Сьогодні в Астані відбудеться засідання Вищої Євразійської економічної ради з участю президентів Білорусі, Казахстану та Росії. Президента України Віктора Януковича теж запрошено на цю зустріч. Президенти трьох країн, які входять до Митного союзу та Єдиного економічного простору, мають ухвалити у першому читанні проект перетворення свого об’єднання на Євразійський економічний союз з 2015 року. Про те, як у Білорусі оцінюють перші плоди та перспективи євразійської інтеграції для себе, наш кореспондент поговорив з мінським політологом Олексієм Королем.
Зустрічі пострадянських президентів на найвищому рівні почалися ще у вівторок, у Бішкеку відбувся саміт лідерів країн-учасників Договору про колективну безпеку, який президент Білорусі відверто ігнорував. Мінський політолог Олексій Король вважає, що цей демарш Олександра Лукашенка стався через колишнього президента Киргизстану Курманбека Бакієва, який після революції 2010 року, що позбавила його влади, отримав притулок у Білорусі, взяв білоруське громадянство і перебуває там досі, незважаючи на те, що його заочно засудили у Бішкеку. Лукашенко впродовж 3 років відмовляється віддавати Бакієва киргизькому правосуддю.
«Я думаю, що тут подіяв фактор Бакієва, який є інструментом у спробі Мінська відстояти певні кордони своєї самостійності», – вважає Олексій Король.
Король зауважує, що Мінськ дуже побоюється повної втрати свого суверенітету й відновлення колишньої залежності від нового-старого центру, тобто Москви. Президент Лукашенко під тиском Кремля пробує маневрувати, часами висловлює невдоволення умовами у Митному союзі, але наразі це не більше ніж ритуальні заклинання, констатує політолог Король: Лукашенко начебто опирається, але потім виконує все, чого вимагає Москва. Фактично Білорусь за останні роки перейшла точку неповернення у нав’язаній їй Путіним євразійській інтеграції, вважає Олексій Король.
«У Москви є багато можливостей, щоб ствердити свою гегемонію у Євразійському союзі, принаймні, над Білоруссю, щоб тримати Лукашенка за васала. Це ще не діє так, щоб у Москві натиснули кнопку – і Лукашенко виконав, це ще не Радянський Союз, але вже близько до того», – каже він.
Білорусь пішла до Митного союзу в складний для себе економічний період, коли переживала фінансову кризу.За поступливість вимогам Кремля вона отримала значні економічні преференції, дешеві енергоносії, кредити Антикризового фонду ЄврАзЕС, каже політолог, але в цілому це не пішло на модернізацію білоруської економіки.
«На користь білоруський економіці загалом, маючи на увазі стандарти її розвитку за міжнародними стандартами, а не стандарти Лукашенка, це не пішло. Цієї допомоги вистачило на підтримку режиму Лукашенка та на певне покращення настроїв у суспільстві», – вважає фахівець.
Фактично Білорусь у Митному союзі стала васалом Росії і кличе на цю роль Україну, вважає Олексій Король. Чи можливо, що Україна повторить цей шлях? На думку Олексія Короля, «скоріше ні, ніж так, тому що неспівмірні масштаби країн, людський ресурс, ресурс у надрах та можливостях».
Зустрічі пострадянських президентів на найвищому рівні почалися ще у вівторок, у Бішкеку відбувся саміт лідерів країн-учасників Договору про колективну безпеку, який президент Білорусі відверто ігнорував. Мінський політолог Олексій Король вважає, що цей демарш Олександра Лукашенка стався через колишнього президента Киргизстану Курманбека Бакієва, який після революції 2010 року, що позбавила його влади, отримав притулок у Білорусі, взяв білоруське громадянство і перебуває там досі, незважаючи на те, що його заочно засудили у Бішкеку. Лукашенко впродовж 3 років відмовляється віддавати Бакієва киргизькому правосуддю.
«Я думаю, що тут подіяв фактор Бакієва, який є інструментом у спробі Мінська відстояти певні кордони своєї самостійності», – вважає Олексій Король.
Король зауважує, що Мінськ дуже побоюється повної втрати свого суверенітету й відновлення колишньої залежності від нового-старого центру, тобто Москви. Президент Лукашенко під тиском Кремля пробує маневрувати, часами висловлює невдоволення умовами у Митному союзі, але наразі це не більше ніж ритуальні заклинання, констатує політолог Король: Лукашенко начебто опирається, але потім виконує все, чого вимагає Москва. Фактично Білорусь за останні роки перейшла точку неповернення у нав’язаній їй Путіним євразійській інтеграції, вважає Олексій Король.
«У Москви є багато можливостей, щоб ствердити свою гегемонію у Євразійському союзі, принаймні, над Білоруссю, щоб тримати Лукашенка за васала. Це ще не діє так, щоб у Москві натиснули кнопку – і Лукашенко виконав, це ще не Радянський Союз, але вже близько до того», – каже він.
Білорусь пішла до Митного союзу в складний для себе економічний період, коли переживала фінансову кризу.За поступливість вимогам Кремля вона отримала значні економічні преференції, дешеві енергоносії, кредити Антикризового фонду ЄврАзЕС, каже політолог, але в цілому це не пішло на модернізацію білоруської економіки.
«На користь білоруський економіці загалом, маючи на увазі стандарти її розвитку за міжнародними стандартами, а не стандарти Лукашенка, це не пішло. Цієї допомоги вистачило на підтримку режиму Лукашенка та на певне покращення настроїв у суспільстві», – вважає фахівець.
Фактично Білорусь у Митному союзі стала васалом Росії і кличе на цю роль Україну, вважає Олексій Король. Чи можливо, що Україна повторить цей шлях? На думку Олексія Короля, «скоріше ні, ніж так, тому що неспівмірні масштаби країн, людський ресурс, ресурс у надрах та можливостях».