Москва – 60 років тому помер Йосип Сталін. Постать диктатора викликає різні почуття у росіян. Про це свідчать опитування. Більш того, експерти констатують, що за президентства Володимира Путіна почалася тиха реабілітація Сталіна.
Смерть Йосипа Сталіна ознаменувала початок нової епохи. І для тих, хто його обожнював, і для тих, хто після смерті «вождя» отримав свободу. На думку доктора історичних наук Андрія Зубова, як не парадоксально це звучить, смерть Сталіна можна назвати святом визволення.
«Це не тільки смерть Сталіна з наголосом на «Сталін», але це ще і смерть Сталіна з наголосом на «смерть». Тобто це звільнення великої країни від жахливого тирана, тому що як би не був поганий комуністичний режим після Сталіна, він ніколи не була таким страшним, як за Сталіна. Це якесь свято, звичайно, це свято визволення, нехай часткового, але все ж», – вважає Зубов.
Неоднозначне ставлення до тирана
У сучасному російському суспільстві до фігури Сталіна ставлення неоднозначне, і до його смерті, відповідно, теж, зазначає соціолог «Левада центру» Олексій Левінсон.
«Російська громадська думка намагається витягти позитивні моменти з життя Сталіна, кажучи про те, що він відіграв позитивну роль, і перш за все називають позитивну роль у Вітчизняній війні, і зі смерті Сталіна теж витягують позитивні моменти – безневинно засуджені отримали свободу», – говорить соціолог.
Позитивне ставлення до Сталіна, кажуть соціологи, характерне не тільки для людей старшого покоління, але і для 20-річних та 30-річних. Для них давно вже не є таємницею історичні дані про злочини «батька всіх народів», але за Сталіна, мовляв, був «порядок», а Захід нібито боявся СРСР.
При цьому негатив сталінської епохи воліють забути, констатує соціолог Олексій Левінсон: «Росіяни, за нашими опитуваннями, не хотіли б, щоб такий суд відбувався. Тобто знову-таки те, що можна витягти позитивного з історії, витягується. А те, що не є позитивним, воліють забути».
За даними російських соціологів, якщо 2007 року лише 15% росіян вважали, що Сталін зробив для країни «більше хорошого», то зараз такої думки дотримується понад чверть опитаних.
Сталінград, сталінобуси та «Ім’я Росії»
В останні роки в Росії намітилася тиха реабілітація радянського вождя. Спроби повернути Волгограду назву Сталінград, хоча б на кілька днів у році, сталінобуси на вулицях російських міст…
П’ять років тому Сталін ледь не посів перше місце в телевізійному проекті «Ім’я Росії», коли телеглядачі визначали найвизначніші персоналії в історії Росії. «Вождь народів» лише в останній момент поступився із мінімальним відривом Олександрові Невському і Петрові Столипіну. Деякі оглядачі стверджували, що насправді генералісимус був переможцем, просто організатори проекту з каналу «Росія» «відкоригували» результати голосування, не наважившись визнати Сталіна «Ім’ям Росії».
На думку історика Андрія Зубова, реабілітація Сталіна вигідна нинішньому російському керівництву. «Тут, безумовно, зомбування пам’яті. Причому спрямоване. Прості в людей, які рідко користуються інтернетом або взагалі ним не користуються, складається враження, що в сталінському режимі були окремі страшні сторони, але було і багато хорошого. Так-от намагаються це подати, бо авторитарні тенденції, які домінували за Сталіна, досі близькі серцю керівників. Вони вийшли, хай і не в першому поколінні, зі сталінської шинелі», – підкреслив Андрій Зубов.
60 років тому в один день з вождем народів помер великий композитор Сергій Прокоф’єв. Але, як і тоді, зараз про цю подію майже ніхто не згадав.
Смерть Йосипа Сталіна ознаменувала початок нової епохи. І для тих, хто його обожнював, і для тих, хто після смерті «вождя» отримав свободу. На думку доктора історичних наук Андрія Зубова, як не парадоксально це звучить, смерть Сталіна можна назвати святом визволення.
«Це не тільки смерть Сталіна з наголосом на «Сталін», але це ще і смерть Сталіна з наголосом на «смерть». Тобто це звільнення великої країни від жахливого тирана, тому що як би не був поганий комуністичний режим після Сталіна, він ніколи не була таким страшним, як за Сталіна. Це якесь свято, звичайно, це свято визволення, нехай часткового, але все ж», – вважає Зубов.
Неоднозначне ставлення до тирана
У сучасному російському суспільстві до фігури Сталіна ставлення неоднозначне, і до його смерті, відповідно, теж, зазначає соціолог «Левада центру» Олексій Левінсон.
«Російська громадська думка намагається витягти позитивні моменти з життя Сталіна, кажучи про те, що він відіграв позитивну роль, і перш за все називають позитивну роль у Вітчизняній війні, і зі смерті Сталіна теж витягують позитивні моменти – безневинно засуджені отримали свободу», – говорить соціолог.
Позитивне ставлення до Сталіна, кажуть соціологи, характерне не тільки для людей старшого покоління, але і для 20-річних та 30-річних. Для них давно вже не є таємницею історичні дані про злочини «батька всіх народів», але за Сталіна, мовляв, був «порядок», а Захід нібито боявся СРСР.
При цьому негатив сталінської епохи воліють забути, констатує соціолог Олексій Левінсон: «Росіяни, за нашими опитуваннями, не хотіли б, щоб такий суд відбувався. Тобто знову-таки те, що можна витягти позитивного з історії, витягується. А те, що не є позитивним, воліють забути».
За даними російських соціологів, якщо 2007 року лише 15% росіян вважали, що Сталін зробив для країни «більше хорошого», то зараз такої думки дотримується понад чверть опитаних.
Сталінград, сталінобуси та «Ім’я Росії»
В останні роки в Росії намітилася тиха реабілітація радянського вождя. Спроби повернути Волгограду назву Сталінград, хоча б на кілька днів у році, сталінобуси на вулицях російських міст…
П’ять років тому Сталін ледь не посів перше місце в телевізійному проекті «Ім’я Росії», коли телеглядачі визначали найвизначніші персоналії в історії Росії. «Вождь народів» лише в останній момент поступився із мінімальним відривом Олександрові Невському і Петрові Столипіну. Деякі оглядачі стверджували, що насправді генералісимус був переможцем, просто організатори проекту з каналу «Росія» «відкоригували» результати голосування, не наважившись визнати Сталіна «Ім’ям Росії».
На думку історика Андрія Зубова, реабілітація Сталіна вигідна нинішньому російському керівництву. «Тут, безумовно, зомбування пам’яті. Причому спрямоване. Прості в людей, які рідко користуються інтернетом або взагалі ним не користуються, складається враження, що в сталінському режимі були окремі страшні сторони, але було і багато хорошого. Так-от намагаються це подати, бо авторитарні тенденції, які домінували за Сталіна, досі близькі серцю керівників. Вони вийшли, хай і не в першому поколінні, зі сталінської шинелі», – підкреслив Андрій Зубов.
60 років тому в один день з вождем народів помер великий композитор Сергій Прокоф’єв. Але, як і тоді, зараз про цю подію майже ніхто не згадав.
