ЄС стане на бік України у «торговельній війні» з Росією?

Брюссель – Проблеми, які виникли в українських експортерів із Росією, вже поспішили назвати торговельною війною. Українські підприємці говорять про багатомільярдні втрати. Деякі політики кажуть про політичне підґрунтя дій Москви, щоб, мовляв, змусити Україну відмовитися від бажання підписати угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Про те, як ці події виглядають зі столиці ЄС, Радіо Свобода розповіла дослідниця брюссельського центру Carnegie Endowment for International Peace Ольга Шумило-Тапіола.

– Я думаю, що ті, хто займається Україною і Росією, звичайно ж, відслідковують ці питання, але не коментують, бо наразі важко зрозуміти, що саме відбувається між Україною та Росією в торговельному аспекті. Тому я вважаю, що очікувати на якісь коментарі від політиків ЄС поки що зарано. Але, звичайно, цього досить для коментарів європейської преси – ми бачили, в Financial Times є стаття. Справді, упродовж серпня багато людей у відпустках, але це стосується не стільки європейських чиновників, скільки європейських читачів.

– Тобто з Брюсселя це ще не виглядає як повномасштабна торговельна війна?

– Я думаю, що поки дійсно не виглядає, бо це лише початок, і коментарі ми чуємо лише з української сторони. Звичайно, що російська сторона буде намагатися відтягнути момент коментаря якомога далі, щоб виграти час, але Європейський союз, якщо становище ускладнюватиметься, стане на бік України, бо в таких питаннях Європейський союз завжди стає на бік того, хто втрачає, але хочу нагадати, що торговельні питання вирішуються не Європейським союзом, а Світовою організацією торгівлі. Оскільки Україна та Росія разом є членами цієї організації, то всі торговельні суперечки вони мають переносити у площину саме СОТ.

Я би чекала на коментар саме від СОТ. Але треба пам’ятати, що і СОТ не буде виступати з якимись заявами осуду поведінки Росії. Наприклад, якщо Україна звернеться до СОТ щодо врегулювання такого конфлікту, то може отримати допомогу, але, знову ж таки, ці довгі процедури заберуть час. Хоча це саме та площина, в якій торговельні конфлікти можуть вирішуватися.

– Але ж мова йде про те, що це не просто торговельний конфлікт. А якщо йдеться про політичні причини, чи виглядають вони для Вас імовірними?

– Звичайно, що з Росією дуже важко говорити, бо будь-який політичний конфлікт одягається в якісь або економічні, або безпекові шати. Так і ми бачимо, що коли заборонили імпорт молдовських чи грузинських вин, води до Росії, то йшлося насправді не про якість цих вин чи води – це було для того, щоб показати щось цим країнам. Це методи, які Росія використовує не лише з Україною. Для України це більше вдарить по економіці, якщо війна буде затяжною, але справа в тому, що, насамперед треба довести, що Росія це робить.

Наразі є три варіанти.

На перше місце виходить бажання Росії запобігти підписанню Україною угоди про асоціацію у Вільнюсі восени. Але треба пам’ятати, що Україна могла би підписати це лише тоді, коли виконає усі передумови. Якщо Європейський союз буде задоволений виконанням усіх вимог. Тобто Москва намагається тиснути.

Знову ж таки, це може бути сигналом президенту Януковичу про те, що президент Путін може впливати на події в Україні, і це стосується більше виборів президента у 2015 році , щоб Янукович більше погоджувався на вимоги Росії.

Але зараз є також і статті в українських ЗМІ, які говорять про те, що це може бути боротьба групи «РосУкрЕнерго» пана Фірташа проти найближчого оточення президента, так само з підтримкою Росії, але переслідуючи свої економічні вигоди.

Тому наразі складно одну думку дати щодо причин. Але якщо Україні захищати свої інтереси з Росією, то треба би було діяти в міжнародному правовому полі.

СОТ відкидати просто неможливо, навіть якщо Росія вводить обмеження для українських товарів із політичних міркувань. СОТ – це перша інстанція до якої треба було б звертатися.

– Якщо це дійсно пов’язано з самітом у Вільнюсі, чи імовірність підписання угоди про асоціацію дійсно виглядає настільки реально, що могла когось у Москві змусити на такі кроки?

– Мені важко сказати, як це виглядає у Москві, але я думаю, що в Москві не дуже розуміють європейську риторку, підходи і дуже часто роблять якісь проекції, як би вели себе у Москві на те, як поводяться у Берліні або в Лондоні чи Парижі. Отже, по першій частині вашого питання, як Росія відчуває – думаю, що Росія має план якийсь, або бажання бачити Україну в Митному союзі. Україна – важливий чинник для майбутнього розвитку цього угрупування. Так само можна було б отримати газотранспортні системи України разом з цим. Тому інтереси Росії, я не можу сказати, що вони легітимні, але принаймні вони є, хоча я думаю, що стосовно самого підписання, то про це дуже важко говорити з Брюсселя.

Ще місяць тому, або до канікул, держави члени ЄС були поділені на тих, хто був готовий підписувати за будь-якої ціни, щоб утримати Україну в європейській орбіті і не дати їй скочуватись далі в проблемну сферу, але більшість держав-членів все одно стояла на тому, що двері відкриті для підписання, але виконання умов перше, а підписання – це друге. Тому зараз зарано говорити про те, як зміниться ця ситуація.

Звичайно, що для тих, хто хоче підписання за будь яких умов – це явний сигнал. Але наскільки сильно вони зможуть вплинути на інші держави-члени, а їх більшість, які не готові підписувати без виконання умов Україною, поки зарано говорити.