Чехія підтримує угоду про асоціацію України і ЄС – Кмонічек

Прага – Українсько-чеські відносини – це багата історична традиція безпроблемних не тільки міжнаціональних контактів, але й особистих, людських стосунків. На думку нинішнього президента Чехії Мілоша Земана, який має приїхати в Україну у жовтні, все ж потрібно і далі активно розвивати три головні основи – політичної, економічно й культурної співпраці. Однак без розв’язання справи ув’язненої Юлії Тимошенко, а також візової проблематики, яку на собі відчувають тисячі українців, не обійтись. Про це Радіо Свобода розповів Гинек Кмонічек – керівник міжнародного відділу Канцелярії президента Чеської Республіки.

– Чи не буде перешкодою на шляху підписання і пізнішої ратифікації договору про асоціацію України з Європейським союзом той факт, що досі, вже третій рік, утримується в тюрмі колишній прем’єр України Юлія Тимошенко?

– Звичайно, немає сенсу приховувати, що питання колишнього прем’єра Юлії Тимошенко є відносно великою проблемою в переговорах між Україною та деякими важливими країнами Європейського союзу. Вони нашим українським друзям довели до відома, що деякі питання потрібно буде вирішувати так, щоб вони досягали європейських стандартів. З іншого боку, цей випадок сам по собі є дуже складним. Ми усвідомлюємо, що це одне з питань, які потрібно буде Україні вирішити.

Але це далеко не єдине питання. Гадаю, що ми, як і Європейський союз, досягаємо відносно великого прогресу в усіх інших галузях, які обговорюються. Через те сподіваюсь, що врешті ми дійдемо до спільної думки і в цьому питанні.

– Якими є головні цілі візиту в Україну президента Чехії Мілоша Земана, який має відбутись наприкінці жовтня?

– Пан президент радіє, що їде в Україну, він там був уже двічі, та вперше їде у функції президента. Тобто він Україну знає, з паном президентом Януковичем мав нагоду вже двічі зустрічатися. Як президент він радіє візитові в Україну, зокрема, і з погляду нашого головного пріоритету, а ним є економічна дипломатія. Можу вам відверто сказати, що такого інтересу серед чеських підприємців, який є до цього візиту в Україну, ми ще цього року не мали. Наші літаки завжди заповнені підприємцями, але цього разу виглядає, що доведеться летіти двома літаками, повними підприємців.

Пан президент, крім нашої головної теми – економічної, займатиметься і політичною, і не тільки двосторонніми відносинами між Чехією та Україною, але й тим, як Україна просувається шляхом до Вільнюського саміту. Чехія чітко висловила свою підтримку, щоб Україна досягла успіху в переговорах щодо угоди про асоціацію з ЄС.

Ми передбачаємо, що президент Мілош Земан відвідає два міста, тобто, крім Києва, ймовірно, також і Донецьк.

Гадаю, що нам вдасться включити до програми не тільки торговельну і політичну частини, але і кілька пунктів взаємної культурної проблематики. Адже чесько-українські відносини – це не тільки торгівля, це справді відносини двох народів, які відносно близькі між собою і зуміють взаємно оцінити також свою власну самостійну важливу культурну роль.

Ми справді постараємось, щоб у межах цього візиту всі три основи чесько-українських відносин – політична, економічна і культурна – були наповнені. Передбачаємо, що протягом візиту дійде і до підписання кількох важливих для обох сторін контрактів. Передбачаємо також, що пана президента будуть супроводжувати кілька міністрів, тобто це буде великий і важливий візит.

– А чи нещодавно під час візиту до Чехії українського міністра закордонних справ Леоніда Кожари обговорювались такі важливі проблеми, як ув’язнення Юлії Тимошенко чи візова тематика? Адже в Чехії живе і працює кілька десятків тисяч українських громадян.

– Пан міністр закордонних справ України усвідомлює масштаби переговорного блоку, що стосується пані Тимошенко, і, звичайно, пан міністр Кожара порушив і питання, що стосуються візового режиму. Гадаю, що це і є ті дві проблеми, яких не можна обійти на рівні двосторонніх відносин. Пан президент Мілош Земан про це говорив у підсумку переговорів у Празі. У принципі, чесько-українські відносини прекрасні, та завжди є що покращувати. І якщо у 90 відсотках ми знаходимо між собою згоду, то тим більше можемо знайти сили і зайнятися рештою 10 відсотками. І якраз це є ті дві теми, про які ви згадали, це і є ті 10 відсотків, які потрібно вирішити.