Брюссель – У п’ятницю в Брюсселі йшлося про подальшу долю української газотранспортної мережі. За круглим столом у Єврокомісії шукали відповіді на питання: як її модернізувати, як забезпечити реверсні постачання газу з Європи, хто фінансуватиме ці зміни? Щоправда, за цим столом бракувало одного з важливих партнерів, а саме Росії – як постачальника газу, яка проігнорувала запрошення на нинішні газові консультації.
Українську газотранспортну мережу модернізувати необхідно. Але як це робитиметься – за участі трьох зацікавлених сторін, а саме України з Євросоюзом та Росією, чи, може, двох, і це робитимуть українці тільки з одним із цих партнерів? На це питання намагалися знайти відповідь учасники круглого столу, що відбувся у Єврокомісії і, зокрема, мав на меті визначити подальші перспективи транспортування газу до європейського споживача територією України, можливості використання українських газосховищ та організацію реверсних постачань газу до України із Євросоюзу.
Тим часом якщо для Єврокомісії найоптимальнішим залишається тристоронній консорціум із управління українською ГТС, то міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький тільки запевняє, що управління та реформування української труби здійснюватиметься на базі євроінтеграційної стратегії.
Київ хоче ліберального газу
Втім, хто саме буде учасником газотранспортного консорціуму, говорити ще рано, адже йде фінансова оцінка цього проекту з боку незалежних експертів, каже Едуард Ставицький.
«Після цього ми ці (фінансові) аспекти будемо обговорювати з усіма нашими колегами, – пояснює він. – І з боку ЄС, і з боку Росії буде можливість вивчити це питання, після чого ми розраховуємо на прозорий та рівноправний підхід до питання, яке для нас є абсолютно важливим. Україна прагне, щоб, враховуючи її геополітичне розташування, побудувати абсолютно ліберальний газовий «хаб» (торговельний майданчик), який надасть можливість здійснювати спотові закупівлі у центральній частині Європи».
Говорячи про спотові закупівлі, міністр має на увазі отримання газу на ринку постачальників, які у процесі конкуренції пропонують моментальні об’єктивніші ціни, ніж передбачені наперед довгостроковими контрактами.
Всі мають мати рівноправний підхід до газотранспортних мереж і в Україні, і у Євросоюзі, додає міністр Ставицький. Щодо нових можливостей постачання газу до України з боку Європи, то представник уряду зауважив, що тестування чергового реверсного газопостачання зі Словаччини має відбутися вже за два тижні.
Із грудня минулого року до українських споживачів постачається газ із Німеччини територією Польщі. У квітні блакитне паливо почало надходити й із Угорщини, а наразі тривають переговори з румунськими та згаданими нині словацькими транспортувальними компаніями щодо можливості закупівлі газу в цих державах.
До кінця цього року на всі питання дадуть відповіді – єврокомісар
Тим часом єврокомісар із питань енергетики Ґюнтер Еттінґер зауважує, що вже до кінця нинішнього року мають бути розроблені фінансові пропозиції від компаній та установ ЄС, що мають долучитися до модернізації української ГТС. Хоча саме Україна має визначитися, хто у майбутньому керуватиме її трубою, але для інвесторів важливо знати, яку роль вона відіграватиме надалі у постачанні газу до Європи.
«Яку функцію може і повинна відігравати українська ГТС на наступні роки й десятиріччя? Отримати відповідь на це питання – справа для інвесторів фундаментальна. Вони мають оновити й модернізувати існуючу систему, внаслідок чого вона служитиме ще довгий час», – каже голова департаменту Єврокомісії, що відповідає за енергетичні питання.
Однак Росія продовжує відстоювати позицію двостороннього консорціуму із модернізації газотранспортних шляхів, тобто без участі Європи. Саме тому представників цієї країни не було на нинішніх консультаціях у Брюсселі. До того ж газові переговори між Києвом та Москвою ще й затьмарюються членством України у європейському Енергетичному співтоваристві, яке передбачає прозорі й ринкові правила торгівлі й транспортування блакитного палива.
Єврокомісар Ґюнтер Еттінґер не втрачає надії на те, що прийнятний вихід із ситуації буде знайдений. «Настав час дати відповіді на всі ці питання, і від них мають виграти всі – і Євросоюз, і Росія як постачальник, і Україна, територією якої надходить газ», – резюмує він.
Українську газотранспортну мережу модернізувати необхідно. Але як це робитиметься – за участі трьох зацікавлених сторін, а саме України з Євросоюзом та Росією, чи, може, двох, і це робитимуть українці тільки з одним із цих партнерів? На це питання намагалися знайти відповідь учасники круглого столу, що відбувся у Єврокомісії і, зокрема, мав на меті визначити подальші перспективи транспортування газу до європейського споживача територією України, можливості використання українських газосховищ та організацію реверсних постачань газу до України із Євросоюзу.
Тим часом якщо для Єврокомісії найоптимальнішим залишається тристоронній консорціум із управління українською ГТС, то міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький тільки запевняє, що управління та реформування української труби здійснюватиметься на базі євроінтеграційної стратегії.
Київ хоче ліберального газу
Втім, хто саме буде учасником газотранспортного консорціуму, говорити ще рано, адже йде фінансова оцінка цього проекту з боку незалежних експертів, каже Едуард Ставицький.
«Після цього ми ці (фінансові) аспекти будемо обговорювати з усіма нашими колегами, – пояснює він. – І з боку ЄС, і з боку Росії буде можливість вивчити це питання, після чого ми розраховуємо на прозорий та рівноправний підхід до питання, яке для нас є абсолютно важливим. Україна прагне, щоб, враховуючи її геополітичне розташування, побудувати абсолютно ліберальний газовий «хаб» (торговельний майданчик), який надасть можливість здійснювати спотові закупівлі у центральній частині Європи».
Говорячи про спотові закупівлі, міністр має на увазі отримання газу на ринку постачальників, які у процесі конкуренції пропонують моментальні об’єктивніші ціни, ніж передбачені наперед довгостроковими контрактами.
Всі мають мати рівноправний підхід до газотранспортних мереж і в Україні, і у Євросоюзі, додає міністр Ставицький. Щодо нових можливостей постачання газу до України з боку Європи, то представник уряду зауважив, що тестування чергового реверсного газопостачання зі Словаччини має відбутися вже за два тижні.
Із грудня минулого року до українських споживачів постачається газ із Німеччини територією Польщі. У квітні блакитне паливо почало надходити й із Угорщини, а наразі тривають переговори з румунськими та згаданими нині словацькими транспортувальними компаніями щодо можливості закупівлі газу в цих державах.
До кінця цього року на всі питання дадуть відповіді – єврокомісар
Тим часом єврокомісар із питань енергетики Ґюнтер Еттінґер зауважує, що вже до кінця нинішнього року мають бути розроблені фінансові пропозиції від компаній та установ ЄС, що мають долучитися до модернізації української ГТС. Хоча саме Україна має визначитися, хто у майбутньому керуватиме її трубою, але для інвесторів важливо знати, яку роль вона відіграватиме надалі у постачанні газу до Європи.
«Яку функцію може і повинна відігравати українська ГТС на наступні роки й десятиріччя? Отримати відповідь на це питання – справа для інвесторів фундаментальна. Вони мають оновити й модернізувати існуючу систему, внаслідок чого вона служитиме ще довгий час», – каже голова департаменту Єврокомісії, що відповідає за енергетичні питання.
Однак Росія продовжує відстоювати позицію двостороннього консорціуму із модернізації газотранспортних шляхів, тобто без участі Європи. Саме тому представників цієї країни не було на нинішніх консультаціях у Брюсселі. До того ж газові переговори між Києвом та Москвою ще й затьмарюються членством України у європейському Енергетичному співтоваристві, яке передбачає прозорі й ринкові правила торгівлі й транспортування блакитного палива.
Єврокомісар Ґюнтер Еттінґер не втрачає надії на те, що прийнятний вихід із ситуації буде знайдений. «Настав час дати відповіді на всі ці питання, і від них мають виграти всі – і Євросоюз, і Росія як постачальник, і Україна, територією якої надходить газ», – резюмує він.
