Митна суперечка між Україною і Росією може перерости у масштабну торговельну війну і ще більше підірвати економіку України. Про це попереджають оглядачі за кордоном, наводячи заяви представників російської влади на тлі невтішних повідомлень про скорочення резервів Національного банку України. За кордоном також розповідають про те, як шукачі притулку змушені поневірятися в Україні.
Британський журнал Economist наводить слова економічного радника президента Росії Володимира Путіна Сергія Глазьєва, який цілком недвозначно попередив, що російські обмеження на українські товари є застереженням проти «самовбивчого», за його словами, кроку – підписання угоди про асоціацію України з ЄС. Журнал пише, що Росія нарощує зусилля, щоб розвернути найбільшу державу своєї колишньої імперії, яка дивиться на Захід, і підштовхнути її до вступу до євразійського Митного союзу під проводом Кремля. Видання нагадує, серед іншого, про такий механізм тиску, як газ: за словами варшавського аналітика Войцеха Конончука, Україна нині повинна була б мати у своїх сховищах принаймні на 5-6 мільярдів кубометрів газу більше, ніж має зараз, щоб пережити зиму, і Кремль вичікує, бо його переговірна позиція зміцнюється, а українська послаблюється. Як вважає аналітик, нова газова війна малоймовірна, питання лише в тому, чи буде нова домовленість про газ для України «дуже поганою чи просто поганою». Повертаючись до російських санкцій, Economist пише, що вони зрештою можуть піти на користь Україні, як це було з Грузією після війни з Росією 2008 року. Грузинські виробники були змушені підвищити стандарти і конкурувати на світовому ринку. Але, мовиться у статті, можливо, президент Віктор Янукович і Україна вже не мають на це часу.
Одна з провідних лондонських газет відгукнулася на українсько-російське торговельне протистояння двома статтями. Як пише Financial Times,
президент Росії Володимир Путін знову розпалив побоювання торговельної війни з Україною через її зв’язки з ЄС, попередивши про захисні заходи проти неї з боку Митного союзу. При цьому Путін, говорячи про майбутнє, не згадав про нещодавні події з посилення митного контролю на російських кордонах, який, за словами українських компаній, паралізував їхній експорт до Росії. У вівторок українські урядовці заявили, що домовилися з російськими колегами про скасування цих суворих перевірок, але нова заява Путіна знову привернула увагу до цього питання. Деякі оглядачі побоюються, що ця суперечка може перерости в повномасштабну торговельну війну і вразити Україну, яка нині намагається вибратися з уже другої рецесії за п’ять років у час, коли економічне становище особливо вразливе, пише автор статті.
В іншій статті Financial Times також звертає увагу, що й незалежно від суперечок із Росією Україну вразили економічні негаразди на ринках, що розвиваються. Україна, мовиться у статті, потерпіла чи не найбільше з цих ринків. Зокрема, резерви її Національного банку, за оприлюдненими цього місяця даними, знову скоротилися і впали до найнижчого рівня від 2006 року. Український уряд опинився в особливо важкому становищі, намагаючись протягом більшої частини року впоратися з торговельним і бюджетним дефіцитами й зазнаючи нині додаткового тиску від торговельного протистояння з Росією. Наступними ж місяцями до цього додасться необхідність виплатити близько 4 мільярдів доларів за зовнішніми боргами, так що очікується подальше скорочення резервів, пише газета.
Агенція Associated Press розповідає про невтішну долю шукачів притулку в Україні: замість захисту багато з них проходять нові поневіряння. За даними ООН, Україна надала притулок 13 відсоткам з близько 1800 людей, які просили про захист. Для порівняння: Угорщина, яка отримала схожу кількість заявок, задовольнила майже третину з них. Регіональний представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Олдріх Андрисек каже, що рішення про надання притулку в Україні ухвалюють непрозоро: багатьом незрозуміло чому відмовляють, а іншим неясно чому надають такий статус. Загалом система не працює, говорить він. Навіть якщо шукачів притулку не видворяють, їм доводиться долати постійні перепони. Картку біженця потрібно відновлювати кожного місяця, що на ділі позбавляє таких людей шансу знайти легальну роботу. Як мовиться у матеріалі, багато структур в Україні навіть не визнають таких посвідчень, через що шукачі притулку не можуть отримати між гроші з-за кордону, чи, у деяких випадках, навіть сісти на поїзд. «Міжнародна амністія» вважає, що шукачі притулку ще й зникають з України. Була гучна історія з росіянином Леонідом Развозжаєвим, якого вивезли з України російські спецслужби. Крім цього, з Києва зник шукач притулку з Узбекистану, який невдовзі вийшов на зв’язок зі своєю родиною з тюрми в Ташкенті, заявляють правозахисники. Державна міграційна служба України заперечує підозри про нелегальну програму видворення між Україною, Росією і Середньою Азією, та заявляє, що для поліпшення системи надання притулку їй потрібні додаткові гроші і відповідні закони.
Британський журнал Economist наводить слова економічного радника президента Росії Володимира Путіна Сергія Глазьєва, який цілком недвозначно попередив, що російські обмеження на українські товари є застереженням проти «самовбивчого», за його словами, кроку – підписання угоди про асоціацію України з ЄС. Журнал пише, що Росія нарощує зусилля, щоб розвернути найбільшу державу своєї колишньої імперії, яка дивиться на Захід, і підштовхнути її до вступу до євразійського Митного союзу під проводом Кремля. Видання нагадує, серед іншого, про такий механізм тиску, як газ: за словами варшавського аналітика Войцеха Конончука, Україна нині повинна була б мати у своїх сховищах принаймні на 5-6 мільярдів кубометрів газу більше, ніж має зараз, щоб пережити зиму, і Кремль вичікує, бо його переговірна позиція зміцнюється, а українська послаблюється. Як вважає аналітик, нова газова війна малоймовірна, питання лише в тому, чи буде нова домовленість про газ для України «дуже поганою чи просто поганою». Повертаючись до російських санкцій, Economist пише, що вони зрештою можуть піти на користь Україні, як це було з Грузією після війни з Росією 2008 року. Грузинські виробники були змушені підвищити стандарти і конкурувати на світовому ринку. Але, мовиться у статті, можливо, президент Віктор Янукович і Україна вже не мають на це часу.
Одна з провідних лондонських газет відгукнулася на українсько-російське торговельне протистояння двома статтями. Як пише Financial Times,
президент Росії Володимир Путін знову розпалив побоювання торговельної війни з Україною через її зв’язки з ЄС, попередивши про захисні заходи проти неї з боку Митного союзу. При цьому Путін, говорячи про майбутнє, не згадав про нещодавні події з посилення митного контролю на російських кордонах, який, за словами українських компаній, паралізував їхній експорт до Росії. У вівторок українські урядовці заявили, що домовилися з російськими колегами про скасування цих суворих перевірок, але нова заява Путіна знову привернула увагу до цього питання. Деякі оглядачі побоюються, що ця суперечка може перерости в повномасштабну торговельну війну і вразити Україну, яка нині намагається вибратися з уже другої рецесії за п’ять років у час, коли економічне становище особливо вразливе, пише автор статті.
В іншій статті Financial Times також звертає увагу, що й незалежно від суперечок із Росією Україну вразили економічні негаразди на ринках, що розвиваються. Україна, мовиться у статті, потерпіла чи не найбільше з цих ринків. Зокрема, резерви її Національного банку, за оприлюдненими цього місяця даними, знову скоротилися і впали до найнижчого рівня від 2006 року. Український уряд опинився в особливо важкому становищі, намагаючись протягом більшої частини року впоратися з торговельним і бюджетним дефіцитами й зазнаючи нині додаткового тиску від торговельного протистояння з Росією. Наступними ж місяцями до цього додасться необхідність виплатити близько 4 мільярдів доларів за зовнішніми боргами, так що очікується подальше скорочення резервів, пише газета.
Агенція Associated Press розповідає про невтішну долю шукачів притулку в Україні: замість захисту багато з них проходять нові поневіряння. За даними ООН, Україна надала притулок 13 відсоткам з близько 1800 людей, які просили про захист. Для порівняння: Угорщина, яка отримала схожу кількість заявок, задовольнила майже третину з них. Регіональний представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Олдріх Андрисек каже, що рішення про надання притулку в Україні ухвалюють непрозоро: багатьом незрозуміло чому відмовляють, а іншим неясно чому надають такий статус. Загалом система не працює, говорить він. Навіть якщо шукачів притулку не видворяють, їм доводиться долати постійні перепони. Картку біженця потрібно відновлювати кожного місяця, що на ділі позбавляє таких людей шансу знайти легальну роботу. Як мовиться у матеріалі, багато структур в Україні навіть не визнають таких посвідчень, через що шукачі притулку не можуть отримати між гроші з-за кордону, чи, у деяких випадках, навіть сісти на поїзд. «Міжнародна амністія» вважає, що шукачі притулку ще й зникають з України. Була гучна історія з росіянином Леонідом Развозжаєвим, якого вивезли з України російські спецслужби. Крім цього, з Києва зник шукач притулку з Узбекистану, який невдовзі вийшов на зв’язок зі своєю родиною з тюрми в Ташкенті, заявляють правозахисники. Державна міграційна служба України заперечує підозри про нелегальну програму видворення між Україною, Росією і Середньою Азією, та заявляє, що для поліпшення системи надання притулку їй потрібні додаткові гроші і відповідні закони.
