Київ – Довіра українців до влади падає. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією TNS Ukraine. Згідно з ними, більшість українців вважають, що те, що відбувається в країні, йде у неправильному напрямку. Головну причину цього експерти вбачають у соціально-економічному становищі українців. Разом з тим, якщо базові права людей будуть порушуватися, це може призвести до соціального вибуху.
У порівнянні з вереснем 2012-го року найбільше знизився градус довіри українців до Верховної Ради, уряду, президента, Збройних сил та міліції. При цьому громадяни найменше довіряють парламенту, найбільше – церкві.
Українці не мають довіри як до представників влади, так і до опозиції. Серед політиків опитані довіряють найменше Віктору Ющенку, Наталії Королевській, Сергію Соболєву, Дмитру Табачнику і Борису Колесникову. Також довіру населення втратили опозиціонери Віталій Кличко та Анатолій Гриценко.
Зниження довіри українців до влади спостерігається вже тривалий час, зазначає Радіо Свобода керівник політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Це невдоволення, за його словами, має насамперед соціально-економічне підґрунтя.
«Переважна більшість людей не вдоволена своїм соціально-економічним становищем, – говорить Якименко. – По-друге, це свідчить про те, що існує значний рівень відчуження суспільства від влади і від політики і політичного класу».
Потенціал стабільності чи соціальний вибух?
Як наслідок, продовжує Юрій Якименко, у суспільстві, з одного боку, зростає апатія, тобто відстороненість від того, що відбувається в країні, а з іншого – зростають протестні настрої. Зараз, каже політолог, влада ще має певний потенціал стабільності, тож говорити про політичну кризу ще рано. Разом з тим, якщо базові права людей будуть порушуватися, це може призвести до соціального вибуху.
«Якщо починають брутально порушуватися закони тими, хто має їх підтримувати, суди і правоохоронні органи, то це вже призводить до неконтрольованих вибухів невдоволення таких, як ми бачили у Врадіївці, – пояснює Якименко. – Це сигнал того, що політика попрання первинних, базових прав громадян на особисту безпеку, на життя, на свободу від тортур можуть призвести до соціального вибуху».
Єдиним шансом змінити ситуацію для нинішньої влади є до виборів 2015 року зробити хоча б одну системну реформу, говорить Радіо Свобода політтехнолог Сергій Гайдай. І починати потрібно із реформування системи МВС.
«Грузію можна взяти за приклад, як корумповане МВС замінили на зовсім іншу поліцію, яка зараз має велику суспільну підтримку, більшу, ніж у політиків, – наголошує Гайдай. – Влада ще це може зробити. Але, мені здається, там немає політичної волі і розуміння цього. Тому, на жаль, все розвиватиметься за песимістичним сценарієм. Вже йдуть бунти. Врадіївський – це бунт, який не помітити було вже неможливо. Подивіться, який бунт проти влади йде у соціальних мережах. Усі ж заворушення в арабських країнах починалися із бунтів у Facebook».
Невдоволення по-українськи
Бути невдоволеним владою – це до певної міри традиція українців, коментує Радіо Свобода соціальний психолог Віктор Пушкар.
«У нас досить довго була окупаційна влада, – пояснює Пушкар. – Колись було модно казати, що Леонід Кучма, наприклад, це не українська влада. Віктор Ющенко – це українська влада, але недостатньо. Віктор Янукович – це, знову ж, не українська влада. Але ж це електоральна демократія. Люди один раз делегували комусь повноваження, а далі вони не мають контролю за тим, що ці особи на своїх посадах роблять».
Щоб змінити ситуацію, переконаний Віктор Пушкар, електоральну демократію потрібно замінити на представницьку. Тобто, громада має отримати реальний контроль над обранцями.
У порівнянні з вереснем 2012-го року найбільше знизився градус довіри українців до Верховної Ради, уряду, президента, Збройних сил та міліції. При цьому громадяни найменше довіряють парламенту, найбільше – церкві.
Українці не мають довіри як до представників влади, так і до опозиції. Серед політиків опитані довіряють найменше Віктору Ющенку, Наталії Королевській, Сергію Соболєву, Дмитру Табачнику і Борису Колесникову. Також довіру населення втратили опозиціонери Віталій Кличко та Анатолій Гриценко.
Зниження довіри українців до влади спостерігається вже тривалий час, зазначає Радіо Свобода керівник політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Це невдоволення, за його словами, має насамперед соціально-економічне підґрунтя.
«Переважна більшість людей не вдоволена своїм соціально-економічним становищем, – говорить Якименко. – По-друге, це свідчить про те, що існує значний рівень відчуження суспільства від влади і від політики і політичного класу».
Потенціал стабільності чи соціальний вибух?
Як наслідок, продовжує Юрій Якименко, у суспільстві, з одного боку, зростає апатія, тобто відстороненість від того, що відбувається в країні, а з іншого – зростають протестні настрої. Зараз, каже політолог, влада ще має певний потенціал стабільності, тож говорити про політичну кризу ще рано. Разом з тим, якщо базові права людей будуть порушуватися, це може призвести до соціального вибуху.
«Якщо починають брутально порушуватися закони тими, хто має їх підтримувати, суди і правоохоронні органи, то це вже призводить до неконтрольованих вибухів невдоволення таких, як ми бачили у Врадіївці, – пояснює Якименко. – Це сигнал того, що політика попрання первинних, базових прав громадян на особисту безпеку, на життя, на свободу від тортур можуть призвести до соціального вибуху».
Єдиним шансом змінити ситуацію для нинішньої влади є до виборів 2015 року зробити хоча б одну системну реформу, говорить Радіо Свобода політтехнолог Сергій Гайдай. І починати потрібно із реформування системи МВС.
«Грузію можна взяти за приклад, як корумповане МВС замінили на зовсім іншу поліцію, яка зараз має велику суспільну підтримку, більшу, ніж у політиків, – наголошує Гайдай. – Влада ще це може зробити. Але, мені здається, там немає політичної волі і розуміння цього. Тому, на жаль, все розвиватиметься за песимістичним сценарієм. Вже йдуть бунти. Врадіївський – це бунт, який не помітити було вже неможливо. Подивіться, який бунт проти влади йде у соціальних мережах. Усі ж заворушення в арабських країнах починалися із бунтів у Facebook».
Невдоволення по-українськи
Бути невдоволеним владою – це до певної міри традиція українців, коментує Радіо Свобода соціальний психолог Віктор Пушкар.
«У нас досить довго була окупаційна влада, – пояснює Пушкар. – Колись було модно казати, що Леонід Кучма, наприклад, це не українська влада. Віктор Ющенко – це українська влада, але недостатньо. Віктор Янукович – це, знову ж, не українська влада. Але ж це електоральна демократія. Люди один раз делегували комусь повноваження, а далі вони не мають контролю за тим, що ці особи на своїх посадах роблять».
Щоб змінити ситуацію, переконаний Віктор Пушкар, електоральну демократію потрібно замінити на представницьку. Тобто, громада має отримати реальний контроль над обранцями.
