Київ – Україна поновлює переговори із Міжнародним валютним фондом щодо нової кредитної програми обсягом у 15 мільярдів доларів. Експерти-економісти вказують на те, що говорити про виконання Україною раніше висунутих МВФ умов не можна, оскільки заходи, які є непопулярними з політичної точки зору, уряд так само, як і раніше, запроваджувати не збирається.
Із часу останнього візиту в Україну місії МВФ минуло близько півтора місяця. Тоді, на початку лютого, у фонді зазначили, що сторони досягнули поступу з питань зниження бюджетного дефіциту та дефіциту платіжного балансу, а також збереження золотовалютних резервів. Водночас у МВФ наголосили, що «значні субсидії на газ та опалення для населення продовжують підривати український бюджет і платіжний баланс».
Аналітики фонду також неодноразово рекомендували Україні так званий плаваючий курс гривні. Виступаючи перед журналістами минулого тижня, перший віце-прем’єр Сергій Арбузов наголосив: для курсу національної валюти уряд уже зробив все можливе.
«Вони хотіли б, щоб на більш ринкових умовах відбувалося курсоутворення нашої країни. Я вже пояснив: більше, ніж так, як воно є, ми зробити вже не можемо, бо Нацбанк за останні місяці втручався кілька разів і бачите, що відбувається з курсом – пропозиції повністю задовольняють попит. Якось штучно втручатися у цей процес ми не будемо, хоча гарантуємо, що і далі курс буде достатньо прогнозованим», – зазначив Арбузов.
Програма активізації економіки – це додаткові питання з боку МВФ
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Шевляков припускає, що говорити про прогрес у переговорах України із МВФ дуже складно – з огляду на те, що Київ так і не вирішив, як бути із вимогами щодо тарифів на газ та скорочення дефіциту Пенсійного фонду. Окрім того, вважає експерт, у МВФ обговорять із Україною і деякі нові питання.
«З’являться нові питання, пов’язані з ініціативами уряду щодо так званої активізації розвитку економіки. Програма передбачає додаткові суттєві витрати з державного бюджету на фінансування тих чи інших заходів в окремих секторах економіки, а також надання державних гарантій у великих масштабах», – наголосив експерт у коментарі Радіо Свобода.
«Думаю, це буде додатковим питанням щодо якості державного управління і сталості публічних фінансів в Україні», – додав він.
Кредит МВФ – на сплату боргів перед цим самим МВФ
Експерт Школи політичної аналітики НаУКМА Сергій Кисельов зазначає: кошти, які, можливо, дасть Україні МВФ, підуть на розрахунок із зовнішніми партнерами – зокрема, із закордонними кредиторами. Лише цьому самому МВФ Україна до кінця цього року повинна повернути майже 6 мільярдів доларів.
«Відповідно, якби було досягнуто домовленостей, це було б певною страховкою для того, щоб ми ці борги могли вчасно сплатити», – каже експерт.
Сергій Кисельов зазначає, щоб без кредиту МВФ Україні не обійтися: попри те, що українська економіка останні кілька місяців демонструє певну стабілізацію, питання виплати багатомільярдного зовнішнього боргу лишається.
У лютому поновити співпрацю з МВФ урядові рекомендував Національний банк. НБУ також запропонував Кабінету Міністрів залучити кошти і інших глобальних інституцій – наприклад, Світового банку або Євросоюзу.
Із часу останнього візиту в Україну місії МВФ минуло близько півтора місяця. Тоді, на початку лютого, у фонді зазначили, що сторони досягнули поступу з питань зниження бюджетного дефіциту та дефіциту платіжного балансу, а також збереження золотовалютних резервів. Водночас у МВФ наголосили, що «значні субсидії на газ та опалення для населення продовжують підривати український бюджет і платіжний баланс».
Аналітики фонду також неодноразово рекомендували Україні так званий плаваючий курс гривні. Виступаючи перед журналістами минулого тижня, перший віце-прем’єр Сергій Арбузов наголосив: для курсу національної валюти уряд уже зробив все можливе.
«Вони хотіли б, щоб на більш ринкових умовах відбувалося курсоутворення нашої країни. Я вже пояснив: більше, ніж так, як воно є, ми зробити вже не можемо, бо Нацбанк за останні місяці втручався кілька разів і бачите, що відбувається з курсом – пропозиції повністю задовольняють попит. Якось штучно втручатися у цей процес ми не будемо, хоча гарантуємо, що і далі курс буде достатньо прогнозованим», – зазначив Арбузов.
Програма активізації економіки – це додаткові питання з боку МВФ
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Шевляков припускає, що говорити про прогрес у переговорах України із МВФ дуже складно – з огляду на те, що Київ так і не вирішив, як бути із вимогами щодо тарифів на газ та скорочення дефіциту Пенсійного фонду. Окрім того, вважає експерт, у МВФ обговорять із Україною і деякі нові питання.
«З’являться нові питання, пов’язані з ініціативами уряду щодо так званої активізації розвитку економіки. Програма передбачає додаткові суттєві витрати з державного бюджету на фінансування тих чи інших заходів в окремих секторах економіки, а також надання державних гарантій у великих масштабах», – наголосив експерт у коментарі Радіо Свобода.
«Думаю, це буде додатковим питанням щодо якості державного управління і сталості публічних фінансів в Україні», – додав він.
Кредит МВФ – на сплату боргів перед цим самим МВФ
Експерт Школи політичної аналітики НаУКМА Сергій Кисельов зазначає: кошти, які, можливо, дасть Україні МВФ, підуть на розрахунок із зовнішніми партнерами – зокрема, із закордонними кредиторами. Лише цьому самому МВФ Україна до кінця цього року повинна повернути майже 6 мільярдів доларів.
«Відповідно, якби було досягнуто домовленостей, це було б певною страховкою для того, щоб ми ці борги могли вчасно сплатити», – каже експерт.
Сергій Кисельов зазначає, щоб без кредиту МВФ Україні не обійтися: попри те, що українська економіка останні кілька місяців демонструє певну стабілізацію, питання виплати багатомільярдного зовнішнього боргу лишається.
У лютому поновити співпрацю з МВФ урядові рекомендував Національний банк. НБУ також запропонував Кабінету Міністрів залучити кошти і інших глобальних інституцій – наприклад, Світового банку або Євросоюзу.
