Белград – Президенти Росії Володимир Путін та Сербії Томислав Николич 24 травня в Сочі підписали Декларацію про стратегічне партнерство двох країн. Документ підготували ще три роки тому, однак його підписання кілька разів відкладали без пояснення.
Декларація стане підвалиною подальшого розвитку співробітництва між двома країнами, передовсім у царині економіки. Про це повідомляють сербські засоби масової інформації, підкреслюючи, що Белград і Москва зацікавлені, зокрема, у спільному будівництві стратегічних інфраструктурних проектів. Йдеться про участь російських компаній в модернізації сербської залізниці та про газопровід «Південний потік».
Віце-прем’єр сербського уряду Александар Вучич, котрий одночасно є міністром оборони, розмовляв із росіянами про розширення співробітництва у військовій галузі. Він уточнив: «Йдеться про купівлю літаків, протиповітряної зброї та радарних систем для оперативно-функціональної готовності Збройних сил Сербії».
Белградські військові експерти зазначають, що Сербія купить шість російських літаків «Міг-29», й додають, що сербський військово-повітряний флот дуже застарілий, його не оновлювали вже понад двадцять років.
Товарообіг між Сербією й Росією упродовж перших трьох місяців цього року становив менше ніж півмільярда євро. Найбільшими російськими інвесторами в країні є компанії «Газпромнефть» та «Лукойл». Сербські компанії в Росії реалізують проекти в ланках будівництва та машинобудівництва.
Безмитний експорт не збільшив товарообіг
Оцінюючи сербсько-російські відносини, Йован Комшич, професор університету в Новому Саді, зазначає: «Урядовці обіцяли економічні ефекти від безмитного вивезення наших товарів до Росії, але тут мало користі».
На думку економістів, Сербія наразі неспроможна збільшити експорт до Росії через низьку якість та недостатню кількість продовольства.
Декларація про стратегічне партнерство з Росією, вважають оглядачі, не впливатиме на процес євроінтеграції Сербії. Москва задоволена фактом, що Белград неодноразово заявляв, що не має наміру вступити в НАТО. Сербській стороні декларація була необхідна насамперед через політичні причини.
Найважливішою є взаємодія двох країн в справі Косова. Адже підтримка Москви необхідна Сербії в протистоянні тим міжнародним силам, які вимагають від белградської влади визнати реальність – тобто факт, що Косово є незалежною державою, яку визнають майже сто країн.
Декларація стане підвалиною подальшого розвитку співробітництва між двома країнами, передовсім у царині економіки. Про це повідомляють сербські засоби масової інформації, підкреслюючи, що Белград і Москва зацікавлені, зокрема, у спільному будівництві стратегічних інфраструктурних проектів. Йдеться про участь російських компаній в модернізації сербської залізниці та про газопровід «Південний потік».
Віце-прем’єр сербського уряду Александар Вучич, котрий одночасно є міністром оборони, розмовляв із росіянами про розширення співробітництва у військовій галузі. Він уточнив: «Йдеться про купівлю літаків, протиповітряної зброї та радарних систем для оперативно-функціональної готовності Збройних сил Сербії».
Белградські військові експерти зазначають, що Сербія купить шість російських літаків «Міг-29», й додають, що сербський військово-повітряний флот дуже застарілий, його не оновлювали вже понад двадцять років.
Товарообіг між Сербією й Росією упродовж перших трьох місяців цього року становив менше ніж півмільярда євро. Найбільшими російськими інвесторами в країні є компанії «Газпромнефть» та «Лукойл». Сербські компанії в Росії реалізують проекти в ланках будівництва та машинобудівництва.
Безмитний експорт не збільшив товарообіг
Оцінюючи сербсько-російські відносини, Йован Комшич, професор університету в Новому Саді, зазначає: «Урядовці обіцяли економічні ефекти від безмитного вивезення наших товарів до Росії, але тут мало користі».
На думку економістів, Сербія наразі неспроможна збільшити експорт до Росії через низьку якість та недостатню кількість продовольства.
Декларація про стратегічне партнерство з Росією, вважають оглядачі, не впливатиме на процес євроінтеграції Сербії. Москва задоволена фактом, що Белград неодноразово заявляв, що не має наміру вступити в НАТО. Сербській стороні декларація була необхідна насамперед через політичні причини.
Найважливішою є взаємодія двох країн в справі Косова. Адже підтримка Москви необхідна Сербії в протистоянні тим міжнародним силам, які вимагають від белградської влади визнати реальність – тобто факт, що Косово є незалежною державою, яку визнають майже сто країн.
