Міжнародна преса у вівторок пише про перспективи відносин Києва з Євросоюзом на тлі недовіри до обіцянок президента Януковича запроваджувати в Україні справжні демократичні реформи. Найочевиднішим свідченням проблем залишається Юлія Тимошенко, ув’язнення якої Європейський суд з прав людини визнав незаконним. Тим часом у Лівії пишуть, що довкола українського дипломатичного представництва в тій країні виникли проблеми через величезні черги бажаючих отримати українські візи.
The Washіngton Post одним із перших відгукнувся на рішення Європейського суду з прав людини щодо Юлії Тимошенко.
Коротка стаття викладає лише головне положення рішення, повідомляючи, що, на думку європейських суддів, як її подало агентство Associated Press, «ув’язнення Юлії Тимошенко було політично мотивованим порушенням її прав». У статті мовиться, що після оголошення рішення український офіційний представник демонстративно вийшов із зали суду.
У Страсбурзі визнали аргументи сторони Юлії Тимошенко, яка доводила, що її ув’язнення мало на меті не допустити колишнього прем’єр-міністра до політичної діяльності і що її права були порушені, мовиться у статті. Суд одностайно постановив, що її ув’язнення у серпні 2011 року «було свавільним».
А завершує своє коротке повідомлення The Washington Post зауваженням, що наразі не відомо, чи рішення Страсбурзького суду матиме юридичні важелі, які би зобов’язували Україну його виконувати.
Британський часопис The Financial Times подає у своєму блозі Beyond Brics статтю з аналізом і оцінкою перспектив відносин України з Євросоюзом.
Заголовок стверджує: «Помилування політичних в’язнів відкриває двері до поновлення діалогу Україна – ЄС».
Проте автор статті Джеймі Скаддер із аналітичної компанії Maplecroft наголошує, що нещодавнє звільнення з в’язниці Юрія Луценка та Георгія Філіпчука для президента Януковича є лише «обмеженими поступками у відповідь на травневий крайній термін, оголошений Євросоюзом з вимогами, щоб Київ засвідчив суттєвий поступ у питаннях демократії та прав людини».
Далі у статті мовиться, що справжнього поступу від української влади чекати не варто і що Янукович може погодитися лише на «поверхові реформи, в той час як суттєве просування демократизації в Україні малоймовірне». Автор також вважає, що Юлію Тимошенко звільняти не збираються.
Однією з причин занижених очікувань у статті названо, зокрема, те, що партії, які підтримують президента, втратили багато місць у парламенті і вплив Партії регіонів значно послаблений. Іншою причиною автор вважає складні відносини з Росією, яка намагається залучити Україну до свого Митного союзу, обіцяючи Києву зниження ціни на газ та фінансову допомогу, яку Янукович наразі не може отримати від МВФ.
Джеймі Скаддер доводить читачам The Financial Times, що, на її думку, звільнення Луценка є безсумнівно правильним кроком у намаганні України розширити свій доступ до європейського ринку, особливо на тлі економічного спаду. Але ЄС, підтримуючи діалог із Україною, й далі засуджуватиме застосування вибіркового судочинства та вказуватиме на справу Юлії Тимошенко як на підтвердження проблеми.
«З наближенням травневого крайнього терміну ЄС та газової угоди з Росією, а також із переговорами МВФ наступні шість місяців будуть вирішальними для інвесторів, які хочуть побачити, що саме обере Україна, визначаючи своє місце на міжнародній арені», – мовиться у статті.
Англомовне лівійське видання Libya Herald повідомляє, що українське посольство припинило видавати лівійцям візи. Часопис посилається на повідомлення, що днями місцеві мешканці стріляли у повітря, щоб розігнати лівійців, які стояли у черзі за візами.
Libya Herald розповідає, що мешканці Тріполі у районі, де розташоване українське посольство, не раз скаржилися на безлад, стверджуючи, що «черги заявників переповнюють вузенькі вулички, шумлять від світанку, деколи у черзі спалахують бійки».
Після того, як місцеві мешканці вдалися до стрілянини, українці, як пише часопис, припинили роботу і заявили, що поновлять видачу віз лише тоді, коли буде відновлено лад і гарантовано безпеку.
За даними Libya Herald, минулого року українські візи отримали близько 5 тисяч лівійців, які їздять в Україну, як пише часопис, лікуватися, особливо для офтальмологічних операцій, а також на навчання. Тим часом кількість працівників в українському посольстві та консульстві після подій Арабської весни у Лівії була значно зменшена.
The Washіngton Post одним із перших відгукнувся на рішення Європейського суду з прав людини щодо Юлії Тимошенко.
Коротка стаття викладає лише головне положення рішення, повідомляючи, що, на думку європейських суддів, як її подало агентство Associated Press, «ув’язнення Юлії Тимошенко було політично мотивованим порушенням її прав». У статті мовиться, що після оголошення рішення український офіційний представник демонстративно вийшов із зали суду.
У Страсбурзі визнали аргументи сторони Юлії Тимошенко, яка доводила, що її ув’язнення мало на меті не допустити колишнього прем’єр-міністра до політичної діяльності і що її права були порушені, мовиться у статті. Суд одностайно постановив, що її ув’язнення у серпні 2011 року «було свавільним».
А завершує своє коротке повідомлення The Washington Post зауваженням, що наразі не відомо, чи рішення Страсбурзького суду матиме юридичні важелі, які би зобов’язували Україну його виконувати.
Британський часопис The Financial Times подає у своєму блозі Beyond Brics статтю з аналізом і оцінкою перспектив відносин України з Євросоюзом.
Заголовок стверджує: «Помилування політичних в’язнів відкриває двері до поновлення діалогу Україна – ЄС».
Проте автор статті Джеймі Скаддер із аналітичної компанії Maplecroft наголошує, що нещодавнє звільнення з в’язниці Юрія Луценка та Георгія Філіпчука для президента Януковича є лише «обмеженими поступками у відповідь на травневий крайній термін, оголошений Євросоюзом з вимогами, щоб Київ засвідчив суттєвий поступ у питаннях демократії та прав людини».
Далі у статті мовиться, що справжнього поступу від української влади чекати не варто і що Янукович може погодитися лише на «поверхові реформи, в той час як суттєве просування демократизації в Україні малоймовірне». Автор також вважає, що Юлію Тимошенко звільняти не збираються.
Однією з причин занижених очікувань у статті названо, зокрема, те, що партії, які підтримують президента, втратили багато місць у парламенті і вплив Партії регіонів значно послаблений. Іншою причиною автор вважає складні відносини з Росією, яка намагається залучити Україну до свого Митного союзу, обіцяючи Києву зниження ціни на газ та фінансову допомогу, яку Янукович наразі не може отримати від МВФ.
Джеймі Скаддер доводить читачам The Financial Times, що, на її думку, звільнення Луценка є безсумнівно правильним кроком у намаганні України розширити свій доступ до європейського ринку, особливо на тлі економічного спаду. Але ЄС, підтримуючи діалог із Україною, й далі засуджуватиме застосування вибіркового судочинства та вказуватиме на справу Юлії Тимошенко як на підтвердження проблеми.
«З наближенням травневого крайнього терміну ЄС та газової угоди з Росією, а також із переговорами МВФ наступні шість місяців будуть вирішальними для інвесторів, які хочуть побачити, що саме обере Україна, визначаючи своє місце на міжнародній арені», – мовиться у статті.
Англомовне лівійське видання Libya Herald повідомляє, що українське посольство припинило видавати лівійцям візи. Часопис посилається на повідомлення, що днями місцеві мешканці стріляли у повітря, щоб розігнати лівійців, які стояли у черзі за візами.
Libya Herald розповідає, що мешканці Тріполі у районі, де розташоване українське посольство, не раз скаржилися на безлад, стверджуючи, що «черги заявників переповнюють вузенькі вулички, шумлять від світанку, деколи у черзі спалахують бійки».
Після того, як місцеві мешканці вдалися до стрілянини, українці, як пише часопис, припинили роботу і заявили, що поновлять видачу віз лише тоді, коли буде відновлено лад і гарантовано безпеку.
За даними Libya Herald, минулого року українські візи отримали близько 5 тисяч лівійців, які їздять в Україну, як пише часопис, лікуватися, особливо для офтальмологічних операцій, а також на навчання. Тим часом кількість працівників в українському посольстві та консульстві після подій Арабської весни у Лівії була значно зменшена.
