Чи вирішить проблему неякісних енергоносіїв метрологічна інспекція?

Київ – Чи вирішить державна метрологічна інспекція, яку планують створити урядовці, проблему неякісних енергоносіїв в Україні? На думку експертів, такий орган і справді потрібний, але зважаючи на те, що фінансування його бюджетне, він навряд чи стане самостійним.

Завданням державної метрологічної інспекції, яка має бути створена, стане перевірка всіх, хто здійснює метрологічну діяльність. Наприклад, торгових мереж, АЗС, медустанов та лабораторій. Інспектори з метрологічного нагляду будуть здійснювати покладені на них функції у всіх регіонах України. Про це йдеться у законопроекті «Про метрологію та метрологічну діяльність», розробленому Мінекономрозвитку і схваленому Кабміном.

У цьому документі розмежовані адміністративні та господарські послуги, які зараз надаються центрами стандартизації, метрології та сертифікації. З набранням чинності нового документа, за Центрами стандартизації залишиться перевірка засобів вимірювальної техніки, а адміністративні функції, тобто видача свідоцтв, що дозволяють проводити повірку засобів вимірювальної техніки, передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності.

«Новий документ сприятиме створенню сучасної метрологічної системи України та її інтеграції у світовий та європейський економічний простір», – сказав міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов.

У Мінекономрозвитку Радіо Свобода повідомили, що ця інспекція має фінансуватися з бюджету. Що ж до частоти перевірок, то перевірки АЗС здійснюються не частіше, ніж раз на рік. У Міністерстві запевняють, що робота інспекції «забезпечить правильні розрахунки постачання та споживання енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води на нафтопродуктів)».

Реальні перевірки чи підписання папірців?

Сама ідеї створення метрологічної інспекції, на думку експертів, є позитивною. Але лише за умови, що цей орган буде незалежним.

«Наприкінці 2010 року Держспоживстандарт намагався навести лад. Проте намагання щось змінити у цій сфері не призвели до якихось покращень, – каже Радіо Свобода експерт ринку нафтопродуктів Геннадій Рябцев. – Як допускалися до реалізації різноманітні дослідні партії бензину, сумішеве паливо з великим вмістом біоетанолу, коксохімічні напівпродукти, так вони і допускаються».

Наразі в Україні понад 6 тисяч АЗС. А з другої половини 2008 року держава виділяє фінансування, достатнє лише на перевірку кількох десятків. Саме це, на думку Геннадія Рябцева, і є найбільшою проблемою Держспоживінспекції, яка сьогодні займається перевірками якості, зокрема пального.

«У країнах ЄС і США діяльність відповідних структур фінансується бізнесом, – продовжує Рябцев. – Бізнес працює відкрито і відповідні документи доступні тим, хто є споживачами такої продукції. У нас же виникає парадоксальна ситуація, коли всі ці нормативно-правові документи є власністю виробників, а розробка таких документів має здійснюватися за бюджетний кошт».

Якщо ж і далі все покладатиметься на державу, а бізнес не буде зацікавлений у створенні відповідних нормативних документів, то діяльність цієї інспекції «зведеться до підписання великої кількості нікому не потрібних папірців», наголошує Рябцев.

Спроба номер два, перша – провалилася

В Україні вже намагалися запровадити щось подібне до метрологічної інспекції, зазначає Радіо Свобода директор Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, йдеться про Боярський метрологічний центр, який мав створити еталони кількості і якості нафти, газу і нафтопродуктів.

«Європейський союз і українська сторона туди вклали по декілька десятків мільйонів євро, – розповідає Тодійчук. – Він мав стати міждержавним. У перспективі і Білорусь, і якісь області Росії, і Молдова могли б ним користуватися. Це те, чого на нашому просторі зараз немає. Але кілька років тому через якісь надумані причини це зупинили».

Наразі, за словами Олександра Тодійчука, українські споживачі можуть отримувати не лише неякісні моторні бензини, але і неякісний газ та електроенергію, яка має невідповідну напругу та частоту. Тож незалежний орган, який би контролював якість, зокрема і енергоресурсів, необхідний. Разом з тим експерт висловлює сумнів, що метрологічна інспекція, про перспективи створення якої йдеться, стане саме таким органом.

«Якщо сьогодні можна купити довідку, зокрема і у новоствореної служби, то тоді це все не працює, – переконаний Тодійчук. – Орган, який від імені держави та споживачів веде незалежну експертизу – ідея хороша. Але чи вдасться його захистити від адміністративних та корупційних впливів, це вже інше питання».

«Переливання з пустого в порожнє»

Не вірить у дієвість метрологічної інспекції і директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Це все переливання з пустого у порожнє, – наголошує він. – Якби було бажання щось перевіряти і щось робити, то може працювати будь-який орган. На сьогодні є весь інструментарій, щоб це робити. Основна причина, чому цього не робиться – відсутність грошей. А звідки вони з’являться у нового органу?»

У червні прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Міністерству доходів та зборів забезпечити контроль якості імпортних нафтопродуктів. Але Міністерство юстиції заявило, що Міндоходів не має повноважень для контролю якості нафтопродуктів. Тепер Міністерство доходів і зборів зайнялося перевіркою міні-НПЗ. Експерти пояснюють таку активність урядовців великою нестачею акцизного збору з нафтопродуктів цього року, відтак вони шукають усі можливі шляхи вирішення цієї проблеми. Але, на думку фахівців, підходи урядовців не є системними. Проблеми з якістю пального в Україні, звісно є. Проте, наголошують експерти, насамперед потрібно було б посилити перевірку на кордоні, йдеться не про якість, а про контрабандну продукцію.
​
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.