Варшава – У Польщі готуються до відзначення 70-х роковин Волинської трагедії. У рамках цієї підготовки парламентська фракція Польської селянської партії внесла на розгляд Сейму проект заяви «Про геноцид, вчинений ОУН-УПА щодо польського населення Східних Кресів у 1939–1947 роках». У проекті, зокрема, пропонується, щоб Сейм визнав ОУН, УПА, дивізію військ СС «Галичина» та українську поліцію, що була на службі у німців, «злочинними організаціями». Проект цієї ухвали спричинив чималий резонанс в Україні. Cвоє обурення висловила українська партія «Свобода», яка вбачає у польській ініціативі «шовіністично» налаштовані щодо України кола в Польщі. Радіо Свобода взяло інтерв’ю в автора документа, депутата Сейму Францішка-Єжи Стефанюка.
– Ця ухвала – це вияв пошани до жертв убивств, які сталися в 40-х роках, особливо в 43-му, на колишніх землях Речі Посполитої – в Україні. Вона повинна показати нашу повагу й увічнити апогей геноциду – день 11 липня, який має стати днем пам’яті кресов’ян. Про це просять родини вбитих, ті, яким вдалося врятуватися, вони хочуть помолитися за ці жертви, вшанувати їх. Це одна справа, та, очевидно, там є також слова неприйняття й засудження тих, які вчинили цей геноцид, тобто злочинних формувань, які співпрацювали з німцями – для ОУН-УПА.
– Які юридично-правові наслідки мало б ухвалення такої заяви в Сеймі?
– Це не мало б ніяких правових наслідків. Наші родини просто хочуть помолитися за ці жертви, які віддали життя, яких замучили в нелюдський спосіб. У них навіть могил нема, їх поховано в невідомих місцях. Тож йдеться про те, що тоді, коли був апогей цього злочину, а вважається, що це було 11 липня, щоб цей день назвати Днем пам’яті і мучеництва.
– Чи не погіршаться внаслідок ухвалення такої заяви українсько-польські відносини?
– А чому вони мають погіршитися? З нашого боку немає ніякої агресії. Навпаки, у тексті є слова визнання і схиляння перед українцями. Бо ці банди вбивали також і українців, членів мішаних сімей… Цих людей спіткала така ж доля, ми їх також хочемо вшанувати.
– Політологи, з якими я спілкувався, кажуть, що шанси на ухвалення Вашої заяви невеликі. Як ви оцінюєте ці шанси?
– Цього я не знаю, це не в моїй компетенції. Та щоб було зрозуміло, не йдеться про якусь боротьбу щодо прийняття цієї ухвали, ми просто висловлюємо свою думку і біль. Нагадування про те, як гинули люди, як їх мучили, повинне бути своєрідним уроком історії, щоб нагадати усім, хто сьогодні будує майбутнє, що таке більше ніколи не має повторитися. Ми хочемо будувати нормальні відносини між Польщею та Україною, Україна – наш близький сусід, українці – це слов’янський народ, тож ми хотіли б мати приязні відносини. На даний момент Україна претендує на зближення з Європейським союзом, вважається що Польща – це адвокат у процесі інтеграції України в ЄС. Сьогодні нам потрібні дуже добрі стосунки, добрі відносини, аби тільки їх ніхто не псував.
– Ви не вважаєте, що польсько-українське рахування взаємних кривд грає на руку якійсь третій стороні?
– Ми не рахуємо кривд, ми хочемо вклонитися своїм, тим, які загинули. То тепер я запитаю: «Невже не можна навіть помолитися? Чи вшанувати пам’ять тих, чиї рідні навіть не знають, де їхні могили?». Дайте відповідь на це питання. Адже ми не маємо ніякої агресії до українського народу. В заяві зроблено сильний наголос на тому, що це стосується не українського народу, а тільки злочинних формувань. От погляньте, коли в Норвегії якийсь Брейвік убив стількох людей, то, засуджуючи Брейвіка, ніхто не засуджує норвежців. Потрібно розмежувати ці поняття – нормальність і зло. А ми хочемо нормальності. Якщо це сталося, то навіщо про це мовчати? Нехай це буде пересторогою для наступних поколінь, щоб такі ситуації більше не повторювалися.
– Чим Ваша ініціатива відрізняється від інших проектів щодо відзначень роковин Волинської трагедії?
– Вона не вносить нічого нового, вносить лише одне – що ми рішуче підтверджуємо, що це не стосується українського народу. Там є таке речення. Бо в попередніх проектах, де не було такого речення, завжди говорили, що хтось хоче зіпсувати стосунки між поляками та українцями. Нічого подібного. Я ще раз наголошую, що я щиро і з симпатією ставлюся до українського народу, я часто бував в Україні. Українці – це люди з якими ми, так би мовити, перебуваємо на тих самих частотах, вони гостинні, відкриті, тож чому ж нам не приятелювати? Та цієї приязні не можна будувати на фактах, які сталися в той час. Я хочу сказати, що головою міжнародного комітету відзначення цих 70-х роковин є генерал Мірослав Ґермашевський – колишній льотчик і космонавт. Він малою дитиною пережив події на Волині. Його матір убили, а він врятувався. І він також не виступає ні з якою агресією, та він хоче помолитися за свою матір. Бачите, яка це ситуація.
Також на тему Волинської трагеії:
– Ця ухвала – це вияв пошани до жертв убивств, які сталися в 40-х роках, особливо в 43-му, на колишніх землях Речі Посполитої – в Україні. Вона повинна показати нашу повагу й увічнити апогей геноциду – день 11 липня, який має стати днем пам’яті кресов’ян. Про це просять родини вбитих, ті, яким вдалося врятуватися, вони хочуть помолитися за ці жертви, вшанувати їх. Це одна справа, та, очевидно, там є також слова неприйняття й засудження тих, які вчинили цей геноцид, тобто злочинних формувань, які співпрацювали з німцями – для ОУН-УПА.
– Які юридично-правові наслідки мало б ухвалення такої заяви в Сеймі?
– Це не мало б ніяких правових наслідків. Наші родини просто хочуть помолитися за ці жертви, які віддали життя, яких замучили в нелюдський спосіб. У них навіть могил нема, їх поховано в невідомих місцях. Тож йдеться про те, що тоді, коли був апогей цього злочину, а вважається, що це було 11 липня, щоб цей день назвати Днем пам’яті і мучеництва.
– Чи не погіршаться внаслідок ухвалення такої заяви українсько-польські відносини?
– А чому вони мають погіршитися? З нашого боку немає ніякої агресії. Навпаки, у тексті є слова визнання і схиляння перед українцями. Бо ці банди вбивали також і українців, членів мішаних сімей… Цих людей спіткала така ж доля, ми їх також хочемо вшанувати.
– Політологи, з якими я спілкувався, кажуть, що шанси на ухвалення Вашої заяви невеликі. Як ви оцінюєте ці шанси?
Ми хочемо будувати нормальні відносини між Польщею та Україною, Україна – наш близький сусід
– Ви не вважаєте, що польсько-українське рахування взаємних кривд грає на руку якійсь третій стороні?
В заяві зроблено сильний наголос на тому, що це стосується не українського народу, а тільки злочинних формувань
– Чим Ваша ініціатива відрізняється від інших проектів щодо відзначень роковин Волинської трагедії?
Я часто бував в Україні. Українці – це люди з якими ми, так би мовити, перебуваємо на тих самих частотах, вони гостинні, відкриті
| Польська селянська партія позиціонує себе як центристська політична сила. У парламенті вона має четверту за кількістю депутатів фракцію – 29 депутатів. Разом із партією «Громадянська платформа» Польська селянська партія входить до проурядової більшості в Сеймі. |
Також на тему Волинської трагеії:
 70 років волинської трагедії: українці і поляки готуються до відзначень«Важливо, що сторони визнають факти, та, здається, спільної їхньої інтерпретації ще довго не буде» далі 70 років українсько-польському етнічному конфлікту далі На Волинській трагедії можуть спекулювати, щоб роздмухати конфлікт − політолог далі  Реакція митрополита УГКЦ на Волинську трагедіюУ Польщі та Україні по-різному інтерпретують події 1943–1944 років далі |
