Київ – Відсьогодні Національний банк України знизив облікову ставку на половину відсоткового пункту. Впродовж року НБУ вже вдруге вдається до такого кроку, сподіваючись, що це покращить умови кредитування економіки. У свою чергу, експерти зазначають, що такий крок не вплине відчутно на ситуацію із кредитуванням. Натомість вони прогнозують, що відсотки по депозитах будуть і надалі зменшуватися.
Облікова ставка – один із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів на відповідний період. Фактично, вона визначає ціну грошей. Впродовж цього року Нацбанк двічі зменшив цей показник у загальному із 7,5 % до 6,5%. Як зазначила директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, такі дії спрямовані на те, щоб поліпшити кредитування економіки.
Між тим голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко сумнівається в тому, що завдяки зменшенню облікової ставки вдасться пожвавити кредитування.
«Суто віртуально можна буде сказати, що ситуація покращується. Але реально на ринок вплив визначається обсягами покупок і продажу гривні за такою ціною. Він мізерний був і залишається. І тому вплив на ринок є мізерним», – стверджує він.
Держгарантії – «покращення» для своїх?
У свою чергу, фінансовий експерт Олексій Капустинський припускає, що зменшення облікової ставки призведе до зменшення ліквідності банківських депозитів.
«Це робиться, можливо, для того, щоб стимулювати подальше зниження відсоткових ставок за депозитами. На початку року середньовідсоткова ставка за депозитами для громадян була близько 21 %, тепер – 16 %. На п’ять пунктів за вісім місяців відбулося зниження», – каже він
Що ж до ситуації з кредитуванням, то гроші зараз у банків є, але є жорсткі вимоги, які не дозволяють багатьом отримати кошти в борг. Експерт також зазначає, що зменшення облікової ставки НБУ спростить кредитування під державні гарантії, але ці кредити доступні лише великому бізнесу, який наближений до влади.
«А механізм надання держгарантій безпосередньо пов’язаний із тим, яка облікова ставка діє. Вірогідно, існує необхідність створити найбільш сприятливі умови для тих, хто ці гарантії може отримати», – припускає Олексій Капустинський.
Для здешевлення кредитів потрібна низка кроків
Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що для того, аби пожвавити кредитування і зробити його дешевшим, одного лише зменшення облікової ставки недостатньо.
«Попереднє зниження облікової ставки із 7,5 до 7 % не означало серйозних змін на ринку. Кредити як були дорогими, так і залишилися. Кредитування після цього збільшилося лише на 4 %, тоді як обсяг депозитів – на 20%. Отже, буму кредитування не відбулося», – наголошує він.
На думку експерта, в подальшому Нацбанк може вдатися до таких заходів: дозволити використовувати векселі як запоруку для отримання рефінансування, спростити систему реалізації банківської застави та збільшити валютний коридор для гривні. За словами Олега Устенка, лише у сумі із цими кроками зменшення облікової ставки Нацбанку може призвести до здешевлення грошей і пожвавлення кредитування.
Облікова ставка – один із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів на відповідний період. Фактично, вона визначає ціну грошей. Впродовж цього року Нацбанк двічі зменшив цей показник у загальному із 7,5 % до 6,5%. Як зазначила директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, такі дії спрямовані на те, щоб поліпшити кредитування економіки.
Між тим голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко сумнівається в тому, що завдяки зменшенню облікової ставки вдасться пожвавити кредитування.
«Суто віртуально можна буде сказати, що ситуація покращується. Але реально на ринок вплив визначається обсягами покупок і продажу гривні за такою ціною. Він мізерний був і залишається. І тому вплив на ринок є мізерним», – стверджує він.
Держгарантії – «покращення» для своїх?
У свою чергу, фінансовий експерт Олексій Капустинський припускає, що зменшення облікової ставки призведе до зменшення ліквідності банківських депозитів.
«Це робиться, можливо, для того, щоб стимулювати подальше зниження відсоткових ставок за депозитами. На початку року середньовідсоткова ставка за депозитами для громадян була близько 21 %, тепер – 16 %. На п’ять пунктів за вісім місяців відбулося зниження», – каже він
Що ж до ситуації з кредитуванням, то гроші зараз у банків є, але є жорсткі вимоги, які не дозволяють багатьом отримати кошти в борг. Експерт також зазначає, що зменшення облікової ставки НБУ спростить кредитування під державні гарантії, але ці кредити доступні лише великому бізнесу, який наближений до влади.
«А механізм надання держгарантій безпосередньо пов’язаний із тим, яка облікова ставка діє. Вірогідно, існує необхідність створити найбільш сприятливі умови для тих, хто ці гарантії може отримати», – припускає Олексій Капустинський.
Для здешевлення кредитів потрібна низка кроків
Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що для того, аби пожвавити кредитування і зробити його дешевшим, одного лише зменшення облікової ставки недостатньо.
«Попереднє зниження облікової ставки із 7,5 до 7 % не означало серйозних змін на ринку. Кредити як були дорогими, так і залишилися. Кредитування після цього збільшилося лише на 4 %, тоді як обсяг депозитів – на 20%. Отже, буму кредитування не відбулося», – наголошує він.
На думку експерта, в подальшому Нацбанк може вдатися до таких заходів: дозволити використовувати векселі як запоруку для отримання рефінансування, спростити систему реалізації банківської застави та збільшити валютний коридор для гривні. За словами Олега Устенка, лише у сумі із цими кроками зменшення облікової ставки Нацбанку може призвести до здешевлення грошей і пожвавлення кредитування.
