Київ – Євросоюз вирішив виділити 4 мільйони євро для здійснення програми прикордонного співробітництва між Україною і Білоруссю. Це перша програма, що її реалізовуватимуть лише східні сусіди Євросоюзу, а сам ЄС при цьому виступає як адміністратор і донор проектів, запропонованих українськими і білоруськими учасниками.
Серед завдань програми – підвищити якість життя у населених пунктах на українсько-білоруському кордоні, створити умови для стабільного розвитку населених пунктів і налагодити співпрацю між місцевими чиновниками і громадами. Про це розповів керівник європейської програми територіального співробітництва країн «Східного партнерства» Олексій Секарев.
Тобто, українці і білоруси з прикордонних територій зможуть за кошти ЄС розпочинати бізнес, створюючи нові робочі місця, або ж встановлювати енерго- і водозберігаючі технології у будинках. Місцеві управління екологічної безпеки разом із екологічною громадськістю зможуть провадити моніторинг стану річок і лісів для уникнення повеней або лісових пожеж тощо, пояснив експерт.
«Євросоюз дає фінансовий ресурс для того, щоб, наприклад, влада і громада прикордонного селища знайшли партнера у сусідній країні, щоб уже разом вони розробили проект, подали спільну заявку. У разі успіху, ініціатори проекту отримують гроші для його здійснення, – каже Секарев. – Це може бути проект у галузі туризму, або у галузі вирішення проблем соціально-економічного розвитку території. Я упевнений, що ми отримаємо заявки на проекти, які стосуються збереження історико-культурного і природного середовища, наприклад, Полісся».
Як зазначив Секарев, програма стосується кордонів і зв’язків між громадами, між населенням певних територій через співробітництво на кордоні.
За словами експерта, важливим напрямком програми є чорнобильська проблематика, адже катастрофа на ЧАЕС спричинила серйозний комплекс медичних, природоохоронних, соціальних проблем у прикордонних областях України і Білорусі.
«Охорона здоров’я, соціальні проблеми, такі як безробіття, – я би рекомендував ставити наперед саме ці, соціальні, проблеми. А Чорнобиль подавати як тло, на якому ці проблеми виникли», – пояснює експерт.
Україна має досвід у здійсненні транскордонних європейських програм – експерт
Прикордонні області України і Білорусі уже мають досвід співпраці як на рівні окремих областей і населених пунктів, так і в рамках програм ЄС зі збереження природного й історико-культурного довкілля. На території України, Білорусі і Польщі створено єврорегіон «Прип’ять», мета якого – зберегти пам’ятки поліської історії і природи.
Також українці разом із білорусами реалізують природоохоронні проекти і провадять екологічний моніторинг у поліських лісах, у басейні ріки Прип’ять, нагадав у розмові з Радіо Свобода колишній посол України у Мінську, а нині громадський діяч Роман Безсмертний.
«Це дуже гарні проекти, вони набагато більше роблять для соціального і суспільного інтегрування громадян різних країн у систему європейських принципів і цінностей, ніж будь-які державні програми. Можу привести приклад проектів, які у рамках «Східного партнерства» здійснюють науковці з України. Білорусі і Польщі для збереження поліських водних ресурсів», – зауважує Безсмертний.
Бюрократія перешкоджає реалізації програм ЄС – експерти
Водночас, як зазначив Роман Безсмертний, на перешкоді подібним програмам стоять політичні реалії в Україні і Білорусі. Не менше перешкоджають і політики, і чиновники на місцевому рівні. Як вважає експерт, серед місцевих представників влади чимало тих, хто без дозволу «зверху» (з Мінська чи Києва) не ризикує здійснювати європейські проекти.
А журналіст Наталя Хоменко з поліського міста Дубровиця, що розташоване поблизу українсько-білоруського кордону, додає, що будь-яка громадська ініціатива може бути здійснена лише під контролем влади.
«Якщо брати конкретно Дубровицю, то я поки що не бачила прикладу, щоб була ініціатива на рівні громади. У нас усе йде через владу. А на рівні громади співпраця з Білоруссю торкається здебільшого бізнесу: білоруси до нас їдуть на базарі торгувати, а наші їдуть до Білорусі – там бензин трохи дешевший», – зауважує журналістка.
Як зазначив Олексій Секарев, адміністрація програми усвідомлює, які ризики стоять перед її здійсненням на місцях. Тому експерти роз’яснюють місцевим органам влади, активістам локальних громадських організацій про особливості програми, про те, як писати проектні заявки на фінансування тощо. До речі, заявка має бути написана англійською мовою, що теж можна вважати для когось проблемою, а для когось викликом до подолання.
Серед завдань програми – підвищити якість життя у населених пунктах на українсько-білоруському кордоні, створити умови для стабільного розвитку населених пунктів і налагодити співпрацю між місцевими чиновниками і громадами. Про це розповів керівник європейської програми територіального співробітництва країн «Східного партнерства» Олексій Секарев.
Тобто, українці і білоруси з прикордонних територій зможуть за кошти ЄС розпочинати бізнес, створюючи нові робочі місця, або ж встановлювати енерго- і водозберігаючі технології у будинках. Місцеві управління екологічної безпеки разом із екологічною громадськістю зможуть провадити моніторинг стану річок і лісів для уникнення повеней або лісових пожеж тощо, пояснив експерт.
«Євросоюз дає фінансовий ресурс для того, щоб, наприклад, влада і громада прикордонного селища знайшли партнера у сусідній країні, щоб уже разом вони розробили проект, подали спільну заявку. У разі успіху, ініціатори проекту отримують гроші для його здійснення, – каже Секарев. – Це може бути проект у галузі туризму, або у галузі вирішення проблем соціально-економічного розвитку території. Я упевнений, що ми отримаємо заявки на проекти, які стосуються збереження історико-культурного і природного середовища, наприклад, Полісся».
Як зазначив Секарев, програма стосується кордонів і зв’язків між громадами, між населенням певних територій через співробітництво на кордоні.
За словами експерта, важливим напрямком програми є чорнобильська проблематика, адже катастрофа на ЧАЕС спричинила серйозний комплекс медичних, природоохоронних, соціальних проблем у прикордонних областях України і Білорусі.
«Охорона здоров’я, соціальні проблеми, такі як безробіття, – я би рекомендував ставити наперед саме ці, соціальні, проблеми. А Чорнобиль подавати як тло, на якому ці проблеми виникли», – пояснює експерт.
Україна має досвід у здійсненні транскордонних європейських програм – експерт
Прикордонні області України і Білорусі уже мають досвід співпраці як на рівні окремих областей і населених пунктів, так і в рамках програм ЄС зі збереження природного й історико-культурного довкілля. На території України, Білорусі і Польщі створено єврорегіон «Прип’ять», мета якого – зберегти пам’ятки поліської історії і природи.
Також українці разом із білорусами реалізують природоохоронні проекти і провадять екологічний моніторинг у поліських лісах, у басейні ріки Прип’ять, нагадав у розмові з Радіо Свобода колишній посол України у Мінську, а нині громадський діяч Роман Безсмертний.
Це гарні проекти, вони набагато більше роблять для інтегрування громадян різних країн у систему європейських принципів, ніж державніРоман Безсмертний
Бюрократія перешкоджає реалізації програм ЄС – експерти
Водночас, як зазначив Роман Безсмертний, на перешкоді подібним програмам стоять політичні реалії в Україні і Білорусі. Не менше перешкоджають і політики, і чиновники на місцевому рівні. Як вважає експерт, серед місцевих представників влади чимало тих, хто без дозволу «зверху» (з Мінська чи Києва) не ризикує здійснювати європейські проекти.
А журналіст Наталя Хоменко з поліського міста Дубровиця, що розташоване поблизу українсько-білоруського кордону, додає, що будь-яка громадська ініціатива може бути здійснена лише під контролем влади.
Білоруси до нас їдуть на базарі торгувати, а наші їдуть до Білорусі – там бензин трохи дешевшийНаталя Хоменко
Як зазначив Олексій Секарев, адміністрація програми усвідомлює, які ризики стоять перед її здійсненням на місцях. Тому експерти роз’яснюють місцевим органам влади, активістам локальних громадських організацій про особливості програми, про те, як писати проектні заявки на фінансування тощо. До речі, заявка має бути написана англійською мовою, що теж можна вважати для когось проблемою, а для когось викликом до подолання.
