Понад 10 років на Львівщині не можуть вирішити питання переробки сміття, а також закрити Грибовицьке сміттєзвалище, що розташоване поблизу Львова (екологи його називають зоною екологічного лиха). Десятки інвесторів приїжджають у Львів, але не знаходять порозуміння з місцевими чиновниками. Науковці стверджують, що порозумінню у цьому питанні заважає політичне протистояння серед депутатів і що при цьому домінують грошові інтереси.
Тема переробки сміття і закриття Грибовицького сміттєзвалища нагадує футбольний м’яч, який копають усі, кому не лінь. Міські чиновники футболять у бік обласної адміністрації, а обласні посадовці – у бік Ратуші. Депутати Львівської облради пообіцяли на кожній сесії заслуховувати інформацію про ситуацію з Грибовицьким сміттєзвалищем, термін експлуатації якого минув ще сім років тому. Водночас в обласній раді не знають, які пропозиції надходять від інвесторів.
Мешканці довколишніх сіл, а це 15 тисяч осіб, вимагають від мера Львова Андрія Садового назвати їм дату закриття сміттєзвалища, де є небезпечні суміші з токсичних речовин. Втім, місто киває у бік обласної адміністрації, що, мовляв, та не виділила нової ділянки для сміттєпереробного комплексу. Обласні чиновники інформують, що є сім ділянок для нового полігону, але уникають будь-яких подробиць, щоб не лякати територіальних громад. А тим часом селяни довкола Грибович п’ють забруднену воду і обробляють землю, просякнуту хімікатами.
Грибовицьке сміттєзвалище закриватимуть поступово 10 років
Для закриття і впорядкування території Грибовицького сміттєзвалища, за підрахунками інституту «Гірхімпрому», потрібно понад 300 мільйонів гривень, і цей поетапний процес триватиме 10 років. Якщо проект інституту пройде державну експертизу у Києві, то можна розпочинати закриття сміттєзвалища, каже голова правління ВАТ «Гірхімпром», академік Іван Зозуля.
Але академік перерахував причини, чому питання утилізації та переробки твердих побутових відходів не вирішується: ця тема, на його думку, стала елементом піару місцевих політиків, які використовують соціальне напруження задля політичних дивідендів; чиновники міста та області не залучають фахівців для напрацювання конкретних пропозицій; перемови з інвесторами ведуться за зачиненими дверима чиновницьких кабінетів; бізнесменів примушують вирішити проблеми Грибовицького сміттєзвалища.
«Без інвестора ми не зможемо вирішити проблем із твердими побутовими відходами. Для цього потрібно від трьох до п’яти мільярдів гривень. Така ситуація сьогодні у кожній області держави. Але щоб інвестор прийшов, він повинен знати, коли саме закриється Грибовицьке сміттєзвалище, бо ніхто до бізнесмена не повезе сміття, допоки діятиме безкоштовне сміттєзвалище у Грибовичах», – каже академік Зозуля.
Влада не зацікавлена у серйозних інвесторах?
У Львівській ОДА на інформаційний запит львівського прес-клубу відповіли, що інвестори не готові запропонувати нерозривної схеми – збору, транспортування, сортування, переробки, утилізації, захоронення твердих побутових відходів, і що більшість фірм хоче реалізувати свої проекти частково за бюджетні гроші. Адвокат, голова громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков дотримується іншої думки.
«Ніхто не має чіткого бачення, відсутній системний підхід, серйозних інвесторів не підпускають, а ось несерйозним дають зелене світло. Якби перестали красти і вимагати хабарів, то ми б за п’ять років вирішили це питання», – вважає еколог.
На Львівщині діють десятки легальних і нелегальних фірм, які заробляють на смітті, яким вигідна неконтрольована ситуація, переконаний еколог. Дешеві контейнери для збору сміття з пластику купують за завищеними цінами. До розробки обласної програми поводження з твердими побутовими відходами на 2012-2020 роки влада не залучила фахівців, кажуть представники громадських організацій, тому вони напрацювали свої пропозиції, які вимагатимуть внести до проекту.
На Львівщині налічується 671 сміттєзвалище і жодне з них не є екологічно безпечним, лише 14 мають дозвіл на експлуатацію. Щорічно в області утворюється понад 600 тисяч тонн твердих побутових відходів, які хаотично скидаються людьми на смітники.
Тема переробки сміття і закриття Грибовицького сміттєзвалища нагадує футбольний м’яч, який копають усі, кому не лінь. Міські чиновники футболять у бік обласної адміністрації, а обласні посадовці – у бік Ратуші. Депутати Львівської облради пообіцяли на кожній сесії заслуховувати інформацію про ситуацію з Грибовицьким сміттєзвалищем, термін експлуатації якого минув ще сім років тому. Водночас в обласній раді не знають, які пропозиції надходять від інвесторів.
Мешканці довколишніх сіл, а це 15 тисяч осіб, вимагають від мера Львова Андрія Садового назвати їм дату закриття сміттєзвалища, де є небезпечні суміші з токсичних речовин. Втім, місто киває у бік обласної адміністрації, що, мовляв, та не виділила нової ділянки для сміттєпереробного комплексу. Обласні чиновники інформують, що є сім ділянок для нового полігону, але уникають будь-яких подробиць, щоб не лякати територіальних громад. А тим часом селяни довкола Грибович п’ють забруднену воду і обробляють землю, просякнуту хімікатами.
Грибовицьке сміттєзвалище закриватимуть поступово 10 років
Для закриття і впорядкування території Грибовицького сміттєзвалища, за підрахунками інституту «Гірхімпрому», потрібно понад 300 мільйонів гривень, і цей поетапний процес триватиме 10 років. Якщо проект інституту пройде державну експертизу у Києві, то можна розпочинати закриття сміттєзвалища, каже голова правління ВАТ «Гірхімпром», академік Іван Зозуля.
Але академік перерахував причини, чому питання утилізації та переробки твердих побутових відходів не вирішується: ця тема, на його думку, стала елементом піару місцевих політиків, які використовують соціальне напруження задля політичних дивідендів; чиновники міста та області не залучають фахівців для напрацювання конкретних пропозицій; перемови з інвесторами ведуться за зачиненими дверима чиновницьких кабінетів; бізнесменів примушують вирішити проблеми Грибовицького сміттєзвалища.
Без інвестора ми не зможемо вирішити проблем із твердими побутовими відходамиІван Зозуля
Влада не зацікавлена у серйозних інвесторах?
У Львівській ОДА на інформаційний запит львівського прес-клубу відповіли, що інвестори не готові запропонувати нерозривної схеми – збору, транспортування, сортування, переробки, утилізації, захоронення твердих побутових відходів, і що більшість фірм хоче реалізувати свої проекти частково за бюджетні гроші. Адвокат, голова громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков дотримується іншої думки.
Якби перестали красти і вимагати хабарів, то ми б за п’ять років вирішили це питанняДмитро Скрильніков
На Львівщині діють десятки легальних і нелегальних фірм, які заробляють на смітті, яким вигідна неконтрольована ситуація, переконаний еколог. Дешеві контейнери для збору сміття з пластику купують за завищеними цінами. До розробки обласної програми поводження з твердими побутовими відходами на 2012-2020 роки влада не залучила фахівців, кажуть представники громадських організацій, тому вони напрацювали свої пропозиції, які вимагатимуть внести до проекту.
На Львівщині налічується 671 сміттєзвалище і жодне з них не є екологічно безпечним, лише 14 мають дозвіл на експлуатацію. Щорічно в області утворюється понад 600 тисяч тонн твердих побутових відходів, які хаотично скидаються людьми на смітники.
