Наука продовжує шукати вихід із ситуації з нестачею донорських органів: японським вченим вдалося виростити печінку зі стовбурових клітин. «Заготовки» створили у лабораторії, після того їх імплантували мишам. Вчені стверджують, що орган функціонує нормально. Наука цього тижня обговорює також космічну реформу в Росії та зміни у геномі людини.
Печінка вирощена зі стовбурових клітин, може стати у нагоді медицині, яка намагається вирішити проблему хворих чи пошкоджених органів в умовах, коли донорів постійно бракує.
Досягнення, про яке цього тижня відзвітували японські вчені, насправді має цілу передісторію. Спочатку, майже рік тому, науковці навчилися перетворювати індуковані стовбурові клітини (iPS-клітини) на гепатоцити – основні клітини печінки (особливістю стовбурових клітин є саме те, що їх можна перепрограмовувати).
Для того, щоб працювати із самим процесом створення органу, вчені спочатку прослідкували, як печінка розвивається у зародку людини. За цим алгоритмом її і вирощували у лабораторії. За дві доби клітини, поміщені у спеціальні умови, сформувалися у невеличкі грудочки. Одну з таких грудочок і пересадили миші – саме в цих умовах орган «дозрівав».
Через два місяці вчені отримали повноцінну печінку. «На нашій пам’яті, це перший людський орган, створений із iPS-клітин, який функціонує нормально», – написали автори дослідження у своїй статті, опублікованій у журналі Nature.
(Відео PBS NewsHour)
Росія по-іншому підійде до вивчення космосу
У Росії задекларували старт реформи ракетно-космічної галузі: президент Володимир Путін створив спеціальну комісію. Привід для реформування специфічний: 2 липня не вдався запуск ракети-носія «Протон-М».
Через кілька секунд після старту ракета різко змінила траєкторію польоту, почала розвалюватися, вибухати і, зрештою, впала неподалік пускового майданчику. Невдача зокрема призвела до того, що персонал космодрому «Байконур», з якого здійснювали запуск, евакуювали – через загрозу отруєння випарами високотоксичного палива.
Ракета мала вивести на орбіту три супутники російської навігаційної системи ГЛОНАСС. Нині пошуком винних у невдалому запуску займається Слідчий комітет Росії. Експерти висувають кілька основних версій невдачі російських дослідників космосу. Російські ЗМІ цитують свої джерела, які кажуть, що проблема була або в несправності двигунної установки, або некоректна робота системи керування, або ранній старт. Збитки, за попередньою оцінкою, перевищують 4 мільярди рублів.
На те, щоб бюджет Росії більше не зазнавав таких втрат і, очевидно, для того, щоб російська ракетно-космічна галузь потішила нарешті сучасну науку новими досягненнями, і працюватиме комісія з реформування. Її очолив віце-прем’єр Дмитро Рогозін, який уже наголосив, що комісія – окрім пошуку винуватців невдалого запуску – займатиметься і значно глобальнішими питаннями.
«У тому вигляді, в якому нині існує ракетно-космічна промисловість Росії, вона більше не існуватиме», – заявив він.
У грудні російським вченим довелося дотягувати на цільову орбіту супутник «Ямал». Окрім того, у травні російські ЗМІ написали, що «Роскосмос» приховав інформацію про те, що втратив один із трьох супутників, запущених у січні на ракеті «Рокот».
Холера міняє геном бангладешців
Холера змінює геном людини: на прикладі жителів Бангладеш вчені з’ясували, що організм, який переживає це тяжке інфекційне захворювання, зрештою пристосовується до ворожих бактерій і виробляє механізм опору.
Населення Бангладеш потерпає від постійних спалахів холери протягом останньої тисячі років. З огляду на це, вчені припустили, що геном бангладешців міг зазнати певних змін. Для підтвердження чи спростування своєї гіпотези вирішили дослідити різні ділянки ДНК.
Для аналізу відібрали зразки ДНК 36 родин із Бангладеш, їх порівняли з ДНК жителів північного заходу Європи, заходу Африки та сходу Азії. У бангладешців зафіксували еволюційні зміни на 305 ділянках геному.
В основному зміни стосуються генів, відповідальних за діяльність кишечника і протидію запальним процесам. Результати дослідження, як сподіваються науковці, допоможуть їм навчитися попереджати захворювання, оскільки самих методів лікування не бракує.
Печінка вирощена зі стовбурових клітин, може стати у нагоді медицині, яка намагається вирішити проблему хворих чи пошкоджених органів в умовах, коли донорів постійно бракує.
Досягнення, про яке цього тижня відзвітували японські вчені, насправді має цілу передісторію. Спочатку, майже рік тому, науковці навчилися перетворювати індуковані стовбурові клітини (iPS-клітини) на гепатоцити – основні клітини печінки (особливістю стовбурових клітин є саме те, що їх можна перепрограмовувати).
Для того, щоб працювати із самим процесом створення органу, вчені спочатку прослідкували, як печінка розвивається у зародку людини. За цим алгоритмом її і вирощували у лабораторії. За дві доби клітини, поміщені у спеціальні умови, сформувалися у невеличкі грудочки. Одну з таких грудочок і пересадили миші – саме в цих умовах орган «дозрівав».
Через два місяці вчені отримали повноцінну печінку. «На нашій пам’яті, це перший людський орган, створений із iPS-клітин, який функціонує нормально», – написали автори дослідження у своїй статті, опублікованій у журналі Nature.
(Відео PBS NewsHour)
Росія по-іншому підійде до вивчення космосу
У Росії задекларували старт реформи ракетно-космічної галузі: президент Володимир Путін створив спеціальну комісію. Привід для реформування специфічний: 2 липня не вдався запуск ракети-носія «Протон-М».
Через кілька секунд після старту ракета різко змінила траєкторію польоту, почала розвалюватися, вибухати і, зрештою, впала неподалік пускового майданчику. Невдача зокрема призвела до того, що персонал космодрому «Байконур», з якого здійснювали запуск, евакуювали – через загрозу отруєння випарами високотоксичного палива.
Ракета мала вивести на орбіту три супутники російської навігаційної системи ГЛОНАСС. Нині пошуком винних у невдалому запуску займається Слідчий комітет Росії. Експерти висувають кілька основних версій невдачі російських дослідників космосу. Російські ЗМІ цитують свої джерела, які кажуть, що проблема була або в несправності двигунної установки, або некоректна робота системи керування, або ранній старт. Збитки, за попередньою оцінкою, перевищують 4 мільярди рублів.
На те, щоб бюджет Росії більше не зазнавав таких втрат і, очевидно, для того, щоб російська ракетно-космічна галузь потішила нарешті сучасну науку новими досягненнями, і працюватиме комісія з реформування. Її очолив віце-прем’єр Дмитро Рогозін, який уже наголосив, що комісія – окрім пошуку винуватців невдалого запуску – займатиметься і значно глобальнішими питаннями.
«У тому вигляді, в якому нині існує ракетно-космічна промисловість Росії, вона більше не існуватиме», – заявив він.
У грудні російським вченим довелося дотягувати на цільову орбіту супутник «Ямал». Окрім того, у травні російські ЗМІ написали, що «Роскосмос» приховав інформацію про те, що втратив один із трьох супутників, запущених у січні на ракеті «Рокот».
Холера міняє геном бангладешців
Холера змінює геном людини: на прикладі жителів Бангладеш вчені з’ясували, що організм, який переживає це тяжке інфекційне захворювання, зрештою пристосовується до ворожих бактерій і виробляє механізм опору.
Населення Бангладеш потерпає від постійних спалахів холери протягом останньої тисячі років. З огляду на це, вчені припустили, що геном бангладешців міг зазнати певних змін. Для підтвердження чи спростування своєї гіпотези вирішили дослідити різні ділянки ДНК.
Для аналізу відібрали зразки ДНК 36 родин із Бангладеш, їх порівняли з ДНК жителів північного заходу Європи, заходу Африки та сходу Азії. У бангладешців зафіксували еволюційні зміни на 305 ділянках геному.
В основному зміни стосуються генів, відповідальних за діяльність кишечника і протидію запальним процесам. Результати дослідження, як сподіваються науковці, допоможуть їм навчитися попереджати захворювання, оскільки самих методів лікування не бракує.
