Брюссель – Із Києва останнім часом лунають заяви про можливе створення не тристороннього, як колись планувалося, а двостороннього консорціуму з модернізації української ГТС, за участі України і Росії, але без Євросоюзу. У Києві це пояснюють відсутністю ентузіазму серед європейців інвестувати в українську трубу. Частково це підтверджують Радіо Свобода і європейські фахівці з енергетики, хоча вони закликають не поспішати із висновками щодо «білоруського сценарію», тобто переходу газотранспортної мережі України до рук росіян.
Газовий ринок цілого європейського континенту з часу перебоїв у постачанні блакитного палива з Росії у 2009 році фундаментально змінився. Цілеспрямована переорганізація поставок газу створила на ринку нові можливості для енергії неросійського походження. Комерційні контракти переглянули, а інфраструктуру всього Євросоюзу адаптували на випадок чергових сюрпризів з боку Кремля. Водночас і Росія доклала зусиль у створенні шляхів постачання газу, оминаючи українську територію. Насамперед йдеться про газогін «Північний потік».
Як пояснив Радіо Свобода Арно Беренс, експерт у сфері енергетики з Європейського центру політичних досліджень, на цьому тлі українська ГТС дещо втратила свою актуальність, хоча й залишається для ЄС мережею газопостачання стратегічного значення.
«Якщо розглянути кризу (газопостачання) 2009 року з позитивного боку, то сьогодні Євросоюз значно краще підготовлений до можливого блокування імпорту з Росії, – зазначає Беренс. – Тому українська інфраструктура втратила свою колишню актуальність. Можливо, це є одним з пояснень, чому ЄС не йде до цього консорціуму».
На думку брюссельського експерта, «білоруський сценарій», тобто перехід контролю над українською газовою трубою до росіян, як це сталося із «Белтрансгазом», малоймовірний. Україна – член європейського Енергетичного співтовариства, а такий варіант суперечитиме правилам цього об’єднання. Причому можливе посилення монополії «Газпрому», безумовно, викличе серйозну критику в лавах співдружності, говорить Арно Беренс.
Україна не зацікавлені у подальшому вторгненні Росії – експерт
Водночас у Єврокомісії кажуть, що не відмовлялися від планів сприяти й брати участь у тристоронньому консорціумі з модернізації українських газотранспортних шляхів. Речниця єврокомісара з питань енергетики Марлене Голцнер при цьому зауважує, що Україна вільна сама визначати, хто буде власником її ГТС.
Тим часом у Києві нарікають, що отримати кредитування для робіт з оновлення газотранспортної системи від Європейського банку реконструкції та розвитку стало значно складніше.
Втім, аналітик Аманда Поль із брюссельського Центру європейської політики зауважує, що попри багато чуток про перемови, які буцімто ведуться між Росією та Україною, поки що це нічого не означає. В одному із останніх коментарів інтернет-порталові EurActiv вона зазначає, що у газовій сфері Кремль «чинить на Україну пекельний тиск, і в якийсь момент опір може зламатися». Водночас Аманда Поль висловила переконання, що лідери України не зацікавлені у подальшому вторгненні Росії до українського енергетичного сектору.
Зрозуміти, що насправді діється у сфері українсько-російських газових стосунків, дуже складно, резюмує експерт Арно Беренс. «Політичний тиск на Україну з боку Москви дуже великий, але непрозорість і втаємниченість переговорного процесу дає підстави гадати, що його результати можуть бути доволі неочікуваними», – каже представник Європейського центру політичних досліджень.
Газовий ринок цілого європейського континенту з часу перебоїв у постачанні блакитного палива з Росії у 2009 році фундаментально змінився. Цілеспрямована переорганізація поставок газу створила на ринку нові можливості для енергії неросійського походження. Комерційні контракти переглянули, а інфраструктуру всього Євросоюзу адаптували на випадок чергових сюрпризів з боку Кремля. Водночас і Росія доклала зусиль у створенні шляхів постачання газу, оминаючи українську територію. Насамперед йдеться про газогін «Північний потік».
Як пояснив Радіо Свобода Арно Беренс, експерт у сфері енергетики з Європейського центру політичних досліджень, на цьому тлі українська ГТС дещо втратила свою актуальність, хоча й залишається для ЄС мережею газопостачання стратегічного значення.
Українська інфраструктура втратила свою колишню актуальністьАрно Беренс
«Якщо розглянути кризу (газопостачання) 2009 року з позитивного боку, то сьогодні Євросоюз значно краще підготовлений до можливого блокування імпорту з Росії, – зазначає Беренс. – Тому українська інфраструктура втратила свою колишню актуальність. Можливо, це є одним з пояснень, чому ЄС не йде до цього консорціуму».
На думку брюссельського експерта, «білоруський сценарій», тобто перехід контролю над українською газовою трубою до росіян, як це сталося із «Белтрансгазом», малоймовірний. Україна – член європейського Енергетичного співтовариства, а такий варіант суперечитиме правилам цього об’єднання. Причому можливе посилення монополії «Газпрому», безумовно, викличе серйозну критику в лавах співдружності, говорить Арно Беренс.
Україна не зацікавлені у подальшому вторгненні Росії – експерт
Водночас у Єврокомісії кажуть, що не відмовлялися від планів сприяти й брати участь у тристоронньому консорціумі з модернізації українських газотранспортних шляхів. Речниця єврокомісара з питань енергетики Марлене Голцнер при цьому зауважує, що Україна вільна сама визначати, хто буде власником її ГТС.
Тим часом у Києві нарікають, що отримати кредитування для робіт з оновлення газотранспортної системи від Європейського банку реконструкції та розвитку стало значно складніше.
Втім, аналітик Аманда Поль із брюссельського Центру європейської політики зауважує, що попри багато чуток про перемови, які буцімто ведуться між Росією та Україною, поки що це нічого не означає. В одному із останніх коментарів інтернет-порталові EurActiv вона зазначає, що у газовій сфері Кремль «чинить на Україну пекельний тиск, і в якийсь момент опір може зламатися». Водночас Аманда Поль висловила переконання, що лідери України не зацікавлені у подальшому вторгненні Росії до українського енергетичного сектору.
Політичний тиск на Україну з боку Москви дуже великийАрно Беренс
Зрозуміти, що насправді діється у сфері українсько-російських газових стосунків, дуже складно, резюмує експерт Арно Беренс. «Політичний тиск на Україну з боку Москви дуже великий, але непрозорість і втаємниченість переговорного процесу дає підстави гадати, що його результати можуть бути доволі неочікуваними», – каже представник Європейського центру політичних досліджень.
