У п'ятницю в Ірані відбудуться президентські вибори. Чотири роки тому політичне протистояння між владою та опозицією в цій країні ледь не завершилося Зеленою Революцією. Цього року за політичними поглядами усі кандидати у президенти на диво схожі один на одного. Всі вони – чоловіки, наближені до верховного лідера країни і, на відміну від нинішнього президента, виглядають справжніми технократами. Аналітики кажуть, що саме таких виборів і прагнув верховний лідер.
Під часі передвиборчої кампанії кандидати провели кілька теледебатів. Але перелік питань, які порушувались під час словесних баталій, був досить обмеженим. Так, поза увагою публічного форуму залишилась проблематика іранських ядерних програм та переговорного процесу з Заходом.
Фаворитом цих президентських перегонів аналітики називають Саїда Джалілі. Глава делегації у переговорах з питань ядерної програми Ірану, Джалілі став популярним через те, що зайняв жорстку позицію по відношенню до Заходу.
«Ми будемо поширювати іслам у світі та чинитимемо опір гегемонським зазіханням Заходу».
Джалілі, якого часто описують як досить врівноваженого чоловіка, тим не менш, належить до групи консервативних кандидатів. Деякі з них публічно висловили своє незадоволення форматом дебатів, що пройшли у формі питання-відповіді.
Мохаммед Реза, 61-річний університетський професор, відомий своїми реформістськими поглядами був настільки ображений, що взагалі відмовився відповідати на запитання. Натомість, він виступив перед іншим форумом – студентами.
Колишній посол США в Ірані Денніс Росс каже: той факт, що жоден з кандидатів не виділяється із загальної групи, є невипадковим. Визначальну роль на виборах в Ірані грає верховний лідер аятола Алі Хаменеї:
«Цілком зрозуміло, що верховний лідер не хоче мати жодної конкуренції. Він не хоче допустити, щоб президент ставив під сумнів його авторитет. Він просто хоче главу держави, який буде втілювати у життя його політику і закривати його від політичних чвар».
Нинішній президент Махмуд Ахмадінеджад зовсім не відповідає цим вимогам. Він неодноразово публічно не погоджувався з верховним лідером, а його антизахідна риторика не викликає особливої симпатії серед великої частини світових лідерів.
Аятолла Хаменеї публічно не підтримує жодного з кандидатів. Однак, ті, які могли виявитись йому не до вподоби, просто були усунені з виборчого процесу, у тому числі всі реформісти та жінки. Рада вартових Конституції, яка, серед інших функцій, затверджує кандидатів на виборні посади, допустила до висування лише вісьмох претендентів, хоча заявки на балотування подали 700 претендентів.
А це означає, що справжнього, реального вибору у іранців немає, каже спеціальний посланник ООН з питань прав людини в Ірані Ахмед Шахід:
«Головні умови для вільних та чесних виборів просто відсутні в Ірані. Це викликає величезне занепокоєння. Відповідно до міжнародного права, не можна дискваліфікувати кандидата, якщо на то нема об’єктивної та очевидної причини».
Серед дискваліфікованих кандидатів і колишній президент Ірану Алі Акбар Гашемі Рафсанжані.
Тим часом президентська кампанія виглядає майже іграшковою. Агітаційні ролики кандидатів, які транслюють по державних каналах, є беззубими. Висуванці з’являються перед невеличкими групами прихильників та говорять щось розмите про складний економічний стан Ірану.
Кандидат у президенти Ірану Мохсен Резаей заявляє:
«Ми не дозволимо, щоб податки перетнули ту межу, коли вам важко буде вести свій бізнес».
Така агітація різко відрізняється від кампанії зразка 2009 року, коли прихильники кандидата-реформіста Госсейна Мусаві, який нині перебуває під домашнім арештом, заповнювали стадіони та виходили на вулиці посередині ночі на знак підтримки.
Сьогодні ж, каже екс-посол США Денніс Росс, Алі Хаменеї тримає електорат під контролем:
«Він взагалі не хоче ніякого активізму. Він не хоче бачити жодного прояву уподобань».
Вибори в Ірані заплановані на п’ятницю, але досі жоден з кандидатів не запропонував виборцям чіткого плану змін в країні.
Під часі передвиборчої кампанії кандидати провели кілька теледебатів. Але перелік питань, які порушувались під час словесних баталій, був досить обмеженим. Так, поза увагою публічного форуму залишилась проблематика іранських ядерних програм та переговорного процесу з Заходом.
Фаворитом цих президентських перегонів аналітики називають Саїда Джалілі. Глава делегації у переговорах з питань ядерної програми Ірану, Джалілі став популярним через те, що зайняв жорстку позицію по відношенню до Заходу.
«Ми будемо поширювати іслам у світі та чинитимемо опір гегемонським зазіханням Заходу».
Джалілі, якого часто описують як досить врівноваженого чоловіка, тим не менш, належить до групи консервативних кандидатів. Деякі з них публічно висловили своє незадоволення форматом дебатів, що пройшли у формі питання-відповіді.
Мохаммед Реза, 61-річний університетський професор, відомий своїми реформістськими поглядами був настільки ображений, що взагалі відмовився відповідати на запитання. Натомість, він виступив перед іншим форумом – студентами.
Колишній посол США в Ірані Денніс Росс каже: той факт, що жоден з кандидатів не виділяється із загальної групи, є невипадковим. Визначальну роль на виборах в Ірані грає верховний лідер аятола Алі Хаменеї:
«Цілком зрозуміло, що верховний лідер не хоче мати жодної конкуренції. Він не хоче допустити, щоб президент ставив під сумнів його авторитет. Він просто хоче главу держави, який буде втілювати у життя його політику і закривати його від політичних чвар».
Нинішній президент Махмуд Ахмадінеджад зовсім не відповідає цим вимогам. Він неодноразово публічно не погоджувався з верховним лідером, а його антизахідна риторика не викликає особливої симпатії серед великої частини світових лідерів.
Аятолла Хаменеї публічно не підтримує жодного з кандидатів. Однак, ті, які могли виявитись йому не до вподоби, просто були усунені з виборчого процесу, у тому числі всі реформісти та жінки. Рада вартових Конституції, яка, серед інших функцій, затверджує кандидатів на виборні посади, допустила до висування лише вісьмох претендентів, хоча заявки на балотування подали 700 претендентів.
А це означає, що справжнього, реального вибору у іранців немає, каже спеціальний посланник ООН з питань прав людини в Ірані Ахмед Шахід:
«Головні умови для вільних та чесних виборів просто відсутні в Ірані. Це викликає величезне занепокоєння. Відповідно до міжнародного права, не можна дискваліфікувати кандидата, якщо на то нема об’єктивної та очевидної причини».
Серед дискваліфікованих кандидатів і колишній президент Ірану Алі Акбар Гашемі Рафсанжані.
Тим часом президентська кампанія виглядає майже іграшковою. Агітаційні ролики кандидатів, які транслюють по державних каналах, є беззубими. Висуванці з’являються перед невеличкими групами прихильників та говорять щось розмите про складний економічний стан Ірану.
Кандидат у президенти Ірану Мохсен Резаей заявляє:
«Ми не дозволимо, щоб податки перетнули ту межу, коли вам важко буде вести свій бізнес».
Така агітація різко відрізняється від кампанії зразка 2009 року, коли прихильники кандидата-реформіста Госсейна Мусаві, який нині перебуває під домашнім арештом, заповнювали стадіони та виходили на вулиці посередині ночі на знак підтримки.
Сьогодні ж, каже екс-посол США Денніс Росс, Алі Хаменеї тримає електорат під контролем:
«Він взагалі не хоче ніякого активізму. Він не хоче бачити жодного прояву уподобань».
Вибори в Ірані заплановані на п’ятницю, але досі жоден з кандидатів не запропонував виборцям чіткого плану змін в країні.
