Київ – У столиці закрили одну з найвідоміших книгарень – «Знання». Претенденти на її приміщення вночі вантажівкою вивезли весь книжковий асортимент крамниці. З цього приводу на Хрещатику тривають протести. Активісти вимагають у Прем’єр-міністра відновити роботу крамниці і розробити програму для підтримки українських книгарень загалом. У свою чергу в Київраді заявляють, що кількість книгарень не зменшується, а лише змінюється форма власності.
98 відсотків столичних книгарень, що перебували в комунальній власності, за останні роки було знищено – такі підрахунки громадських організацій наводить член «Молодіжного руху Києва» Денис Тарасов.
«Ми обмінюємо книжки на підписи під зверненням до Прем’єр-міністра України щодо проблемної ситуації, що склалася навколо київських книгарень. У Києві, на момент отримання Україною незалежності, у приміщеннях комунальної власності було 80 книгарень, на 2010 рік – 14, зараз – 4», – зазначає Денис Тарасов.
У свою чергу член земельної комісії Київради, керівник фракції Партії регіонів Олексій Омельянеко запевняє, що книжкових магазинів не стало менше, змінилася лише їхня форма власності.
«У форматі великих торгових центрів книжкові магазини присутні. Це за часів Черновецького була така тенденція, як закриття окремих книжкових магазинів, таких як «Сяйво». Зараз – її немає. Тому думаю, що говорити про те, що у нас зменшується кількість книгарень – не досить коректно, тому що я, наприклад, не відчуваю, що у нас книжкових магазинів стало менше», – пояснює Олексій Омельяненко.
Стосовно ж книгарні «Знання», то за словами депутата Київради, суд вирішив повернути приміщення в комунальну власність.
«Наскільки мені відомо, там була низка судів, які визнали недійсним відчуження цього комунального майна, і було рішення про повернення у власність міста приміщення книгарні «Знання», – зауважив Олексій Омельяненко.
Закриття книгарень матиме фатальні наслідки – поетеса
Зі свого боку, голова парламентського підкомітету з охорони культурної спадщини б’ютівець Олександр Бригинець стверджує, що сьогодні в колишніх книгарнях відкривають місця відпочинку і розваг.
«Сьогодні бізнесмени, які хочуть бути успішними, хапають будь-які приміщення і замість книгарень створюють там кафе чи якісь стрип-клуби. Я б сказав, що це сьогоднішня тенденція», – зазначає Олександр Бригинець.
Поетеса Наталя Позняк-Хоменко наголошує, що закриття книгарень матиме фатальні наслідки і для професії письменника, і для читачів.
«На діяльності українських письменників воно позначиться кардинально. Єдиний спосіб побачити їхні книжки – це прийти в книгарню. Це єдиний спосіб їхнього існування, тому що електронні книжки, їх, звичайно, теж можна почитати, але автор в Україні за це здебільшого нічого не отримує. Тобто письменник – це буде вже не професія, а хобі», – наголошує Наталя Позняк-Хоменко.
Президент асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін вбачає причини закриття книжкових крамниць в особливостях політики влади, яка не формує у населення потреби в книжках.
«Сьогодні в українському суспільстві завдяки «активним» діям влади не сформована потреба в читанні, в культурі, в розвитку особистості як такої. Сьогодні інтелектуальна складова знаходиться на нижчих щаблях суспільного життя», – переконує Олександр Афонін.
98 відсотків столичних книгарень, що перебували в комунальній власності, за останні роки було знищено – такі підрахунки громадських організацій наводить член «Молодіжного руху Києва» Денис Тарасов.
«Ми обмінюємо книжки на підписи під зверненням до Прем’єр-міністра України щодо проблемної ситуації, що склалася навколо київських книгарень. У Києві, на момент отримання Україною незалежності, у приміщеннях комунальної власності було 80 книгарень, на 2010 рік – 14, зараз – 4», – зазначає Денис Тарасов.
У свою чергу член земельної комісії Київради, керівник фракції Партії регіонів Олексій Омельянеко запевняє, що книжкових магазинів не стало менше, змінилася лише їхня форма власності.
Це за часів Черновецького була така тенденція, як закриття окремих книжкових магазинів, таких як «Сяйво»Олексій Омельянеко
«У форматі великих торгових центрів книжкові магазини присутні. Це за часів Черновецького була така тенденція, як закриття окремих книжкових магазинів, таких як «Сяйво». Зараз – її немає. Тому думаю, що говорити про те, що у нас зменшується кількість книгарень – не досить коректно, тому що я, наприклад, не відчуваю, що у нас книжкових магазинів стало менше», – пояснює Олексій Омельяненко.
Стосовно ж книгарні «Знання», то за словами депутата Київради, суд вирішив повернути приміщення в комунальну власність.
«Наскільки мені відомо, там була низка судів, які визнали недійсним відчуження цього комунального майна, і було рішення про повернення у власність міста приміщення книгарні «Знання», – зауважив Олексій Омельяненко.
Закриття книгарень матиме фатальні наслідки – поетеса
Зі свого боку, голова парламентського підкомітету з охорони культурної спадщини б’ютівець Олександр Бригинець стверджує, що сьогодні в колишніх книгарнях відкривають місця відпочинку і розваг.
«Сьогодні бізнесмени, які хочуть бути успішними, хапають будь-які приміщення і замість книгарень створюють там кафе чи якісь стрип-клуби. Я б сказав, що це сьогоднішня тенденція», – зазначає Олександр Бригинець.
Поетеса Наталя Позняк-Хоменко наголошує, що закриття книгарень матиме фатальні наслідки і для професії письменника, і для читачів.
«На діяльності українських письменників воно позначиться кардинально. Єдиний спосіб побачити їхні книжки – це прийти в книгарню. Це єдиний спосіб їхнього існування, тому що електронні книжки, їх, звичайно, теж можна почитати, але автор в Україні за це здебільшого нічого не отримує. Тобто письменник – це буде вже не професія, а хобі», – наголошує Наталя Позняк-Хоменко.
Президент асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін вбачає причини закриття книжкових крамниць в особливостях політики влади, яка не формує у населення потреби в книжках.
Завдяки «активним» діям влади не сформована потреба в читанні, в культурі, в розвитку особистості як такоїОлександр Афонін
