торговельні війни» між Росією та Україною, про правозахисні, економічні та духовні пріоритети Східної та Західної цивілізацій, а також про європейські цінності.
Попри академізм зали вченої ради Харківського національного університету імені Каразіна, де зібрали студентів-соціологів, політологів, міжнародних економістів і правників, ініціатори зустрічі з перших хвилин прагнули неформальної, відвертої дискусії.
Надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки Пятрас Вайтєкунас одразу наголосив, що замість України ніхто не може ухвалювати рішення, бути з Митним союзом чи з ЄС.
Це ваша країна, ваша земля, ваше життя і майбутнєПятрас Вайтєкунас
Пятрас Вайтєкунас показав студентам перелік реформ та законів, які Україна зобов’язується ухвалити і дотримуватися ще до листопадового саміту «Східного партнерства» у Литві.
«От у мене список цих домашніх завдань: от закон з виборчої системи треба ухвалити; реформу Генеральної прокуратури; треба провести вибори у п’яти округах; а також обрати Київську міську раду; варто покращити бізнес-клімат», – озвучив деякі пункти домашнього завдання литовський посол.
П’ятикурсниця факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Ольга Чичіна, розмірковуючи щодо виконання домашнього завдання Україною, висловила оптимізм у питанні викорінення корупції, хабарництва в Україні – це національне лихо Євросоюз теж вимагає подолати.
«Необхідна політична воля. І не лише управлінців, а й наша. І ми повинні з низів почати нищення корупції. І коли почне прогнивати ця корупційна система, тоді буде зрушення», – переконана студентка Ольга Чичіна.
А на думку студента-політолога Олександра Лебедєва, Україна, підписавши угоду про асоціацію з ЄС, в одну мить не зможе вивести економіку на шлях прозорої конкуренції, перестати платити зарплати в конвертах тощо.
«Безумовно, ми не зможемо за одну ніч змінитися повністю: перестати давати хабарі та нараховувати зарплати лише офіційно. Але, принаймні, ми будемо ближчі до кращого зразка. Тобто, якщо робити вибір між Митним союзом і ЄС, то, наприклад, я обираю Європу. Тому що я не бачу третього шляху», – зауважив студент Олександр Лебедєв.
У Європу треба йти зі своєю специфікою – Юхновський
Учасник ініціативної групи «Першого грудня» академік Ігор Юхновський сказав студентській аудиторії, що Україна не має права йти до Європи з протягнутою рукою.
Потрібно мати певний запас індивідуальної специфічної вищостіІгор Юхновський
На погляд харківської студентської молоді, Україна може запропонувати Європі наукові ресурси, якісні сільгосппродукти, а також металургію та промисловість, але для цього доведеться працювати за новими стандартами.
Дискусії, присвячені Європейському союзу, далі відбуватимуться в університетах Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька, Луганська і Одеси.
Створена у 20-у річницю українського референдуму про незалежність ініціативна група «Першого грудня», до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри.
