Україна за якістю пального може повернутися у минуле століття?

Гість «Вашої Свободи»: Ігор Єремеєв, заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

Тетяна Ярмощук: Пане Єремеєв, за оцінками експертів, на українських АЗС від 15% до 50% бензину є неякісним. І от сайт auto.ria.ua провів опитування. 80% українських водіїв сказали, що хоча б раз їм траплялося неякісне пальне на українських АЗС.

Насамперед послухаймо думки киян, яких наші журналісти опитали на вулицях Києва щодо якості бензину.
Респондент: По-різному. Різні заправки по-різному надають нам послуги щодо якісного пального. У наших сусідів у Білорусі у два рази ціни дешевші.

Респондент: Якість пального у нашій країні дійсно погана. Співвідношення ціни та якості, я вважаю, незадовільне.

Респондент (переклад): Я сказав би, що бажає кращого. У мене машина вже, напевне, років 30 «Опель». Але іноді буває. Дивлячись, яка компанія.

Респондент: Жахлива! Що я можу сказати? Пальне жахливе просто! У мене автомобіль. Не та якість, якої потребують наші автомобілі.

Ціна? Це абсурд взагалі. Це нонсенс! При наших зарплатах, при наших доходах і зрівнювати їх з європейськими цінами – це жахливо просто.

Респондент (переклад): Бензин зараз дорогий, звісно. І якість, звісно, теж лишає бажати кращого.

Респондент (переклад): Якість ніяка. Абсолютно не відповідає ніякому рівню, ніякому автомобілю внутрішнього згорання.

Респондент: Хотілося б кращого. Набагато хотілося б кращого!

– Пане Єремеєв, як Ви можете оцінити, наскільки пальне на українських АЗС зараз відповідає стандартам?

– На сьогоднішній день усі мережі, які продають нафтопродукти, які є брендовими, або мережі, які бережуть своє ім’я, продають бензин або нафтопродукти якості стандарту Євро-4, Євро-5. Я в цьому абсолютно переконаний!

Коли я зараз слухаю киян, які говорять про якість бензину, я не кажу про ціну, бо це інша справа, то я переконаний абсолютно, я погоджуюся, що хоча б раз хтось потрапляв на неякісний бензин, я можу з цим погодитися. Але коли сьогодні робляться заяви, що 50% є неякісного бензину, то я з цим не погоджуюся. Тому що це є голослівна заява.

Я можу сказати тільки так, що брендові автозаправні станції стовідсотково відповідають стандарту Євро-4, Євро-5. Я це можу пояснити чому. І абсолютно переконаний, що одинокі АЗС, не буду називати назви, але з невідомими назвами у невідомих місцях, у яких ціна має відмінність на 90 копійок (переведіть літр у тонну, у кілограми, то ви побачите, що ця ціна відмінна на 200 доларів на тонні!), то там не може бути якісного бензину. Тому що це означає, що туди добавляли щось, щоб понизити собівартість. І відповідно, коли людина шукає нижчу ціну і ризикує, тоді вона може потрапити на неякісний нафтопродукт. І це очевидно.

І коли по районних центрах бувають АЗС не брендові, а поряд стоять брендові і різниця в ціні у 1 400 гривень на тонні, якщо перевести у тонни, то це неможливо, такої ціни не може бути. Тому той, хто ризикує брати такий продукт, той ризикує потрапити на неякісний нафтопродукт.

– Деякі водії говорять про те, що вони бояться заправлятися, наприклад, на брендових навіть заправках за межами міста, що просто, якщо ця заправка стоїть на трасі і у водія немає вибору, коли у нього мигає червона лампочка, він заїжджає на цю заправку.

Що Ви можете сказати щодо цього?

– Я можу точно запевнити водіїв, що ніякої різниці чи ця АЗС у межах міста, чи на автотрасі або на автобані, як ми сьогодні називаємо, правда, автобанів у нас немає…

– Один.

– Так, один автобан. І це Київ-Бориспіль. Вона ніякої відмінності у якості не має. Хороша, брендова мережа відповідає за якість.

Зрозуміло, можуть бути аномальні випадки. Але сьогодні у хороших, брендових мереж є мобільні лабораторії. Вони коштують досить великі кошти, одна лабораторія – це понад 100 тисяч доларів. Наприклад, якщо я – один з акціонерів WOG, то у нас таких шість лабораторій, які хаотично, тобто ніхто з працівників системи не знає, як вони їздять по Україні, вони мають свій графік довільний, і вони проводять мобільні аналізи на кожній АЗС. Якщо б було відхилення, то відразу була б заміна нафтопродукту, або було б відкрито справу, де проводилося б вивчення, яка причина відхилення якості від стандарту Євро-4 або Євро-5.

– Тобто вони можуть у будь-який момент будь-яку АЗС перевірити?

– У будь-який момент будь-яку, декілька поряд і як-завгодно.

Я Вам скажу, що коли я працював, то до мене дзвонили мої товариші, не зважаючи на те, де вони там: чи в Одесі, чи в Криму, чи у Новоград-Волинську, де завгодно. Ігорю, у нас така ситуація – може таке бути? Кажу: я за 5 хвилин скажу, чи може, чи не може.

Тобто наша компанія, в якій я раніше працював, коли не був народним депутатом, відповідає за якість. І я переконаний, що це не лише стосується нас. Це стосується і інших брендових мереж: і ОККО, і «Лукойл», і Shell, які бережуть і цінують свій бренд і своє ім’я.

– А щодо якості дизельного пального?

– З дизельним пальним є більш делікатна справа. Справа в тому, що сьогодні і в Європі, і Україна не виняток, велика кількість водіїв переходять на дизельне пальне – розхід палива менший. Але нові, сучасні автомобілі працюють у стандарті Євро-4, Євро-5. В Україні жодне підприємство не виробляє такого нафтопродукту. А продається нафтопродукт весь в Україні. І, зрозуміло, коли ми говоримо…

– Тобто Україна не імпортує дизельного пального?

– Ні. Те, що виробляється на території України, не є стандарту Євро-4. Хто і що не говорив би, там стандарту Євро-4 немає. Сьогодні Євро-4 і Євро-5 – це дизельне пальне, яке йде з Білорусі, це дизельне пальне, яке йде з Литви, це дизельне пальне, яке йде з Польщі, з Румунії, з Італії, з Ізраїлю, звідки завгодно. Відповідно влітку проблем з дизельним пальним, як правило, не виникає.

– А із зимовим?

– А із зимовим? Останніх декілька років ми маємо надто сильні зими. І по великому рахунку Україна не готова. Мало того, коли сильна зима, то вона сильна і в Білорусі, і в Росії. І тоді «Арктику», яку ми хочемо мати, Росія лишає для себе, для того, щоб забезпечити, і Білорусь. В Україні виникає проблема з дизельним пальним.

– Тоді не імпортується зимове дизельне пальне?

– Не імпортується лише по одній простій причині, тому що його не вистачає.

Я можу сказати, що компанія WOG в цьому році привезла танкер 30 тисяч тонн «Арктики» з Канади. З Канади! Де Канада, а де Україна? Тому що його просто не було, його треба було привезти і клієнтам дати такий нафтопродукт.

Це окреме питання, яке треба обговорювати. Це якщо глибше дивитися на цю проблему, то треба говорити, що за 20 років незалежна Україна, у неї не вистачило мудрості виділити державних гарантій на два мільярди доларів (ми їх мільярдами тратимо!) для того, щоб зробити реконструкцію хоча б одного НПЗ до стандарту Євро-5, таким чином забезпечити необхідну кількість зимового дизельного пального, того самого нафтопродукту для літаків, якого в нас також сьогодні немає по великому рахунку.

Це вже зовсім інша тема. І ми можемо на неї потратити з Вами годину для розмови.

– Начебто дія стандартів Євро-4 і Євро-5 мала припинитися з 1 липня цього року. Вже кілька разів пролонговувалося це питання. А зараз вони припинені? Чи все-таки знову йде лобізм урядовців? Бо там «Шебелинку» перевели на економний режим. Спочатку було вирішено її взагалі закрити. Яка там зараз ситуація саме з продовженням цих стандартів?

– Ви тут оговорилися, напевне. Не Євро-4 і Євро-5. Євро-4 і Євро-5 працюють. Євро-2 і Євро-3.

– Так, Євро-2 і Євро-3.

– Дійсно, декілька разів продовжувалися ці стандарти. Тут є подвійна колізія. З однієї сторони, ми продовжуємо стандарти, тому що нафтопереробка не готова підняти якість, а з іншого боку, продовжуючи стандарти, ми стимулюємо нафтопереробку не вкладати кошти в реконструкцію НПЗ. Я вважаю, ми повинні перейти до стандартів Євро-4 і Євро-5.

Але є проблема. Достатньо багато на ринку сьогодні існує підприємств і державних, і недержавних, які використовують дизельне пальне, наприклад, 0262 і нафтопродукт такий, як 80-й бензин. Тому уряд повинен зробити такий крок, повинен сказати, що ми продовжили стандарти Євро-3 до такої-то точки, декілька разів попередити урядові, державні організації, щоб вони змінили регламенти і підходи до використання нафтопродуктів.

Я можу сказати, що трапилося сьогодні. Я буквально вранці мав цю розмову.

– Але продовжили стандарти?

– Ні, ще не продовжили.

– А дизельного пального?

– Сьогодні я надіюся, що на Євро-3 ще продовжать на декілька місяців для того, щоб перевести систему.

Я поясню, у чому суть. МНС, пожежні, МВС, Міноборони, «Енергоатом» – всі мають у себе автотранспорті засоби, а саме, регламентну документацію на використання 80-го бензину. І ніякого іншого! Це означає, що із завтрашнього дня або вже з першого числа вони не мають права закупити ніякий інший нафтопродукт. Вони повинні зупинитися.

– Але ж ця ситуація також має бути змінена. Бо Євро-2 і Євро-3 – там ідеться, окрім якості самого пального, про шкоду для навколишнього середовища.

– Про що ми зараз з Вами розмовляємо? Шкідливо це середовищу чи ні? Так. А Ви запитали по-іншому: продовжать чи не продовжать? Я вважаю, що на даному етапі на декілька місяців треба продовжити за умови, що за декілька місяців організації, які використовують цей нафтопродукт, повинні змінити регламенти і перейти на Євро-4 і Євро-5. Але не можна просто взяти заборонити і зупинити механізм.

Якщо Ви говорите про якість, то це інша справа.Ми говоримо, наприклад, якісний чи неякісний або шкідливий чи нешкідливий? Це окреме питання. Україна зобов’язана перейти на Євро-4 і на Євро-5 і по іншій причині. Тому що Євро-3 – це не екологічний нафтопродукт. Це різного поля запитання.

– А як швидко можна зробити цей перехід? Наразі виробляти в Україні стандарти Євро-4, Євро-5 може лише Кременчуцький НПЗ.

– Я не погоджуюся, що Кременчуцький може виробляти Євро-4 і Євро-5. Євро-5 – це навіть не двох років. Євро-4 – на невеликі об’єми. І тільки у випадку, коли переробляється українська нафта, в якої немає сірки від природи. Тому може невеликий об’єм. Якщо це буде російська нафта РЕС, то це неможливо.

Тому я вважаю, що це повинна бути окрема урядова програма. Коли закінчиться перетягування канатів між нафтопереробника і урядом.Виділити кошти або державні гарантії на один чи два мільярди для того, щоб під контролем держави, нехай залучається СБУ, прокуратура для контролю, і країна, в якій є 46 мільйонів, одне підприємство зобов’язана реконструювати!

Ми прожили з вами 20 з лишнім років у незалежній державі. Навколо нас усі зробили! У Білорусі два НПЗ, а населення – 10 мільйонів. У нас 46 мільйонів! Білорусь сьогодні переробляє 20 мільйонів тонн нафти в рік, а ми з вами не можемо переробити 5 мільйонів тонн у рік.

– Керівництво країни вже стільки говорить про це. І от тепер Клименко начебто, якщо я не помиляюся, сказав, що восени мають запрацювати Одеський і Лисичанський НПЗ, і до 2014 року в Україні має бути 60% бензину власного виробництва.

Чи не призведе це до пониження якості нафтопродуктів?

– Якщо запустяться НПЗ завдяки тому, що якісь «гарячі голови» переконають прем’єр-міністра у тому, що треба ввести мито, наприклад, або перевіряти якість нафтопродуктів на кордоні, таким чином створювати штучний дефіцит, і завдяки цьому запрацюють НПЗ, то ми з вами повернемося в минуле століття – у стандартам Євро-2, Євро-1 або щось подібне до якогось стандарту. Тому що ані Лисичанський НПЗ (повірте, я його дуже добре знаю, я робив аудит цього підприємства), ані «Лукойлівський» НПЗ не можуть сьогодні дати необхідної якості, про яку ми з вами взагалі розмовляємо або мріємо.

Тому це може бути лише за одних обставин, коли будуть виділені кошти, коли будуть зрозумілі власники нафтопереробних підприємств, коли буде зрозумілий бізнес-план реконструкції, коли буде державна програма. За 2,5 роки можна дійсно зробити реконструкцію підприємства. І тоді Україна буде мати власний нафтопродукт, гарантований, з сертифікатами європейськими, де буде Євро-4 і Євро-5.

– Тобто 2 роки вистачить?

– 2,5. Якщо ми сьогодні, у цей, день стартуємо.

– Упродовж останнього часу, починаючи з весни, уряд дуже часто говорить про контроль якості нафтопродуктів. Спочатку Азаров давав доручення Клименку і Міндоходів, щоб перевіряти якість бензину на кордоні. Потім, правда, Мін'юст дав свою оцінку, що це не справа цього міністерства, а Держспоживінспекції. Далі була інша ініціатива Клименка, про те, щоб перевірити якість продуктів на міні-НПЗ. Тепер уряд розробив законопроект про створення Метрологічної інспекції, яка має це перевіряти.

Як Ви можете всі ці ініціативи оцінити?

– Ми не можемо стояти на місці. І Україна повинна робити все необхідне для того, щоб забезпечити споживача європейської якості нафтопродуктом, якщо ми сьогодні купуємо або їздимо на автомобілях європейської якості.

Щодо якості нафтопродукту і перевірки імпортних нафтопродуктів на кордоні. Вдумайтеся! Мозирський НПЗ. Ви запитайте у 46 мільйонів українців, що вони думають про білоруський нафтопродукт. Вони скажуть: це якісний, хороший нафтопродукт, Євро-5! Кого ми будемо перевіряти? Білоруський нафтопродукт і завод, який має глибину переробки 98?

– Кому була вигідна ця ініціатива?

– Тобто, я вважаю, що сьогодні перевіряти імпортний нафтопродукт, у якого… Або, наприклад, ORLEN у Польщі, який має глибину переробки 98, або румунський Rompetrol, який має глибину переробки 98 і в нього стандарт тільки Євро-5, чи італійський? Кого ми будемо перевіряти? Якщо з Європи сьогодні приходить нафтопродукт, де є і сертифікат, то це означає, що там така якість.

– Якщо і перевіряти, то не кордоні.

– То не на кордоні.

Якщо бодяга, вибачте за таке слово, і виникає, то вона виникає на території України, в межах України, але не на кордоні.

– Вже кілька років уряд виділяє дуже мало коштів на держінспекції для цих перевірок. Якщо йдеться про створення Метрологічної інспекції, яка також має фінансуватися за державні кошти, де візьмуться гроші на цю інспекцію, якщо зараз немає грошей на держінспекції?

– Я можу сказати лише одне, що на одній із експертно-аналітичних груп, спілкуючись з тоді ще міністром Юрієм Анатолійовичем Бойком, ключові гравці ринку нафтопродуктів мереж таких, як WOG, ОККО, «Лукойл», Shell, сказали: ми готові виділити свої мобільні лабораторії, у нас в кожного є по 5, по 6 мобільних лабораторій, які відповідають всім європейським стандартам, ми дамо Держстандарту.

Для чого? Беріть наші автомобілі і їздіть та перевіряйте якість всіх нафтопродуктів по Україні. Якщо ми порушимо якість, то ми будемо відповідати. Але якщо ви це будете робити, то ви дуже швидко зрозумієте, хто продає якісний, а хто продає неякісний нафтопродукт. І не треба нічого нового створювати. Є держстандарт – забезпечте…

– Так цю пропозицію не прийняли тоді?

– Тоді сказали, що не треба ваших автомобілів, ми придбаємо свої. Якщо чесно, я ще поки що не бачив. Змінилися вже дійові особи. І на сьогоднішній день ще таких, напевне, мобільних лабораторій немає. Але треба зробити. І тоді ми чітко, дуже швидко зрозуміємо, хто продає якісний, і хто продає неякісний нафтопродукт.

І багато не треба ходити. Я їх і так знаю. Але справа ж, я не можу просто сказати, звинуватити. Треба докази. Тому, наприклад, крупні гравці за те, щоб перевірялася якість нафтопродукту.

– Тобто, це гальмує уряд?

– Не можу сказати, що це гальмує. Це, знаєте, як? Їхав міністр, заправив свій власний автомобіль, зупинився. Все! Ми всі говоримо про неякісні нафтопродукти. Тільки він почав їздити – забули, бо є інші проблеми.

– Але ж було стільки цих ініціатив. Зрозуміло, що була дірка, недоотримали багато акцизного збору цього року. Для чого так багато цих ініціатив зараз робить уряд?

– Я все-таки надіюся, що уряд робить ці ініціативи з однією ціллю: щоб наш споживач мав бензин і нафтопродукти стандарту Євро-4, Євро-5. Хочеться щиро в це вірити.

– Скажімо, закордоном фінансування цієї інспекції здійснюється за рахунок гравців ринку.

– Повірте, що якщо сьогодні стане питання перед гравцями, щоб ми профінансували створення можливостей для Держстандарту перевірки якості нафтопродуктів, ми будемо першими, скажемо, що ми готові виділити під це кошти.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухач: Я хочу зробити зауваження ведучій. Скажімо, 5,5 хвилин я чекав на зв’язку, а Ви…

– Прошу, Ваше питання, бо у нас, на жаль, дуже мало часу – не встигнете.

Слухач: Пане Ігорю, як можна перевірити бензин на АЗС у місті Ромни? Які можна запросити документи, щоб вони показали, що якісний бензин?

І друге питання. Тут корупція! Тут «кришують» заправки! Треба цих людей бити по руках, оцих корупціонерів, тих, хто «кришує» ці заправки! Прокуратура, міліція і СБУ «кришують» їх!

– Дуже хороше запитання.

До речі, якщо ви хочете на АЗС перевірити якість, вони зобов’язані вам показати сертифікат. Кожна АЗС повинна мати оригінальний сертифікат якості. І ви маєте право затребувати і подивитися. Там, де немає якісного нафтопродукту, як правило, будуть ксерокопії. Тому можете спокійно запитувати. Працівники АЗС повинні показати вам сертифікат.

Щодо «кришування» – дуже правильне запитання. Ми сьогодні говоримо про наше ставлення до міні-НПЗ. Я декілька разів про це казав і кажу ще раз. Якщо глибина переробки НПЗ або міні-НПЗ близько 50%, то це підприємство прибутковим бути не може, тому що поряд, за 200 км, закордоном стоять з глибиною 98! Не може. Але вони працюють!

Як вони працюють? Вони тоді працюють за двох обставин: або вони роблять неякісний нафтопродукт, тобто добавляють туди спирти, що завгодно, щоб понизити собівартість нафтопродукту; або це крадена нафта з трубопроводів, з нафтопроводів, з державних свердловин, з «Укргазвидобування», наприклад, я не вішаю ярликів; або це нафтопродукт, з якого не сплачено жодної копійки ПДВ і акцизу.

Де цей нафтопродукт буде продаватися? WOG собі не дозволить купити такий нафтопродукт. Це означає, що його треба продавати через окремі автозаправні станції, які не брендовані чи в районних центрах, чи дальше від центру. І тому дуже багато українців сьогодні попадаються на цю дешевизну, бо їм треба продати, і вони вважають, що там може бути нафтопродукт. А це якраз дірка, яка сьогодні створює неякісний нафтопродукт та несплату акцизу і ПДВ.