Оглядачі розмірковують над тим, що вибере для себе Юлія Тимошенко – тривале ув’язнення чи лікування за кордоном і кінець політичної кар’єри вдома. А соціологи додають до цього, що самим українцям байдужа доля Тимошенко, і вони вже орієнтуються на потенційних нових політичних лідерів, яких поки що не видно. Посол України в ЄС не виключив, що деякі провідні країни ЄС штовхають Київ у інтеграційні обійми Росії. Країни ЄС, як інформують брюссельські видання, видають найбільше дозволів на проживання якраз для українців, а вже потім для вихідців із країн Південної та Північної Америки, Індії. А експерти в Європі вважають, що авторитарні тенденції в Росії, Україні, Туреччині опираються на відсталі прошарки населення.
Експерти, яких цитує московська «Независимая газета», вважають, що сподівання оточення Юлії Тимошенко на її звільнення з тюрми на основі рішень Європейського суду з прав людини – марні. Деякі з аналітиків переконані, що лише тиск Заходу і політична воля оточення президента Януковича можуть прискорити вихід Тимошенко на волю. Але знову ж таки дилема у виборі самої Тимошенко: чи вона віддасть перевагу тривалому ув’язненню (бо кримінальних справ проти неї багато), чи пропонованому, як політичний компроміс влади Януковича із Заходом, варіанту із від’їздом за кордон на лікування та завершення політичної кар’єри вдома. А соціологи, дані яких наводить московське видання, з’ясували, що пересічні українці майже так само не довіряють Януковичеві, як і Тимошенко, чи Тягнибокові, чи ж Яценюкові. А 75 відсотків українців, опитаних фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова, покладають сподівання на зовсім нових політичних лідерів.
А посол України в Брюсселі Костянтин Єлісєєв запевняє, як пише польська Gazeta Wyborcza, що дипломати щодобово тяжко працюють над проблемою Юлії Тимошенко, звільнення котрої – і це чи не головна умова підписання ЄС з Україною угоди про асоціацію восени у Вільнюсі – вимагають у Європі. Єлісєєв також наголошує, що у центрі всього процесу перебуває Німеччина, з дипломатами котрої Київ веде найінтенсивніший діалог у цій справі. Єлісєєв також наголосив на важливості для України підписати цю угоду з ЄС, щоб таким чином позбутися ярлика «пострадянського режиму» і стати державою з «європейською тотожністю». Посол України також висловив побоювання, що деякі провідні країни ЄС ведуть подвійну політику щодо України і шукають зачіпок для гальмування євроінтеграції України. Єлісєєв також наголошує, що «найбільші країни ЄС, які належать до «Групи восьми», дали в Ірландії на саміті фактично зелене світло процесові інтеграції під егідою Росії в пострадянських регіонах Європи», а це, за міркуваннями українського дипломата, може означати, що ключові країни ЄС мають «якісь приховані цілі».
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung оприлюднила гостро критичну статтю щодо німецької зовнішньої політики, зокрема, щодо позицій німецьких соціал-демократів на кошт Москви та інших країн сходу Європи. Тут, зокрема, зауважено, що німецькі соціал-демократи, які вважають, що з Росією необхідно вести політику в «м’яких рукавичках», а з дрібними країнами, на кшталт України, діяти методами кавалерійських наскоків, не усвідомлюють тенденції, котрі відбуваються в тій же Росії, Україні чи Туреччині. Газета наголошує, що режими Путіна, Лукашенка, Януковича, Ердогана, Мурсі не мають підтримки міст і орієнтуються на відсталі, периферійні прошарки населення, які поки що складають більшість у цих країнах. Але це, як вважають аналітики з Цюриха, не несе ні Росії, ні Україні, ні Туреччині ніяких гарантій стабільності.
Брюссельська EUObserver публікує міркування європейських чільників про небезпечне наростання в країнах ЄС тенденцій расової ненависті та екстремізму. Комісар ЄС із внутрішніх справ Сесілія Мальмстрем наголосила під час прес-конференції у Вільнюсі, що такі тенденції стають більш зримими на тлі наростання економічних проблем, безробіття в ЄС. Хоча й іммігрантів в ЄС лише є до 4 відсотків із загального числа понад півмільярда населення Євросоюзу, та все ж расистські настрої міцніють.У ЄС вважають, як сказала Мальмстрем, що іммігранти необхідні для зменшення коефіцієнту старіння населення ЄС, зростання народжуваності. Комісар також поінформувала тут, що у 2012 році в ЄС найбільше дозволів на проживання отримали українці – понад 200 тисяч, далі жителі Південної та Північної Америки – до 190 тисяч, а третіми були представники Індії – до 180 тисяч.
Експерти, яких цитує московська «Независимая газета», вважають, що сподівання оточення Юлії Тимошенко на її звільнення з тюрми на основі рішень Європейського суду з прав людини – марні. Деякі з аналітиків переконані, що лише тиск Заходу і політична воля оточення президента Януковича можуть прискорити вихід Тимошенко на волю. Але знову ж таки дилема у виборі самої Тимошенко: чи вона віддасть перевагу тривалому ув’язненню (бо кримінальних справ проти неї багато), чи пропонованому, як політичний компроміс влади Януковича із Заходом, варіанту із від’їздом за кордон на лікування та завершення політичної кар’єри вдома. А соціологи, дані яких наводить московське видання, з’ясували, що пересічні українці майже так само не довіряють Януковичеві, як і Тимошенко, чи Тягнибокові, чи ж Яценюкові. А 75 відсотків українців, опитаних фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова, покладають сподівання на зовсім нових політичних лідерів.
А посол України в Брюсселі Костянтин Єлісєєв запевняє, як пише польська Gazeta Wyborcza, що дипломати щодобово тяжко працюють над проблемою Юлії Тимошенко, звільнення котрої – і це чи не головна умова підписання ЄС з Україною угоди про асоціацію восени у Вільнюсі – вимагають у Європі. Єлісєєв також наголошує, що у центрі всього процесу перебуває Німеччина, з дипломатами котрої Київ веде найінтенсивніший діалог у цій справі. Єлісєєв також наголосив на важливості для України підписати цю угоду з ЄС, щоб таким чином позбутися ярлика «пострадянського режиму» і стати державою з «європейською тотожністю». Посол України також висловив побоювання, що деякі провідні країни ЄС ведуть подвійну політику щодо України і шукають зачіпок для гальмування євроінтеграції України. Єлісєєв також наголошує, що «найбільші країни ЄС, які належать до «Групи восьми», дали в Ірландії на саміті фактично зелене світло процесові інтеграції під егідою Росії в пострадянських регіонах Європи», а це, за міркуваннями українського дипломата, може означати, що ключові країни ЄС мають «якісь приховані цілі».
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung оприлюднила гостро критичну статтю щодо німецької зовнішньої політики, зокрема, щодо позицій німецьких соціал-демократів на кошт Москви та інших країн сходу Європи. Тут, зокрема, зауважено, що німецькі соціал-демократи, які вважають, що з Росією необхідно вести політику в «м’яких рукавичках», а з дрібними країнами, на кшталт України, діяти методами кавалерійських наскоків, не усвідомлюють тенденції, котрі відбуваються в тій же Росії, Україні чи Туреччині. Газета наголошує, що режими Путіна, Лукашенка, Януковича, Ердогана, Мурсі не мають підтримки міст і орієнтуються на відсталі, периферійні прошарки населення, які поки що складають більшість у цих країнах. Але це, як вважають аналітики з Цюриха, не несе ні Росії, ні Україні, ні Туреччині ніяких гарантій стабільності.
Брюссельська EUObserver публікує міркування європейських чільників про небезпечне наростання в країнах ЄС тенденцій расової ненависті та екстремізму. Комісар ЄС із внутрішніх справ Сесілія Мальмстрем наголосила під час прес-конференції у Вільнюсі, що такі тенденції стають більш зримими на тлі наростання економічних проблем, безробіття в ЄС. Хоча й іммігрантів в ЄС лише є до 4 відсотків із загального числа понад півмільярда населення Євросоюзу, та все ж расистські настрої міцніють.У ЄС вважають, як сказала Мальмстрем, що іммігранти необхідні для зменшення коефіцієнту старіння населення ЄС, зростання народжуваності. Комісар також поінформувала тут, що у 2012 році в ЄС найбільше дозволів на проживання отримали українці – понад 200 тисяч, далі жителі Південної та Північної Америки – до 190 тисяч, а третіми були представники Індії – до 180 тисяч.
