Аналітики Продовольчої і сільськогосподарської програми ООН (англійською «Food and Agricultural Organization») цього тижня презентували доповідь, у якій закликали людство активніше споживати комах. У звіті наголошується: жуки, оси та гусінь – донині не розвідані джерела поживних речовин – у близькому майбутньому допоможуть вирішити проблему глобальної продовольчої кризи. Наука цього тижня обговорює також небезпеку захворювання на грип для вагітних, а також вік собак.
Письменник і мандрівник Максим Кідрук каже: вперше скуштував комах у Мексиці. Розповідає: в одному з барів на закуску до текіли подали… хробаків. «Хробаками заїдають «шоти» текіли або мескалю. На смак така закуска – абсолютно ніяка, як трава. До них одається сіль, тоді вони набувають хоч якогось смаку. Але загалом – нічого особливого», – зазначив Максим Кідрук у коментарі Радіо Свобода. За його словами, у Мексиці їстівні хробаки – радше така собі принада для туристів.
Тим часом фахівці з FAO у своєму звіті пишуть, що, розводячи і споживаючи комах, людство, можливо, врятує себе від голоду. «Доки ідея споживання хробака, коника або цикади здається дивною, у FAO вважають, що такий харчовий набір має багато «плюсів»», – пише цього тижня інформаційний центр ООН. «Комахи багаті на протеїн, жир та мінеральні речовини. Їх можна їсти цілими, а можна – у вигляді, наприклад, порошку – додавати у якісь страви», – пояснюють в ООН.
Комахи нині є частиною раціону двох мільярдів людей із Азії, Африки та Латинської Америки. З понад мільйона відомих наразі видів комах 1900 є придатними для споживання. У цьому переліку – жуки, гусінь, бджоли, оси, мурахи, коники, сарана і цвіркуни.
Єва Мюллер, експерт FAO, каже, що з огляду на зростання населення Землі і наближення продовольчої кризи у близькому майбутньому цілком звичною може стати практика розведення їстівних видів комах. У 2030 році від голоду потерпатиме вже 9 мільйонів людей, натомість забруднення води і ґрунтів змусить нас переглянути вирощування деяких нині звичних для нас культур і масове вигодовування худоби, м’ясо якої ми звикли бачити у своєму раціоні.
«Розведення комах має неабиякий глобальний потенціал: вони стануть у нагоді як у годівлі свійських тварин, так і в безпосередньому споживанні людиною», – каже Афтон Галлоран, який був одним із консультантів під час підготовки доповіді FAO. При цьому вирощування комах буде значно безпечнішим для навколишнього середовища: наприклад, свині виділяють у 10-100 разів більше шкідливих газів (що посилюють парниковий ефект), ніж борошняний хрущак (жук із родини чорнотілок). Окрім того, комахи переважно харчуються біовідходами і споживають менше води, ніж свійські тварини.
Єва Мюллер каже, що найбільшою перепоною для споживання комах залишається огида – особливо це стосується населення Заходу. Однак, за її словами, традиції змінюються. «Ще 20 років тому у Європі ніхто б і не подумав їсти сиру рибу. Але зараз всі люблять суші», – каже вона.
Грип може спричинити біполярний розлад
Діти жінок, які перехворіли на грип під час гестаційного періоду вагітності (до 6 тижня вагітності – тобто терміну, коли закладаються основи розвитку органів плоду), ризикують мати біполярний розлад, йдеться у статті, опублікованій у науковому виданні JAMA Psychiatry.
«Майбутнім мамам варто вживати превентивних заходів, як-то, наприклад, вакцинуватися до і на ранніх стадіях вагітності, а також триматися подалі від людей, які мають перші симптоми грипу», – пояснює співавтор дослідження Алан Браун із Колумбійського університету. За словами Брауна, попри рекомендації медиків, кількість жінок, які роблять щеплення від грипу до або під час вагітності, залишається незначною.
Раніше вже лунали припущення про взаємозв’язок грипу і біполярного розладу, однак дослідження Брауна і його колег вперше науково підтверджує цю гіпотезу. Для своєї розвідки вчені провели роботу з базами даних матерів із Північної Каліфорнії, чиї діти народилися у період із 1959 до 1966 року. Науковці зафіксували 92 випадки біполярного розладу у дітей на 722 випадки захворювання на грип серед матерів.
Вчені кажуть, що ризик, перехворівши на грип, народити дитину з таким психічним розладом невеликий, однак він є. Тому науковці наголошують на тому, що майбутні матері повинні дуже серйозно ставитися до свого здоров’я і до здоров’я своїх майбутніх дітей.
Раніше вчені з’ясували, що захворювання на грип на ранніх стадіях вагітності підвищує ризик народження дитини, яка у майбутньому хворітиме на шизофренію. Окрім того, було встановлено взаємозв’язок між аутизмом у дитини та інфекційними захворюваннями під час вагітності у матері.
Менші собаки живуть довше
Вчені пропонують переглянути метод розрахунку віку собак. За їхніми словами, необхідно враховувати породу і розмір пса, а не просто множити один «собачий» рік на сім людських.
У статті, опублікованій у виданні American Naturalist, міжнародна група дослідників пише про те, що великі собаки зазвичай живуть менше, ніж маленькі.
Як пише Live Science, у природі частіше саме великі тварини живуть довше: взяти хоча б приклад слона і миші. Якщо перший може у диких умовах дожити до 70 років, то миша зазвичай не переживає 4-річного віку. Натомість із собаками ситуація інакша: 70-кілограмовий німецький дог живе близько 7 років, тоді як 4-кілограмовий пудель може прожити вдвічі більше.
На основі даних ветеринарних клінік вчені проаналізували смертність серед 74 видів собак (всього було зібрано інформацію щодо 56 тисяч псів). Виявилося, що великі за розміром собаки швидше стають вразливим до смертельних хвороб. Окрім того, за підсумками аналізу, кожні нові 2 кілограми ваги скорочують життя собаки приблизно на 1 місяць.
«Ще один цікавий момент: для різних пород притаманні різні причини смерті. Мається на увазі те, що для того чи іншого виду собак може бути притаманна смертність із тієї чи іншої конкретної причини. Наприклад, великі за розміром пси дуже вразливі до онкозахворювань», – пояснює співавтор дослідження Деніел Промислов із Університету Джорджії.
Нині вчені хочуть з’ясувати, що конкретно підвищує ризик передчасної смерті у великих собак і як цьому можна зарадити.
Письменник і мандрівник Максим Кідрук каже: вперше скуштував комах у Мексиці. Розповідає: в одному з барів на закуску до текіли подали… хробаків. «Хробаками заїдають «шоти» текіли або мескалю. На смак така закуска – абсолютно ніяка, як трава. До них одається сіль, тоді вони набувають хоч якогось смаку. Але загалом – нічого особливого», – зазначив Максим Кідрук у коментарі Радіо Свобода. За його словами, у Мексиці їстівні хробаки – радше така собі принада для туристів.
Тим часом фахівці з FAO у своєму звіті пишуть, що, розводячи і споживаючи комах, людство, можливо, врятує себе від голоду. «Доки ідея споживання хробака, коника або цикади здається дивною, у FAO вважають, що такий харчовий набір має багато «плюсів»», – пише цього тижня інформаційний центр ООН. «Комахи багаті на протеїн, жир та мінеральні речовини. Їх можна їсти цілими, а можна – у вигляді, наприклад, порошку – додавати у якісь страви», – пояснюють в ООН.
Комахи нині є частиною раціону двох мільярдів людей із Азії, Африки та Латинської Америки. З понад мільйона відомих наразі видів комах 1900 є придатними для споживання. У цьому переліку – жуки, гусінь, бджоли, оси, мурахи, коники, сарана і цвіркуни.
Єва Мюллер, експерт FAO, каже, що з огляду на зростання населення Землі і наближення продовольчої кризи у близькому майбутньому цілком звичною може стати практика розведення їстівних видів комах. У 2030 році від голоду потерпатиме вже 9 мільйонів людей, натомість забруднення води і ґрунтів змусить нас переглянути вирощування деяких нині звичних для нас культур і масове вигодовування худоби, м’ясо якої ми звикли бачити у своєму раціоні.
«Розведення комах має неабиякий глобальний потенціал: вони стануть у нагоді як у годівлі свійських тварин, так і в безпосередньому споживанні людиною», – каже Афтон Галлоран, який був одним із консультантів під час підготовки доповіді FAO. При цьому вирощування комах буде значно безпечнішим для навколишнього середовища: наприклад, свині виділяють у 10-100 разів більше шкідливих газів (що посилюють парниковий ефект), ніж борошняний хрущак (жук із родини чорнотілок). Окрім того, комахи переважно харчуються біовідходами і споживають менше води, ніж свійські тварини.
Єва Мюллер каже, що найбільшою перепоною для споживання комах залишається огида – особливо це стосується населення Заходу. Однак, за її словами, традиції змінюються. «Ще 20 років тому у Європі ніхто б і не подумав їсти сиру рибу. Але зараз всі люблять суші», – каже вона.
Грип може спричинити біполярний розлад
Діти жінок, які перехворіли на грип під час гестаційного періоду вагітності (до 6 тижня вагітності – тобто терміну, коли закладаються основи розвитку органів плоду), ризикують мати біполярний розлад, йдеться у статті, опублікованій у науковому виданні JAMA Psychiatry.
«Майбутнім мамам варто вживати превентивних заходів, як-то, наприклад, вакцинуватися до і на ранніх стадіях вагітності, а також триматися подалі від людей, які мають перші симптоми грипу», – пояснює співавтор дослідження Алан Браун із Колумбійського університету. За словами Брауна, попри рекомендації медиків, кількість жінок, які роблять щеплення від грипу до або під час вагітності, залишається незначною.
Раніше вже лунали припущення про взаємозв’язок грипу і біполярного розладу, однак дослідження Брауна і його колег вперше науково підтверджує цю гіпотезу. Для своєї розвідки вчені провели роботу з базами даних матерів із Північної Каліфорнії, чиї діти народилися у період із 1959 до 1966 року. Науковці зафіксували 92 випадки біполярного розладу у дітей на 722 випадки захворювання на грип серед матерів.
Вчені кажуть, що ризик, перехворівши на грип, народити дитину з таким психічним розладом невеликий, однак він є. Тому науковці наголошують на тому, що майбутні матері повинні дуже серйозно ставитися до свого здоров’я і до здоров’я своїх майбутніх дітей.
Раніше вчені з’ясували, що захворювання на грип на ранніх стадіях вагітності підвищує ризик народження дитини, яка у майбутньому хворітиме на шизофренію. Окрім того, було встановлено взаємозв’язок між аутизмом у дитини та інфекційними захворюваннями під час вагітності у матері.
Менші собаки живуть довше
Вчені пропонують переглянути метод розрахунку віку собак. За їхніми словами, необхідно враховувати породу і розмір пса, а не просто множити один «собачий» рік на сім людських.
У статті, опублікованій у виданні American Naturalist, міжнародна група дослідників пише про те, що великі собаки зазвичай живуть менше, ніж маленькі.
Як пише Live Science, у природі частіше саме великі тварини живуть довше: взяти хоча б приклад слона і миші. Якщо перший може у диких умовах дожити до 70 років, то миша зазвичай не переживає 4-річного віку. Натомість із собаками ситуація інакша: 70-кілограмовий німецький дог живе близько 7 років, тоді як 4-кілограмовий пудель може прожити вдвічі більше.
На основі даних ветеринарних клінік вчені проаналізували смертність серед 74 видів собак (всього було зібрано інформацію щодо 56 тисяч псів). Виявилося, що великі за розміром собаки швидше стають вразливим до смертельних хвороб. Окрім того, за підсумками аналізу, кожні нові 2 кілограми ваги скорочують життя собаки приблизно на 1 місяць.
«Ще один цікавий момент: для різних пород притаманні різні причини смерті. Мається на увазі те, що для того чи іншого виду собак може бути притаманна смертність із тієї чи іншої конкретної причини. Наприклад, великі за розміром пси дуже вразливі до онкозахворювань», – пояснює співавтор дослідження Деніел Промислов із Університету Джорджії.
Нині вчені хочуть з’ясувати, що конкретно підвищує ризик передчасної смерті у великих собак і як цьому можна зарадити.
