Мінськ – Між Росією та Білоруссю спалахнули суперечки щодо калійного бізнесу. Російська компанія «Уралкалій» вийшла із складу спільного з Білоруссю трейдера та заявила про різке зниження своїх цін на світовому ринку. Через демпінг росіяни хочуть зменшити обсяги експорту та доходи свого білоруського конкурента – компанії «Білоруськалій», стверджують експерти. Вони не виключають, що росіяни роблять це для того, щоб зрештою викупити нині прибуткову білоруську компанію.
Компанія «Білоруськалій» є одним із найбільших експортерів калійного добрива у світі та надає Білорусі п’яту частину всієї валютної виручки держави. Контролює компанію особисто президент Олександр Лукашенко, який призначив керувати комісією, що стежить за її діяльністю, голову КДБ та свого сина Віктора Лукашенка.
2005 року «Білоруськалій» разом із російським «Уралкалієм» створив дистриб’юторську «Білоруську калійну компанію», яка свого часу контролювала майже половину світового ринку.
Але на початку серпня цього року «Уралкалій» оголосив про свою відмову щодо співпраці з Білоруссю, вихід із «Білоруської калійної компанії» та зміну стратегії. Про це заявив генеральний директор «Уралкалію» Владислав Баумгертнер.
«Ми не будемо звертати увагу на ціни, будемо розміщувати максимально можливі обсяги виробництва. Природно, це призведе до того, що доля ринку «Уралкалію» зростатиме, її силоміць відбиратимуть в інших гравців», – заявив гендиректор.
Таким чином калійні компанії світу зразу втратили 20 мільярдів доларів капіталізації, покотилися вниз і ціни на добриво, від чого постраждав і сам «Уралкалій».
«Ця заява могла бути спрямована на рейдерське захоплення підприємства»
Два тижні в Мінську і білоруському місті Солігорську, де розташована компанія «Білоруськалій», мовчали, лише цього понеділка там виступили із відповіддю.
Генеральний директор «Білоруськалію» Валерій Кирієнко назвав кроки росіян помилковими, їх впливовість завищеною та заявив, що таку поведінку оцінять юристи.
«Я не виключаю, що ця заява могла бути спрямована на рейдерське захоплення нашого підприємства».
Справа в тому, що паралельно із співпрацею в калійний галузі з Білоруссю власник найбільшої частки акцій «Уралкалію» російський олігарх Сулейман Керимов спробував викупити компанію «Білоруськалій», запропонувавши за неї 15 мільярдів доларів, але президент Лукашенко відмовив, вимагаючи 30-33
мільярди. При цьому він був готовий продати лише половину акцій.
Експерти не виключають, що російські олігархи свідомо пішли на збитки, розпочавши цінову «калійну війну» з Білоруссю – саме для того, щоб зробити Мінськ більш поступливим у переговорах про продаж «Білоруськалію». Про це говорить незалежний мінський економіст Дмитро Болкунец.
«Свого часу «Уралкалій» претендував на покупку пакету акцій «Білоруськалію». Але білоруські власті то завищували ціну, то погоджувалися, то не погоджувалися…«Уралкалій» був зацікавлений у білоруських акціях, але зрозумів, що це безперспективно. І тому вирішив взагалі відмовитися від співпраці з «Білоруськалієм». За іншою версією, мотиви нинішніх дій «Уралкалію» – обвалити ціну та акції «Білоруськалію». Але я думаю, що це малоперспективний задум», – зауважує експерт.
Дмитро Болкунец, як і інші білоруські експерти вважає, що білоруська влада ні за яких умов не піде на продаж «Білоруськалію», бо це – стратегічний об'єкт економіки держави.
Калійні добрива – речовини, які використовують для живлення сільськогосподарських рослин. Крім збільшення врожайності, вони сприяють підвищенню опору рослин до захворювань, їхньої стійкості при транспортуванні.
Компанія «Білоруськалій» є одним із найбільших експортерів калійного добрива у світі та надає Білорусі п’яту частину всієї валютної виручки держави. Контролює компанію особисто президент Олександр Лукашенко, який призначив керувати комісією, що стежить за її діяльністю, голову КДБ та свого сина Віктора Лукашенка.
2005 року «Білоруськалій» разом із російським «Уралкалієм» створив дистриб’юторську «Білоруську калійну компанію», яка свого часу контролювала майже половину світового ринку.
Але на початку серпня цього року «Уралкалій» оголосив про свою відмову щодо співпраці з Білоруссю, вихід із «Білоруської калійної компанії» та зміну стратегії. Про це заявив генеральний директор «Уралкалію» Владислав Баумгертнер.
«Ми не будемо звертати увагу на ціни, будемо розміщувати максимально можливі обсяги виробництва. Природно, це призведе до того, що доля ринку «Уралкалію» зростатиме, її силоміць відбиратимуть в інших гравців», – заявив гендиректор.
Таким чином калійні компанії світу зразу втратили 20 мільярдів доларів капіталізації, покотилися вниз і ціни на добриво, від чого постраждав і сам «Уралкалій».
«Ця заява могла бути спрямована на рейдерське захоплення підприємства»
Два тижні в Мінську і білоруському місті Солігорську, де розташована компанія «Білоруськалій», мовчали, лише цього понеділка там виступили із відповіддю.
Генеральний директор «Білоруськалію» Валерій Кирієнко назвав кроки росіян помилковими, їх впливовість завищеною та заявив, що таку поведінку оцінять юристи.
«Я не виключаю, що ця заява могла бути спрямована на рейдерське захоплення нашого підприємства».
Справа в тому, що паралельно із співпрацею в калійний галузі з Білоруссю власник найбільшої частки акцій «Уралкалію» російський олігарх Сулейман Керимов спробував викупити компанію «Білоруськалій», запропонувавши за неї 15 мільярдів доларів, але президент Лукашенко відмовив, вимагаючи 30-33
мільярди. При цьому він був готовий продати лише половину акцій.
Експерти не виключають, що російські олігархи свідомо пішли на збитки, розпочавши цінову «калійну війну» з Білоруссю – саме для того, щоб зробити Мінськ більш поступливим у переговорах про продаж «Білоруськалію». Про це говорить незалежний мінський економіст Дмитро Болкунец.
«Уралкалій» був зацікавлений у білоруських акціях, але зрозумів, що це безперспективно. І тому вирішив взагалі відмовитися від співпраці з «Білоруськалієм»Дмитро Болкунец
Дмитро Болкунец, як і інші білоруські експерти вважає, що білоруська влада ні за яких умов не піде на продаж «Білоруськалію», бо це – стратегічний об'єкт економіки держави.
Калійні добрива – речовини, які використовують для живлення сільськогосподарських рослин. Крім збільшення врожайності, вони сприяють підвищенню опору рослин до захворювань, їхньої стійкості при транспортуванні.
