Київ – В Україні вже незабаром можуть з’явитися центри просування російської мови і культури. Проект втілюватиметься Росією на державному рівні, ініціативу хочуть реалізувати й в інших країнах СНД, у більшості європейських держав, а також на Кубі та у Китаї. На проект із російського бюджету вже виділили півтора мільярда рублів. Деякі експерти з України зазначають: хоч ініціатива загалом має просвітницьку мету, на українській території підтекст може бути політичним.
Нова стратегія національної політики, яку у липні ухвалив російський уряд, передбачає, серед іншого, захист і популяризацію російської мови, культури та історії. Для цього у рамках зазначеного плану створили координаційну раду з просування російської мови у світі, до складу якої увійшли представники Держдуми, Міносвіти, Мінкультури та громадських організацій.
Проект, у першу чергу, візьмуться втілювати на пострадянському просторі: як повідомили в апараті російського віце-прем’єра Ольги Голодець, Україна – одна з країн, де незабаром з’являться такі центри просування російської мови і культури.
Коментуючи свіжі плани сусідньої крани, голова громадської організації «Російськомовна Україна», народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко зауважує, що схожі ідеї у російського уряду впродовж останніх десяти років з’являються регулярно, але до реалізації справа ніколи не доходить.
«В Державній думі в квітні вже було засідання з цього приводу, де з’ясувалося, що близько півтора мільярда рублів щороку виділяється, але всі ці кошти йдуть на утримання установ за кордоном та на заробітні плати їхнім співробітникам. Більше ні на що цих коштів не вистачає. Я після цих постанов за останні десять років не бачив ніяких зрушень щодо підтримки російської мови в країнах СНД чи дальнього зарубіжжя», – розповів Радіо Свобода Колесніченко.
Сам Колесніченко, якого на початку цього року разом із іще кількома регіоналами Росія нагородила медаллю «за значний внесок у збереження та популяризацію російської мови і культури за кордоном», додав, що вже багато років працює над захистом російської мови в Україні самостійно, без підтримки російських держструктур.
«Ухвалення закону «Про засади державної мовної політики» – це моя особиста робота. Діяльність громадської правозахисної організації «Російськомовна Україна», яка працює вже четвертий рік, – це теж моя робота. Вона фінансується з фізджерел в Україні, це підтверджується щорічними відкритими звітами нашої організації», – пояснив народний депутат.
Культури забагато не буває, але треба зважати на підтекст – Попович
Директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович у коментарі Радіо Свобода зазначає, що ініціативу Росії, з одного боку, слід дійсно розглядати з гуманітарної позиції. З іншого боку, каже Попович, спільне минуле Росії й України завжди даватиметься взнаки.
«Культури і просвіти ніколи не буває забагато, – каже Попович. – Кожна країна і кожна нація зацікавлена в тому, щоб найкращі її досягнення були відомі всьому світові. І тут нічого не можна пред’явити організаторам цієї справи. Однак зрозуміло, що тут завжди буде певний політичний підтекст. Головна задача – не збитися на чисто «запретительный» шлях: щось забороняти, щось не пускати».
У суто просвітницьку місію російського уряду не вірить колишній заступник міністра освіти Максим Стріха. На його думку, культуру – як і церкву – у Росії розглядають винятково як засоби зміцнення свого домінування на пострадянських теренах.
«В умовах розділеного українського суспільства, відсутності чітких уявлень, що робити з цією державою в самих українських еліт, функція таких центрів полягатиме не так в поширенні російської культури, як в накиданні українцям стереотипу про вищість цієї культури, про вторинність української культури порівняно з російською, про неминучість політичного домінування Москви над Києвом», – вважає він.
Окрім проросійських громадських організацій, в Україні популяризацією російської мови і культури займається створений за вказівкою російського президента Путіна фонд «Русский мир». Фінансованих ним російських центрів в Україні нині одинадцять.
Нова стратегія національної політики, яку у липні ухвалив російський уряд, передбачає, серед іншого, захист і популяризацію російської мови, культури та історії. Для цього у рамках зазначеного плану створили координаційну раду з просування російської мови у світі, до складу якої увійшли представники Держдуми, Міносвіти, Мінкультури та громадських організацій.
Проект, у першу чергу, візьмуться втілювати на пострадянському просторі: як повідомили в апараті російського віце-прем’єра Ольги Голодець, Україна – одна з країн, де незабаром з’являться такі центри просування російської мови і культури.
Коментуючи свіжі плани сусідньої крани, голова громадської організації «Російськомовна Україна», народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко зауважує, що схожі ідеї у російського уряду впродовж останніх десяти років з’являються регулярно, але до реалізації справа ніколи не доходить.
Я за останні десять років не бачив ніяких зрушень щодо підтримки російської мови в країнах СНД чи дальнього зарубіжжяВадим Колесніченко
«В Державній думі в квітні вже було засідання з цього приводу, де з’ясувалося, що близько півтора мільярда рублів щороку виділяється, але всі ці кошти йдуть на утримання установ за кордоном та на заробітні плати їхнім співробітникам. Більше ні на що цих коштів не вистачає. Я після цих постанов за останні десять років не бачив ніяких зрушень щодо підтримки російської мови в країнах СНД чи дальнього зарубіжжя», – розповів Радіо Свобода Колесніченко.
Сам Колесніченко, якого на початку цього року разом із іще кількома регіоналами Росія нагородила медаллю «за значний внесок у збереження та популяризацію російської мови і культури за кордоном», додав, що вже багато років працює над захистом російської мови в Україні самостійно, без підтримки російських держструктур.
«Ухвалення закону «Про засади державної мовної політики» – це моя особиста робота. Діяльність громадської правозахисної організації «Російськомовна Україна», яка працює вже четвертий рік, – це теж моя робота. Вона фінансується з фізджерел в Україні, це підтверджується щорічними відкритими звітами нашої організації», – пояснив народний депутат.
Культури забагато не буває, але треба зважати на підтекст – Попович
Директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович у коментарі Радіо Свобода зазначає, що ініціативу Росії, з одного боку, слід дійсно розглядати з гуманітарної позиції. З іншого боку, каже Попович, спільне минуле Росії й України завжди даватиметься взнаки.
Тут завжди буде певний політичний підтекстМирослав Попович
У суто просвітницьку місію російського уряду не вірить колишній заступник міністра освіти Максим Стріха. На його думку, культуру – як і церкву – у Росії розглядають винятково як засоби зміцнення свого домінування на пострадянських теренах.
Функція таких центрів полягатиме в накиданні українцям стереотипу про вторинність української культури порівняно з російською, про неминучість політичного домінування Москви над КиєвомМаксим Стріха
«В умовах розділеного українського суспільства, відсутності чітких уявлень, що робити з цією державою в самих українських еліт, функція таких центрів полягатиме не так в поширенні російської культури, як в накиданні українцям стереотипу про вищість цієї культури, про вторинність української культури порівняно з російською, про неминучість політичного домінування Москви над Києвом», – вважає він.
Окрім проросійських громадських організацій, в Україні популяризацією російської мови і культури займається створений за вказівкою російського президента Путіна фонд «Русский мир». Фінансованих ним російських центрів в Україні нині одинадцять.
