Київ – 22 березня вдвадцяте відзначається Всесвітній день води. Його відзначають за рішенням Генасамблеї ООН. Понад дві третини поверхні Землі вкрито водою, але на долю річок залишається тільки одна сота відсотка всіх її запасів у всіх формах. Світові запаси прісної води не збільшуються, а її споживання за останні 100 років зросло у 7 разів. Всесвітній день води, зокрема, покликаний звернути увагу до стану водних об’єктів і проблем, пов’язаних із їхнім використанням.
Наступна світова війна може вестися за доступ до водних ресурсів, про що свідчать чимало експертних прогнозів. Зокрема, у них йдеться про те, що до виникнення такого конфлікту найперше може призвести нераціональне використання води.
Щоби запобігти цьому, а також вплинути на вирішення проблеми якості питної води, ООН цього року започаткувала рік міжнародної водної співпраці.
«Це багатоаспектне співробітництво, яке має три рівні: індивідуальний, національний та міжнародний. Найперше необхідно поліпшити доступ людей до якісної води, а також визначити, скільки води варто використовувати для потреб промисловості, а скільки – для сільського господарства та рекреаційного сектору. Окрім того за потреби необхідно врегульовувати конфлікти можливі через воду, а також запобігати їм», – наголошує виконувачка обов’язків Постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Рикарда Ригер.
Один аналіз води коштує не менш ніж 600 гривень
Наразі ж дані ООН свідчать, що через споживання недоброякісної води кожен четвертий українець завдає шкоди своєму здоров’ю, а чимало будинків та навіть населених пунктів в Україні взагалі не мають доступу до води. До того ж додаткові загрози створює виробництво, яке часто супроводжується викидами неперероблених стічних вод, що забруднюють довкілля.
Тим часом у «Київводоканалі» запевняють, що роблять усе можливе, щоб вода у кранах киян була якомога безпечнішою. На цьому наголошує радник голови його правління Вікторія Яковлева. Водночас вона констатує, що очисне обладнання потребує «як мінімум модернізації».
«Робимо максимально все те, що можна зробити на нашому обладнанні і тих технологіях, які були запропоновані і впроваджені у 1939 році (такого віку Дніпровська станція) і 1961 року (такого віку Деснянська станція). Кожного дня відбирається майже тисяча проб і робиться аналіз води не тільки на водозаборі і не тільки тієї води, яка виходить з наших водопостачальних станцій, але і води з мережі. Менш ніж 600 гривень один аналіз не коштує», – зауважує вона.
Водний кодекс України не змінювався протягом останніх чотирьох скликань Ради – Сех
Тим часом голова парламентського комітету з екологічної безпеки Ірина Сех наголошує на критичному стані з використанням та охороною водних ресурсів у цілому. За словами депутата, протягом останніх чотирьох скликань парламентарями не було внесено жодних змін до водного кодексу України, через що на берегах річок з численними порушеннями будують різноманітні котеджі чи відпочинкові комплекси.
Крім того, Ірина Сех підкрелює, що розподіл бюджетних коштів, виділених на Загальнодержавну цільову програму «Питна вода», від 2010 року здійснювали нерівномірно та непрозоро.
«У 2010 році кошти програми передбачалися лише для двох регіонів: Автономної республіки Крим (11,2 млн. грн) та Луганської області (20,6 млн. грн.). Але, за результатами аудиту Рахункової палати України, жоден із передбачених 49 проектів у АР Крим не був введений у експлуатацію», – констатує вона.
Водночас Ірина Сех додає, що під час ухвалення бюджету на 2013 рік коштів на програму «Питна вода» взагалі не передбачили.
Тим часом вчені прогнозують, що до 2025 року понад три мільярди жителів планети будуть страждати від нестачі води, дефіцит прісної води до цього часу збільшиться до двох трильйонів кубічних метрів на рік.
Наступна світова війна може вестися за доступ до водних ресурсів, про що свідчать чимало експертних прогнозів. Зокрема, у них йдеться про те, що до виникнення такого конфлікту найперше може призвести нераціональне використання води.
Щоби запобігти цьому, а також вплинути на вирішення проблеми якості питної води, ООН цього року започаткувала рік міжнародної водної співпраці.
«Це багатоаспектне співробітництво, яке має три рівні: індивідуальний, національний та міжнародний. Найперше необхідно поліпшити доступ людей до якісної води, а також визначити, скільки води варто використовувати для потреб промисловості, а скільки – для сільського господарства та рекреаційного сектору. Окрім того за потреби необхідно врегульовувати конфлікти можливі через воду, а також запобігати їм», – наголошує виконувачка обов’язків Постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Рикарда Ригер.
Один аналіз води коштує не менш ніж 600 гривень
Наразі ж дані ООН свідчать, що через споживання недоброякісної води кожен четвертий українець завдає шкоди своєму здоров’ю, а чимало будинків та навіть населених пунктів в Україні взагалі не мають доступу до води. До того ж додаткові загрози створює виробництво, яке часто супроводжується викидами неперероблених стічних вод, що забруднюють довкілля.
Тим часом у «Київводоканалі» запевняють, що роблять усе можливе, щоб вода у кранах киян була якомога безпечнішою. На цьому наголошує радник голови його правління Вікторія Яковлева. Водночас вона констатує, що очисне обладнання потребує «як мінімум модернізації».
«Робимо максимально все те, що можна зробити на нашому обладнанні і тих технологіях, які були запропоновані і впроваджені у 1939 році (такого віку Дніпровська станція) і 1961 року (такого віку Деснянська станція). Кожного дня відбирається майже тисяча проб і робиться аналіз води не тільки на водозаборі і не тільки тієї води, яка виходить з наших водопостачальних станцій, але і води з мережі. Менш ніж 600 гривень один аналіз не коштує», – зауважує вона.
Водний кодекс України не змінювався протягом останніх чотирьох скликань Ради – Сех
Тим часом голова парламентського комітету з екологічної безпеки Ірина Сех наголошує на критичному стані з використанням та охороною водних ресурсів у цілому. За словами депутата, протягом останніх чотирьох скликань парламентарями не було внесено жодних змін до водного кодексу України, через що на берегах річок з численними порушеннями будують різноманітні котеджі чи відпочинкові комплекси.
Крім того, Ірина Сех підкрелює, що розподіл бюджетних коштів, виділених на Загальнодержавну цільову програму «Питна вода», від 2010 року здійснювали нерівномірно та непрозоро.
«У 2010 році кошти програми передбачалися лише для двох регіонів: Автономної республіки Крим (11,2 млн. грн) та Луганської області (20,6 млн. грн.). Але, за результатами аудиту Рахункової палати України, жоден із передбачених 49 проектів у АР Крим не був введений у експлуатацію», – констатує вона.
Водночас Ірина Сех додає, що під час ухвалення бюджету на 2013 рік коштів на програму «Питна вода» взагалі не передбачили.
Тим часом вчені прогнозують, що до 2025 року понад три мільярди жителів планети будуть страждати від нестачі води, дефіцит прісної води до цього часу збільшиться до двох трильйонів кубічних метрів на рік.
