Доступність посилання

ТОП новини

«Газпром» нападає на Україну через боротьбу між експортерами – російський експерт


Марина Лужикова, президент Фонду регіональних стратегічних досліджень (Москва)
Марина Лужикова, президент Фонду регіональних стратегічних досліджень (Москва)
Київ – «Газпром» ніколи не буде зберігати газ в українських підземних сховищах, заявив керівник російського монополіста Олексій Міллер. Російська сторона має «негативний» досвід зберігання газу в українських ПСГ, зазначив він. За словами Міллера, переговори про створення консорціуму на базі української ГТС не ведуться, оскільки для цього потрібно внести зміни до українського законодавства, чого наразі немає. Про мету цих заяв Радіо Свобода запитало у президента московського Фонду регіональних стратегічних досліджень Марини Лужикової.

Керівництво України неодноразово заявляло, що українсько-російські газові переговори не припиняються. Тож що мала б означати заява Олексія Міллера?

Експлуатація газових сховищ більше потрібна не Росії, а європейцям
– У цій заяві мало конкретних якихось справ. Швидше за все, тут відображена реальна ситуація, яка відбувається у «Газпромі». Йдеться про внутрішньоросійську боротьбу між експортерами. По-друге, я думаю, що експлуатація газових сховищ більше потрібна не Росії, а європейцям. Тут я приєднуюся до думки деяких українських експертів, що цінова формула має утворюватися не з крайньої української точки, тобто не на кордоні України і Європи, а на кордоні Росії і України. Торги мають відбуватися між Україною та європейською стороною. І завдяки своїм сховищам Україна матиме можливість купувати у європейців газ за нижчою ціною.

– А що це за «негативний» досвід, який має російська сторона щодо використання українських ПСГ?

– Можливо, він мав на увазі події 2009 року. Це потрібно у Міллера запитати, що він мав на увазі. (На початку січня 2009 року були припинені всі газові поставки на кордон із Україною. У підсумку без газу залишилася не тільки Україна, але й частина Європи – ред.)

– Стокгольмський арбітраж виніс рішення на користь німецької компанії RWE щодо «Газпрому» про ціну довготермінових контрактів на постачання газу. Раніше «Газпром» програв RWE арбітраж про стягнення штрафів за недобір газу за умовою «бери-або-плати». Чи може це стати прецедентом у питанні українсько-російських газових відносин?

Для України є певний люфт – звернутися в арбітраж. Або ж обіцянками звернутися в арбітраж тиснути на російську сторону
– Думаю, що так. Зараз піде цілий ланцюг арбітражів, і для України відкривається дуже гарна ситуація. Для України є певний люфт – аналогічним чином звернутися в арбітраж, чого Україна з невідомих причин не робить. Або ж, з іншого боку, обіцянками звернутися в арбітраж тиснути на російську сторону. Є і третій варіант – Україна може домовитися з російськими приватними компаніями-конкурентами «Газпрому».

– Керівник «Газпрому» також говорив про масштабні плани та проекти компанії. Зокрема, щодо того, що російський монополіст планує збільшити частку скрапленого газу на світовому ринку з 5 до 15 відсотків і не буде відмовлятися від проекту «Ямал-Європа-2». Як відомо, зараз «Газпром» переживає не найкращі часи. Наскільки такі заяви можуть бути реальними?

Але в «Газпрому» з’явилися конкуренти. Ці конкуренти досить агресивні, а «Газпром» неповороткий
– Насамперед, «Газпромові» потрібно визначитися зі своєю ситуацією. Всім зрозуміло, чому такі заяви робляться – напередодні очікуваної кризи, про яку вже заявляють провідні британські та німецькі економісти. Вся енергетична спільнота очікує нової хвилі кризи у вересні. Це означає падіння виробництва, зменшення обсягів і тому подібне. Тож що ще Міллерові залишається казати? Звісно, що «Газпром» тиснутиме. Але в «Газпрому» з’явилися конкуренти. Ці конкуренти досить агресивні, а «Газпром» неповороткий. Тому я думаю, що зараз для України з’являється гарний шанс домовлятися з іншими російськими гравцями.
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG