Чи підштовхне Україну погіршення відносин із Росією до Європи?

Київ – Українсько-російські відносини погіршуються, констатують експерти. Спочатку президент Росії Володимир Путін заявив, що Росії не потрібна українська ГТС. Потім посол Росії в Україні заявив, що Росія дає Україні півроку на роздуми щодо вступу до Митного союзу. А днями набрав обертів скандал щодо семи мільярдів доларів, які Україна повинна заплатити як штраф за недобір російського газу. Експерти кажуть, що погіршення стосунків між Україною та Росією зрештою може підштовхнути українське керівництво більш наполегливо займатися європейською інтеграцією. А з іншого боку, фахівці переконують, що неефективна робота з Кремлем може посилити антиукраїнські настрої навіть серед європейців. Водночас провладні депутати кажуть, що й конфлікту як такого між Україною та Росією немає, а газові контракти от-от закінчаться.

Напередодні Нового року президент Росії Володимир Путін заявив, що Росії не потрібна українська ГТС, оскільки вона втратила своє значення і розбудовуються альтернативні шляхи постачання російського газу в Європу. Потім посол Росії в Україні Михайло Зурабов заявив, що Росія дає Україні півроку на роздуми щодо вступу до Митного союзу. А днями набрав обертів скандал щодо штрафу в розмірі семи мільярдів доларів, які Україна повинна заплатити за недобір російського газу, згідно з чинним контрактом із «Газпромом», як каже російський монополіст.

І це лише елементи тиску Кремля на Київ. А таку поведінку Росії викликають наміри України інтегруватися до ЄС та опір Києва спробам Москви втягнути українців до Митного союзу, сказав Радіо Свобода депутат від «Батьківщини» Андрій Парубій.

«Росія не приховує і фактично ультимативно говорить про те, що вона бачить Україну лише в складі асоціації з Росією в форматі Митного союзу, в форматі Євразійського союзу, і те, що ми бачимо в останній період, – різкий тиск і на Україну, і на Європу, щоб не допустити підписання угоди про асоціацію. І, на жаль, влада, яка є сьогодні в Україні, дуже часто піддається на цей тиск, який чиниться з боку Росії. 7 мільярдів – це лишень елемент тиску, який відбувається в різних напрямках. 7 мільярдів – це лишень одна з форм демонстрації цього тиску, навіть незважаючи на те, що фактично Янукович і його команда виконують найбільш різноманітні забаганки Кремля, навіть при тому Кремль продовжує тиск на Україну і вимагає більше й більше», – каже Андрій Парубій.

Те, що сьогодні відбувається в україно-російських відносинах, народний депутат від УДАРу Ірина Геращенко називає холодним миром.

«Тому що щодня стрічка новин дає інформацію про нові торговельні війни, про нові вимоги Росії щодо газового питання, про відсутність прогресу в газових переговорах і відсутність ціни навіть на газ уже два роки, про абсолютно такі неповажливі до України заяви відносно української історії, української культури, української незалежності з боку російських політиків – все це не сприяє покращенню двосторонніх взаємин. Президент Янукович переміг в 2010 році не в останню чергу тому, що обіцяв своєму виборцеві покращення відносин з Росією, дешевий газ, діалог з російською владою. А сьогодні ми бачимо такі абсолютно холодні взаємини, яких не було дуже довго з українсько-російських взаєминах», – зазначає Ірина Геращенко.

«Конфлікт з Росією може зіграти контроверсійну роль»

Загострення конфлікту з Росією може підштовхнути Україну до Європи, каже політолог Олександр Палій.

«Це можливо, виходячи з тактики, тому що Україні потрібно десь отримувати кредити, десь виходити на ринки. Це об’єктивні економічні інтереси. В цьому сенсі певний поштовх можливий, але без зміни ціннісних установок нинішнього режиму або без зміни цього режиму говорити про стратегічне партнерство достатньо важко. І тиск з боку Росії нас до цієї спільноти цінностей певною мірою підштовхує, але сам по собі тиск не інтегрує. Тому якби влада була відповідальною, розуміла, що стоїть на кону, які загрози для країни, вона б, звичайно, реагувала на такі речі», – каже він.

Насправді до Європи Україну може підштовхнути не погіршення стосунків із Росією, а виконання обіцянок, які Україна давала під час процесів європейської інтеграції, і тих вимог, які ставить Європейський Союз в процесі підготовки нової угоди з ЄС, і подолання проблем, які турбують Європейський Союз, говорить політолог Володимир Фесенко. Водночас він зауважує, що погіршення стосунків з Росією може відігравати неоднозначну роль.

«З одного боку, дійсно, воно може підштовхнути українське керівництво до того, щоб більш наполегливо займатися європейською інтеграцією. А з іншого боку, якщо конфлікт з Росією набуде гострих форм і буде мати достатньо різкі прояви, тоді це може зіграти і контроверсійну роль, тобто може негативно вплинути на європейців і може просто посилити антиукраїнські настрої серед частини європейців. Тому наслідки можуть бути неоднозначні, і нам треба думати не про те, як конфлікти з Росією роздмухувати. Це нас до Європи не наблизить. Наблизить тільки організація в Україні європейських політичних, економічних і засадничих стандартів», – сказав Володимир Фесенко.

Експерт каже, що подібна ситуація уже була з Україною під час обговорення теми надання плану дій щодо членства України в НАТО перед Бухарестським самітом. Тоді тверда агресивна масштабна кампанія Росії проти просування України в НАТО вплинула на європейців, а Німеччина і Франція фактично наклали вето на надання плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.

«У мене дуже скептичне ставлення щодо можливості вступу України до ЄС», – Колесніченко

Натомість член парламентської фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко каже, що конфлікту між Росією та Україною наразі немає. За його словами, можна співпрацювати і з Європою, і з Росією одночасно, а проблеми з російським газом – це наслідки президентства Віктора Ющенка та прем’єрства Юлії Тимошенко. За кілька років, каже депутат, супервигідний для Росії газовий контракт закінчиться і Росія все одно піде на поступки.

«У мене дуже скептичне ставлення до можливості якнайшвидшого вступу України до Євросоюзу. Справа в тому, що наш євроінтеграційний шлях має на меті, в першу чергу, доведення стандартів життя, соціального пакету та захисту прав людини до європейських. Щодо цього, то ми можемо це робити самотужки, дивлячись, як це відбувається. Що стосується єврокомісарів і європосадовців, то мені здається, вони відверто показують, що вони ставляться до нас як до держави другого і навіть третього сорту. І навіть в політиці до нас є подвійні та потрійні стандарти. Тому балансування упродовж 20 років між Європою та Росією не дає нам великих ризиків, але і не дає великих зисків. Будемо вважати, що і надалі наша робота в євроінтеграційному напрямку з поглибленням зв’язків з Росією буде для України найбільш сприятливою», – каже він.

Експерти кажуть, що всидіти на двох стільцях довго не вдасться і 2013 рік стане вирішальним щодо закріплення зовнішнього вектора України.

Відповідно до українського законодавства, стратегічною метою для України є інтеграція до Європейського Союзу. І про це днями говорив Президент України Віктор Янукович. Він сказав, що Україна планує підписати угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з Євросоюзом під час саміту програми ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі в листопаді цього року.

Тим часом ніхто з опитаних Радіо Свобода експертів не наважився спрогнозувати, що ж буде робити українське керівництво насправді: йти на Захід чи на Схід. Експерти кажуть, що для підписання угоди про асоціацію з ЄС Україні потрібно зробити велике домашнє завдання. В першу чергу потрібно припинити вибіркове правосуддя та дотримання прав людини, з чим нині є великі проблеми. І саме тільки ці внутрішні проблеми є головною перепоною щодо інтеграції України до ЄС.