Київ – Питання, куди вигідніше рухатись Україні – до Євросоюзу чи до Митного союзу, турбує не лише офіційний Київ, а і його торговельних партнерів із цих міжнародних об’єднань. 29 січня у Києві на засіданні Європейської бізнес-асоціації свої міркування з цього приводу оприлюднили українські урядовці, європейські дипломати та бізнесмени.
Європейська бізнес-асоціація об’єднує близько тисячі європейських, українських та міжнародних компаній, щоб разом обговорювати і вирішувати проблеми, з якими стикаються бізнесмени в Україні.
А серед цих проблем чимало тих, які стоять на заваді іноземним інвестиціям та підписанню Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом. Це і корупція, і непрозорі правила ведення бізнесу, і політична нестабільність у країні. Про це говорили у своїх виступах посол ЄС Ян Томбінський, дипломати й бізнесмени з Європи і Канади.
На думку посла Томбінського, європейська модель господарювання допоможе Україні подолати свої внутрішні проблеми й належним чином розгорнути наявний потенціал.
«Я вважаю європейську модель найкращою для модернізації української економіки та перетворення України – з її потужним потенціалом, з її людськими ресурсами – на конкурентоспроможну державу на світовому ринку», – зауважив Ян Томбінський.
Євросоюз vs Митний союз: спроба тримати рівновагу
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а відтак створення зони вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною – головна мета офіційного Києва у зовнішній політиці. Але євроінтеграція – це також здійснення серйозних реформ усередині держави, включаючи такі, що сприяють покращенню інвестиційного клімату. На цьому у виступі наголосив міністр закордонних справ України Леонід Кожара.
«Європейську інтеграцію наша влада розглядає як процес адаптації європейського законодавства в Україні, як створення адміністративних, правових, соціальних, економічних та інших умов, які б відповідали основним європейським стандартам. Нагадаю: українське законодавство визначає європейську інтеграцію як пріоритетний напрямок зовнішньої політики», – зазначив Кожара.
Водночас він наголосив, що, сподіваючись цього року підписати Угоду про асоціацію з ЄС, Україна продовжує шукати моделі співробітництва з Митним союзом.
«Можна говорити і про статус асоційованого членства, і про часткове приєднання до тих чи інших статутних документів Митного союзу», – зауважив міністр.
Урядовий уповноважений з питань євроінтеграції України Валерій П’ятницький наголосив, що в інтересах України поглиблювати відносини і з країнами ЄС, і з державами у різних регіонах світу. Привабливість же українського ринку залежить від успішності внутрішніх реформ, які розпочав офіційний Київ.
Експертний скепсис на адресу реформ
Тим часом, серед українських експертів лунають застереження щодо механізмів впровадження та результатів тих реформ, що їх розпочали Президент Віктор Янукович та його команда.
Так, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що реформи, які чинна влада розпочала як проект, на стадії реалізації загальмувались. Адже на етапі підготовки реформ їхні ініціатори не подбали про антикорупційні механізми їхньої реалізації.
Допоки корупція «вбудована» у реформи та державне управління, розраховувати на поліпшення бізнес-клімату та прихід інвестицій українцям не варто, наголосив експерт.
Європейська бізнес-асоціація об’єднує близько тисячі європейських, українських та міжнародних компаній, щоб разом обговорювати і вирішувати проблеми, з якими стикаються бізнесмени в Україні.
А серед цих проблем чимало тих, які стоять на заваді іноземним інвестиціям та підписанню Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом. Це і корупція, і непрозорі правила ведення бізнесу, і політична нестабільність у країні. Про це говорили у своїх виступах посол ЄС Ян Томбінський, дипломати й бізнесмени з Європи і Канади.
На думку посла Томбінського, європейська модель господарювання допоможе Україні подолати свої внутрішні проблеми й належним чином розгорнути наявний потенціал.
«Я вважаю європейську модель найкращою для модернізації української економіки та перетворення України – з її потужним потенціалом, з її людськими ресурсами – на конкурентоспроможну державу на світовому ринку», – зауважив Ян Томбінський.
Євросоюз vs Митний союз: спроба тримати рівновагу
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а відтак створення зони вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною – головна мета офіційного Києва у зовнішній політиці. Але євроінтеграція – це також здійснення серйозних реформ усередині держави, включаючи такі, що сприяють покращенню інвестиційного клімату. На цьому у виступі наголосив міністр закордонних справ України Леонід Кожара.
Українське законодавство визначає європейську інтеграцію як пріоритетний напрямок зовнішньої політикиЛеонід Кожара
«Європейську інтеграцію наша влада розглядає як процес адаптації європейського законодавства в Україні, як створення адміністративних, правових, соціальних, економічних та інших умов, які б відповідали основним європейським стандартам. Нагадаю: українське законодавство визначає європейську інтеграцію як пріоритетний напрямок зовнішньої політики», – зазначив Кожара.
Водночас він наголосив, що, сподіваючись цього року підписати Угоду про асоціацію з ЄС, Україна продовжує шукати моделі співробітництва з Митним союзом.
«Можна говорити і про статус асоційованого членства, і про часткове приєднання до тих чи інших статутних документів Митного союзу», – зауважив міністр.
Урядовий уповноважений з питань євроінтеграції України Валерій П’ятницький наголосив, що в інтересах України поглиблювати відносини і з країнами ЄС, і з державами у різних регіонах світу. Привабливість же українського ринку залежить від успішності внутрішніх реформ, які розпочав офіційний Київ.
Експертний скепсис на адресу реформ
Тим часом, серед українських експертів лунають застереження щодо механізмів впровадження та результатів тих реформ, що їх розпочали Президент Віктор Янукович та його команда.
Так, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що реформи, які чинна влада розпочала як проект, на стадії реалізації загальмувались. Адже на етапі підготовки реформ їхні ініціатори не подбали про антикорупційні механізми їхньої реалізації.
Допоки корупція «вбудована» у реформи та державне управління, розраховувати на поліпшення бізнес-клімату та прихід інвестицій українцям не варто, наголосив експерт.
