На Дніпропетровщині відкрився «Мамай-фест»

На Дніпропетровщині у п’ятницю вшосте відкрився всеукраїнський «Мамай-фест» – єдиний історико-культурологічний фестиваль в Україні, присвячений козацтву. За словами організаторів, звернення фестивалю до теми «славних лицарів запорожців», уособленням якого є міфологічна постать козака Мамая, не випадкове: вони впевнені, що, популяризуючи цей образ, можна популяризувати історію і культуру України. Фестиваль зібрав переважно фахівців – мистецтвознавців, краєзнавців, істориків.

Наукова конференція, презентації щойно виданих книг з історії та культурології, виставки живопису, концерти, екскурсії, ярмарок… Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль «Мамай-фест» у Дніпродзержинську має насичену програму, розраховану на чотири дні. До образу козака Мамая, каже директор музею історії міста Наталя Буланова, яка є організатором дійства, звернулись не випадково: тема козацтва об’єднує Східну й Західну Україну, митців і дослідників, науковців й масову публіку.

«Чому саме Мамай? Історія нашого міста сягає часів Запорозької Січі, це були козацькі зимівники. Ми не маємо зображення цих козаків, але ми можемо уявити собі цього козака в образі Мамая. Ми взяли собі як емблему фестивалю образ Мамая і навколо нього створюємо свій простір, пропагуємо українську культуру, українських митців. Ми не проводимо масового заходу, який збирає велику кількість людей, але ми формуємо своє коло, коло фестивалю, коло зацікавлених людей», – сказала Радіо Свобода Наталя Буланова.

А втім, щодо походження образу козака Мамая серед мистецтвознавців досі точаться дискусії. Зображення статного вусаня, що сидить під дубом в медитативній позі зі схрещеними ногами, колись було чи не в кожній українській хаті й шанувалось нарівні з іконами. Однак, як переконана мистецтвознавець Олена Годенко-Наконечна, цей образ може сягати своїми коренями ще в докозацькі й навіть дохристиянські часи.

«Цей образ дуже давній, можливо, навіть дохристиянський. Його досліджували мистецтвознавці з початку 19-го століття. Напевне, цей образ індоєвропейського походження. За однією з версій, можливо, це жрець або зображення прадавнього божества, яке сидить от так, у східній, «філософічній» позі. А вже потім він став козаком, «одягнувся» в козацькі шати. Є щось таке сакральне, утаємничене в цьому образі, щось таке дуже близьке нам. Цей символ має об’єднати давні часи з часами християнськими», – вважає мистецтвознавець.

«Ми не з кріпаків – ми з вольних»

Досліджувати тему українського козацтва не в задушливих кабінетах, а в етнографічних експедиціях, «в полях» закликає науковців етнолог, фахівець Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології Академії наук України Любов Боса. На фестивалі в Дніпродзержинську вона презентувала результати своєї останньої експедиції.

Вона каже, що у селах на півдні Дніпропетровської області, які колись були займищами запорожців, люди досі зберегли дух волелюбства. Деякі їхні звичаї, впевнена вона, беруть початок у часах козацтва, зокрема, звичай називати людей не прізвищами, а прізвиськами або «вуличними іменами».

«Їдеш в село за Апостоловим і чуєш, як бабуся каже: а ми не з кріпаків – ми з вольних. Їдеш в сусіднє село – і там: ми з вольних, це було козацьке село… Мені колеги кажуть: та це несерйозно, хіба це джерела, «одна баба сказала»… Але якщо не одна, а ціле село розказує? Це все те, що треба фіксувати. А сьогодні це вже втрачається», – розказала про результати етнографічної експедиції Придніпров’ям Любов Боса.

Окрім проведення фахових дискусій, на «Мамай-фесті» цього року запланували презентації ще не втілених культурологічних проектів. Нікопольчанин В’ячеслав Сандул кілька виношує ідею мистецького проекту, присвяченого пам’яті давніх козацьких сіл, які поглинули води Каховського водосховища. Він каже: збереглось чимало артефактів, і живі свідки життя цих сіл до затоплення. Треба лише знайти кошти та ентузіастів, готових досліджувати.

«Люди, які бачили Дніпро в тому, первісному, вигляді, хочуть про це розказати молодому поколінню, вони зберігають унікальні артефакти! Я хочу, щоб цей проект став відомим широкому загалові. Ще Довженко писав, що Україна – це єдина країна, де належно не вивчається історія. У нас зараз іде дуже складно процес повернення до своєї історії», – каже В’ячеслав Сандул.

Упродовж наступних трьох днів у рамках фестивалю також проведуть конкурс дитячої творчості «Козак Мамай та його пісня», виставку живопису львівських митців, презентуватимуть музейні експозиції зі Львова, Києва, Луганська тощо. Вперше у фестивалі візьме участь відомий дослідник Холодного Яру Роман Коваль із презентацією дослідження «Чорний Ворон: п’ять біографій». А в літературній вітальні чекають на виступи відомих українських поетів Анатолія Кічинського, Мар’яни Кіяновської, Сергія Злючого та інших.

Завершиться фестиваль традиційно – концертом відомого бандуриста Тараса Компаніченка.