У межах полігону захоронення гексахлорбензолу у Калуші Івано-Франківської області забруднення ґрунтів у 700 тисяч разів перевищують допустимі норми, у воді – у 25 тисяч разів. Такі дані дослідження науковців навів сьогодні в Яремчі в. о. директора Інституту геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України, доктор технічних наук Георгій Лисиченко. За його словами, проб із перевищенням норми менше як у тисячу разів не було.
За межами полігону на відстані 100 метрів науковці фіксували забруднення підземних вод до десяти разів, а на витоці у струмок – у два рази.
По іншому екологічному об’єкту – Домбровському кар’єру – «може бути повторення ситуації з проривом дамби з розсолами у Стебнику у 1983 році, але щоб цього не допустити, є і час, і технічні можливості», зауважив головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень доктор технічних наук Євген Яковлєв.
Тим часом народні депутати України вважають, що залишки виробництва – розсоли «є промислово цікавими для виробників, тому потрібно шукати інвестиції, щоб піднімати цей край через виробництво». Про це заявив перший заступник голови парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олег Лукашук.
Екологічний комітет планує вимагати від Кабінету міністрів першочергового виділення коштів на роботи у Калуші. Крім того, депутати пропонують оголосити Калуський гірничо-промисловий район зоною надзвичайної екологічної ситуації аж до розв’язання проблем.
Протягом трьох днів на Прикарпатті проходило виїзне засідання цього комітету. На вихідних народні депутати відвідали небезпечні об’єкти Калуша і прилеглих сіл, зокрема, Домбровський кар’єр, полігон захоронення гексахлорбензолу. Сьогодні в Яремчі відбулася підсумкова конференція з участю науковців.
За межами полігону на відстані 100 метрів науковці фіксували забруднення підземних вод до десяти разів, а на витоці у струмок – у два рази.
По іншому екологічному об’єкту – Домбровському кар’єру – «може бути повторення ситуації з проривом дамби з розсолами у Стебнику у 1983 році, але щоб цього не допустити, є і час, і технічні можливості», зауважив головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень доктор технічних наук Євген Яковлєв.
Тим часом народні депутати України вважають, що залишки виробництва – розсоли «є промислово цікавими для виробників, тому потрібно шукати інвестиції, щоб піднімати цей край через виробництво». Про це заявив перший заступник голови парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олег Лукашук.
Екологічний комітет планує вимагати від Кабінету міністрів першочергового виділення коштів на роботи у Калуші. Крім того, депутати пропонують оголосити Калуський гірничо-промисловий район зоною надзвичайної екологічної ситуації аж до розв’язання проблем.
Протягом трьох днів на Прикарпатті проходило виїзне засідання цього комітету. На вихідних народні депутати відвідали небезпечні об’єкти Калуша і прилеглих сіл, зокрема, Домбровський кар’єр, полігон захоронення гексахлорбензолу. Сьогодні в Яремчі відбулася підсумкова конференція з участю науковців.
