У Януковича є кілька незалежних каналів отримання інформації – Сергій Одарич

Усунутий з посади мера Черкас Сергій Одарич вважає, що став жертвою змови голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба, осіб, наближених до олігарха Дмитра Фірташа, та місцевої опозиції. Причому, за його словами, обласна влада та місцева опозиція запросто порозумілися між собою з метою усунути легітимного міського голову. Тепер колишній мер сподівається на те, що зможе донести до президента своє бачення конфлікту та відновитися на посаді мера через суд.

– Пане Одарич, 40 із 60 депутатів міськради висловили Вам недовіру, але була інформація, що Ви не визнали легітимним це рішення. Чи Ви вже змінили свою точку зору?

– Безумовно, рішення – нелегітимне. І в даному випадку я не хочу вдаватися в нюанси про дві третини тощо. Мова йде про те, що міського голову, згідно з українським законодавством, обирає громада, і громада має механізм, закріплений в законодавстві, через референдум в будь-який момент відправити міського голову у відставку. У випадках, якщо міський голова допускає порушення закону або Конституції України, таким правом, дострокового припинення повноважень, наділені також не менш як дві третини депутатів місцевої ради. Але для того, щоб депутати навіть розглядали це питання, необхідно, щоб були доведені факти порушення закону або Конституції з боку міського голови.

– Доведені судом?

– Лише суд, згідно з українським законодавством, може встановити своїм рішенням, яке має набути законної сили, що міський голова такими діями або такою своєю бездіяльністю порушив вимоги законодавства. Такого жодного факту не було. Немає жодного судового рішення, яке б стверджувало про те, що міський голова порушив закон. Ті претензії, які висували депутати, мали суто суб’єктивний і оціночний, я б сказав, характер. І більша частина з них взагалі стосувалася якихось рішень виконавчого комітету. Наприклад, виконавчий комітет змінив свій регламент, вніс поправки у регламент, далі ще раз вніс зміни в регламент – ці рішення виконкому не були навіть оскаржені, а вони вважаються депутатами як порушення закону. Є аналогія подібних рішень щодо дострокового припинення повноважень міських голів Луганська, Львова. Є судові процеси аж до рішень Конституційного суду, які однозначно, всі рішення судів, говорять: міська рада взагалі не мала права взагалі розглядати це питання.

– У ситуації з колишнім міським головою Львова Любомиром Буняком суд визнав неправомірним рішення міськради про його усунення з посади, але він все одно мером знову не став.

– Щодо Луганська і щодо Львова, наприклад, ми мали свідоме затягування розгляду судових процесів, тому по факту рішення судів відбулися, скасували рішення міських рад, але термін повноважень міського голови і відповідної ради вже на той момент, коли завершилися судові розгляди, закінчилися. Я думаю, що в даному випадку нам вдасться достатньо швидко ухвалити судові рішення. Перше судове засідання призначено вже на 17 травня, і я не думаю, що судовий процес буде затягуватися.

– Ви кажете, що суд спочатку має довести, а міськрада не може зняти мера з власної ініціативи. А як Ви тоді поясните те, що в нас доволі поширеною є практика, коли міська рада усуває міського голову з посади? Наприклад, в один день з Вами зняли міського голову міста Конотоп у Сумській області й міста Саки в Криму.

– Це дещо різні ситуації. Наскільки мені відомо, мер Сак взагалі сам подав заяву про звільнення. І мені здається, що в Конотопі взагалі рішення було практично одностайним, по-моєму, там один з депутатів лише не голосував.

– Була перед цим ситуація в Чернівцях.

– Так, в Чернівцях ситуація була подібна до моєї. Більше того, одні й ті самі учасники, одні й ті самі групи організовували. Тобто і в Чернівцях, і в Черкасах ми маємо ситуацію, коли група Фірташа зацікавлена у зміщенні міських голів для встановлення, скажімо так, свого контролю над цими містами в силу зацікавленості в розміщенні там якихось стратегічних підприємств тощо. Я думаю, що в більшості випадків, за винятком тих окремих кількох випадків, коли міські голови, дійсно, порушували законодавство і притягувалися до кримінальної відповідальності, в усіх інших випадках ми маємо чисто політичні рішення, коли ті політичні сили і ті особи, які програвали на виборах, знаходили можливість помститися за свою поразку. В даному випадку ми маємо аналогічну ситуацію. У Черкасах об’єдналися по суті чотири політичні сили, які програли мені вибори, причому всі вони вчотирьох сумарно набрали голосів менше, ніж я один – і на сьогоднішній день вони консолідувалися у міській раді, щоб відправити мене у відставку.

– А як би Ви пояснили, що проти Вас консолідовано виступили і провладна Партія регіонів, і опозиційна партія «Батьківщина»?

– Опозиційна «Батьківщина» – це міф. На сьогоднішній день опозиція в Черкасах, за винятком кількох особистостей, повністю підконтрольна «губернаторові». Ви подивіться, як узгоджено відбуваються події. Тобто опозиція заявляє про те, що вона хоче провести на центральній площі невеликий мітинг на 10 учасників, пікет, а «губернатор» для того, щоб це помітили, що це ж опозиція, в цей день виганяє на площу бронетехніку, ставить БТРи тощо. І ці 10 опозиціонерів вилазять з прапорами на БТРи, як Ленін на танк, і в результаті все місто знає, що опозиція така сильна, потужна, що «губернатор» її так боїться, що навіть вже захищається бронетехнікою. Тобто все узгоджується, підігрується.

– Тобто Ви хочете сказати, що голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб підігрує місцевій опозиції?

– Однозначно.

– І водночас лояльного до президента мера усуває з посади?

– Однозначно, так відбувається. Подивіться останнє рішення міської ради, коли днями формувався новий виконавчий комітет, і за вказівкою «губернатора» в склад виконавчого комітету вводять головного опозиціонера, голову обласної організації «Батьківщина» Анатолія Бондаренка, якого до цього, два роки тому, губернатор ганьбив, звинувачував у кримінальних злочинах, звинувачував у тому, що він підробляв собі диплом про вищу освіту, і ці звинувачення не зняті, не спростовані, але фракція «регіонів», фракція комуністів, по команді «губернатора», одностайно голосує за введення лідера опозиції в склад виконавчого комітету.

– Даруйте, а чому Ви не намагалися домовитися з тими ж опозиціонерами? Я так розумію, що Сергій Тулуб, Ваш опонент, голова облдержадміністрації, просто домовився з опозицією. А що Вам завадило як мерові, людині, менш залежній від президента, домовлятися з опозицією?

– Домовленості можуть бути різними. По-перше, позиція опозиції була достатньо чітка й зрозуміла попередні два роки. Я хотів би нагадати, що Арсеній Яценюк ліквідував фракцію «Фронту змін» у міській раді і виключив із партії 5 депутатів міської ради за те, що вони один раз проголосували спільно з моєю фракцією за ухвалення міського бюджету. Тобто неполітичне питання, місто ж повинне виплачувати заробітні плати вчителям тощо. Але за сам факт – голосування опозиції разом із командою мера, з владою – фракція була розпущена, ліквідована. Ось така була позиція опозиції. А сьогодні ми бачимо, що не просто голосуються бюджетні питання, а вводяться представники «Фронту змін», «Батьківщини» у склад виконавчого комітету, тобто повністю входять в керівництво міста спільно з Партією регіонів, спільно з комуністами, тобто з тими, здавалося б, політичними силами, які діаметрально протилежні. І мова в даному випадку йде про те, що є публічна політика, є непублічна політика.

– Ви ж можете теж публічно й непублічно домовлятися з депутатами міськради.

– Я не можу. Я собі дав слово, після виборів 2010 року. Я працював першу каденцію в дуже складних умовах: із 60 депутатів міської ради членів моєї команди було лише 8. Тому цих етапів, імпічментів мені довелося 3 чи 4 прожити в попередній каденції. І для того, щоб зібрати голоси, на кожне голосування мені доводилося буквально з кожним депутатом міської ради індивідуально спілкуватися, слухати його забаганки, намагатися якось вирішити його питання, проблеми, десь чимось допомогти тощо. Але після виборів 2010 року, після повторного обрання я дав собі слово, що я більше працювати в такому режимі – намагатися залучити кулуарно ті чи інші голоси, ту чи іншу підтримку ­– не буду. Тому, очевидно, в «губернатора» трішки більший діапазон. Очевидно, сьогодні мова йде про якісь індивідуальні преференції. Принаймні з тих пропозицій, які на сьогоднішній день озвучені, я бачу, що із 40 депутатів, які голосували, уже 18 мають бути працевлаштовані в міській раді в найближчі тижні, тобто мова йде про обіцянки посад, про обіцянки бюджетних замовлень, земельних ділянок тощо.

– Буквально за кілька днів до відставки Ви на прес-конференції заявили, що хочете звернутися до президента, щоб він зняв голову облдержадміністрації Сергія Тулуба і керівника черкаської обласної міліції. Зверталися? Вас почули у президента?

– Мені поки що не відомо, яке рішення ухвалив президент чи яке він збирається ухвалити. Я звертався. Наскільки мені відомо, то сьогодні до подій у Черкасах і до ситуації в Черкаській області прикута серйозна увага центральних органів влади. І я сподіваюся, що після травневих свят ми будемо бачити реакцію центрального керівництва, центральної влади на ті події і процеси, які там відбувалися.

– Вже після відставки в інтерв’ю виданню «Главком», принаймні про це пише видання «Главком», Ви заявили, що голова президентської адміністрації Сергій Льовочкін примушував Вас фальсифікувати вибори на одному з черкаських округів, щоб там переміг провладний кандидат, близький до знаного бізнесмена Дмитра Фірташа. Чому цю історію Ви озвучили тільки зараз?

– Я не прихильник таких категоричних оцінок, які часто люблять робити журналісти. Я повідомив тільки одне, що, дійсно, напередодні виборів, у суботу ввечері голова адміністрації президента Сергій Льовочкін приїздив до мене в Черкаси, зустрічався зі мною в моєму робочому кабінеті, це не є ніякою таємницею. Дійсно, просив, враховуючи те, що у пані Жуковської, яка балотувалася від Фірташа по Черкасах в окрузі № 194, пройшла малоефективна кампанія і високий ризик був програшу на виборах, просив мене задіяти всі можливі ресурси, задіяти людей, членів виборчих комісій тощо для того, щоб отримати належний результат. Про примус мова не йде, і мені важко уявити, яким чином може хтось мене щось примусити робити. Я повідомив, що такими речами ніколи не займався і займатися не буду. Були ще повторні звернення з боку Жуковської. В день голосування буквально до самого обіду просто телефон обривався, розривався, що «включайтеся, ведіть людей, робіть вибори».

– Ви хочете звернутися до президента. Я так розумію, що прямого доступу у Вас немає, щоб прямо в кабінет зайти. Очевидно, якимось способом Ви хочете звернутися до глави держави, але водночас так охарактеризували голову президентської адміністрації Сергія Льовочкіна. Як Ви думаєте, після таких заяв Ваше звернення дійде до президента?

– Я думаю, що дійде до президента, тому що ситуація в Черкасах на сьогоднішній день турбує багатьох людей, багатьох політиків як в Україні, так і за межами України. І, на щастя, можу сказати, що я спостерігав за роботою багатьох президентів – і президента Кравчука, і Кучми, і Ющенка, і Януковича. І я хочу сказати, що в плані організації доступу інформації, то Віктор Федорович, мабуть, найпрофесійніше до цього підходить. Він з першого дня не допускав тільки одного каналу інформування. І на сьогоднішній день я бачу, що у президента України є кілька незалежних каналів отримання інформації, і він на сьогоднішній день має змогу отримувати інформацію не тільки від голови своєї адміністрації, а й з інших джерел.

– В інтерв’ю «Газеті по-українськи» редактор одного з черкаських видань Віктор Борисов каже, що ситуація в місті є не найкращою за мера Одарича. Він, зокрема, каже про те, що черкащани отримували на 606 гривень менше, ніж у середньому по країні, а тарифи на житлово-комунальне господарство у Черкасах одні з найвищих. Як би Ви пояснили такі перекоси?

– Я в своїй діяльності намагаюся не допускати популізму. Є базовий принцип, який ми повинні зрозуміти: будь-яка послуга чогось коштує, немає безкоштовної послуги, і будь-яка послуга завжди повністю оплачується. Бо якщо вона не оплачується повністю, то вона через якийсь час перестає надаватися. І я категорично відмовився від популізму і загравання з низькими тарифами. Якщо тариф затверджується низький, це означає, що тоді різницю хтось, із якогось джерела все одно платить. Ті міста, які штучно занижують тарифи, дофінансовують різницю з міського бюджету, з тих коштів, які мали б іти на капітальний ремонт доріг, на освітлення міста, на реконструкцію зон відпочинку тощо – вони просто проїдаються шляхом дотування тарифу. Я відмовився це робити, і міський бюджет уже впродовж 4 років жодної копійки не дотує у збиткові тарифи – це один елемент. Другий елемент – треба не забувати одну важливу річ: коли ми робимо справедливі тарифи, то малозабезпечені родини взагалі не відчувають, чи цей тариф – одна гривня на квадратний метр, чи цей тариф – дві гривні на квадратний метр. Тому що ця різниця перекривається цільовою субвенцією з державного бюджету. Тому подивіться, будь ласка, статистику, на яку не дивиться Віктор Борисов. Подивіться, скільки родин у Черкасах отримують субсидію на житлово-комунальні послуги – 15 тисяч родин. Подивіться подібне місто, скажімо, Івано-Франківськ – 7 тисяч родин.

Тому нам це дає можливість утримувати в кращому стані дахи, капітально ремонтувати під’їзди, несучі конструкції, міняти стояки тощо. Житловий фонд у Черкасах на порядок сьогодні кращий, ніж в більшості інших обласних центрів, тому що у нас на це вистачає коштів за рахунок справедливого тарифу і за рахунок справедливої субсидії з державного бюджету малозабезпеченим громадянам.

– Цей самий експерт, редактор черкаської газети, каже, що у місті на повну потужність працює лише один завод – підприємство «Азот», яке, я так розумію, підконтрольне панові Фірташу.

– Може, він і потужно працює, хоча дані минулого року показали, що з придбанням заводу Фірташем і приходом на посаду президента пані Жуковської підприємство скоротило виробництво і залізло в серйозні збитки. В 2012 році «Азот» показав збиток в один мільярд гривень. Такого не було ніколи, принаймні за 7 років моєї роботи в Черкасах.

– Взагалі, як Ви бачите, у конфлікті між обраним мером і призначеним президентом головою облдержадміністрації – мер приречений на поразку чи все-таки мер може відстояти свою позицію?

– Я переконаний, що міський голова може відстояти свою позицію. Зрозуміло, що коли він один, то він такого шансу немає. Але, на щастя, ми маємо потужну команду. Партія «Вільних демократів», яка перемогла на виборах в міську раду в 2010 році, є найчисельнішою фракцією в міській раді, в нас величезна підтримка з боку жителів міста, тому я переконаний, що нам вдасться показати, хто в місті Черкаси господар.

– Ми бачимо, скількох загалом в Україні усунули мерів, а щоб зняли голову облдержадміністрації через таке протистояння…

– Я не схильний це все зводити до якоїсь єдиної системи. Це не зовсім правильно, тому що своя ситуація в кожному місті, своя ситуація в кожного міського голови. І в даній ситуації не можна говорити, наприклад: всі мери – погані, злодії, всі «губернатори» – білі, пухнасті, і навпаки. Це неправильно. Всюди є якісь свої нюанси. І я цілком допускаю, що серед моїх колег є люди, які будують якісь кримінальні схеми, які працюють з якимись відкатами, які вирішують за гроші чи за якісь інші блага земельні питання. І ми маємо такі випадки. Кожного місяця ми чуємо якесь подібне повідомлення. Тому я допускаю варіанти, коли міського голову є за що взяти, так би мовити, є якийсь грішок один або кілька – і в результаті або ти йдеш добровільно, або ми тебе відставляємо, але ти не йдеш далі в суди тощо, а ми забуваємо про якісь твої грішки, не даємо руху кримінальним справам. І дивишся – міський голова замовкає і ніде не судиться. Ми теж знаємо такі випадки. В ситуації моїй, в ситуації з нашою командою подібних речей немає. Ми, як ті білі ворони, намагаємося все-таки для своїх дітей побудувати хоча б в окремому місті прозору владу, чесну владу, відповідальну перед людьми і яка не зловживає своїм доступом до владних ресурсів.

– Утім, Ваш конфлікт довів зайвий раз, що міська влада не є самодостатньою і залежною лише від самої себе.