Колишня британська прем’єр-міністр Маргарет Тетчер померла у понеділок 8 квітня у віці 87 років в результаті інсульту. Тетчер, як пригадує її один з перших дипломатів незалежної України, зробила чимало для повалення Радянського союзу «як людина, яка вірить у свободу і демократію». З іншого боку, незалежність України застала її зненацька, на відміну від незалежності балтійських країн, говорить перший посол незалежної України у Британії Сергій Комісаренко.
– Це був початок листопада 1992 року. На так зване велике дипломатичне прийняття були запрошені всі посли і також члени уряду, як колишні так і нинішні, відомі діячі британські і, звичайно, Маргарет Тетчер там була. Я до неї підійшов, представився. Ми з нею перекинулися декількома словами. Довгої бесіди у нас з нею не було. Вона сказала: «А, Ви з України! Добре. Добре. Україна стала незалежною». Так хитнула декілька разів головою, і на цьому наша перша зустріч закінчилася.
– Ви згадували про те, що вона мала більше симпатії до балтійських країн, ніж до України. З чим Ви це пов’язуєте?
– Я не можу так сказати, просто кожен раз, коли було прийняття у посольстві, наприклад, Латвії, вона кожен раз відвідувала, і відчувалося, що вона мала особливу приязнь до балтійських країн.
Я думаю, для неї те, що балтійські країни стали незалежними, а потім і потрапили до ЄС пізніше, було абсолютно природно, і вона завжди мріяла, щоб таке відбулося.
Те, що Україна стала незалежною, для неї, напевно, було не таким природнім, і, можливо, саме тому вона спокійно поставилася до цієї події, хоча вона нічого не казала з цього приводу.
Якщо Ви пам’ятаєте, то її останній візит на територію України – це було ще в складі Радянського Союзу, відбувся в 1990 році, влітку, були дні Британії в СРСР, вони якраз проходили в Києві. Була принцеса Анна, донька Єлизавети Другої, і Маргарет Тетчер. Між іншим, вона тоді мешкала в урядовій резиденції в Межигір’ї, хоча там ще були в той час сліди певні від чорнобильської небезпеки. Але її переконали, що вже радіоактивність там мінімальна, і вона там мешкала під час перебування в Україні.
– Маргарет Тетчер була дуже відомою особою в Радянському Союзі. Тоді були перші інтерв’ю, які в неї брали аси радянської міжнародної журналістики, тоді були зустрічі з президентом СРСР Михайлом Горбачовим. Яке особисто на Вас вона справила враження? Оскільки це була тоді майже легендарна особа?
– Вона була легендарна, тому що вона була одним з перших найбільш впливових ворогів Радянського Союзу, а потім вона стала, я б сказав так, не ворогом, а тією людиною, яка була знаковою особистістю при трансформації Радянського Союзу за Горбачова.
Ви згадали інтерв’ю, я теж пам’ятаю це інтерв’ю. В цьому інтерв’ю брала участь сама Маргарет Тетчер і було двоє чи троє коментаторів найбільш відомих і найбільш таких, напевно, розумних в Радянському Союзі. В мене було таке враження, що вони її хотіли трошки завалити цим інтерв’ю. Вона як блискуче продемонструвала їм, що вона значно краще володіє методами ведення інтерв’ю на телебаченні, так і продемонструвала їм, що вони значно гірше знають матеріал, ніж вона, про який йшлося. Я пам’ятаю це інтерв’ю, вона його блискуче виграла.
– Це був початок листопада 1992 року. На так зване велике дипломатичне прийняття були запрошені всі посли і також члени уряду, як колишні так і нинішні, відомі діячі британські і, звичайно, Маргарет Тетчер там була. Я до неї підійшов, представився. Ми з нею перекинулися декількома словами. Довгої бесіди у нас з нею не було. Вона сказала: «А, Ви з України! Добре. Добре. Україна стала незалежною». Так хитнула декілька разів головою, і на цьому наша перша зустріч закінчилася.
– Ви згадували про те, що вона мала більше симпатії до балтійських країн, ніж до України. З чим Ви це пов’язуєте?
Вона тоді мешкала в урядовій резиденції в Межигір’ї, хоча там ще були в той час сліди певні від чорнобильської небезпеки
Я думаю, для неї те, що балтійські країни стали незалежними, а потім і потрапили до ЄС пізніше, було абсолютно природно, і вона завжди мріяла, щоб таке відбулося.
Те, що Україна стала незалежною, для неї, напевно, було не таким природнім, і, можливо, саме тому вона спокійно поставилася до цієї події, хоча вона нічого не казала з цього приводу.
Якщо Ви пам’ятаєте, то її останній візит на територію України – це було ще в складі Радянського Союзу, відбувся в 1990 році, влітку, були дні Британії в СРСР, вони якраз проходили в Києві. Була принцеса Анна, донька Єлизавети Другої, і Маргарет Тетчер. Між іншим, вона тоді мешкала в урядовій резиденції в Межигір’ї, хоча там ще були в той час сліди певні від чорнобильської небезпеки. Але її переконали, що вже радіоактивність там мінімальна, і вона там мешкала під час перебування в Україні.
– Маргарет Тетчер була дуже відомою особою в Радянському Союзі. Тоді були перші інтерв’ю, які в неї брали аси радянської міжнародної журналістики, тоді були зустрічі з президентом СРСР Михайлом Горбачовим. Яке особисто на Вас вона справила враження? Оскільки це була тоді майже легендарна особа?
Вона була одним з перших найбільш впливових ворогів Радянського Союзу
Ви згадали інтерв’ю, я теж пам’ятаю це інтерв’ю. В цьому інтерв’ю брала участь сама Маргарет Тетчер і було двоє чи троє коментаторів найбільш відомих і найбільш таких, напевно, розумних в Радянському Союзі. В мене було таке враження, що вони її хотіли трошки завалити цим інтерв’ю. Вона як блискуче продемонструвала їм, що вона значно краще володіє методами ведення інтерв’ю на телебаченні, так і продемонструвала їм, що вони значно гірше знають матеріал, ніж вона, про який йшлося. Я пам’ятаю це інтерв’ю, вона його блискуче виграла.
