Курсові роботи, реферати, дипломні… Якщо раніше студенти в Росії та інших пострадянських країнах писали їх в бібліотечній тиші, обклавшись книжками, то нині багато з них не обтяжують себе зайвою працею і купують необхідну роботу через інтернет. Ринок студентських наукових праць настільки розрісся, що з’явилася чимала кількість людей, для яких їхнє написання стало професією. Разом з тим, якість освіти стрімко падає.
Молода жителька російської республіки Татарстан Лайсан живе з того, що пише наукові праці для інших. На все є свої розцінки, пояснила вона місцевому кореспонденту Радіо Свобода.
«Дисертація коштує від 5 тисяч рублів. Але ціна також залежить від того, скільки людина може заплатити. Я не копіюю з того, що вже є викладено в інтернеті, я займаюся справжньою дослідницькою роботою в бібліотеці. Я дбаю про свою професійну репутацію і не хочу втратити своїх клієнтів», – розповідає науковець, який пише наукові роботи за інших.
Справа купівлі-продажу наукових праць серед студентів у Казані, столиці Татарстану, настільки звична, що Лайсан свої послуги рекламує в інтернеті у соціальних мережах.
Викладачі університетів хапаються за голову – їхня робота пропадає даремно, говорить професор соціології Казанського федерального університету Іскандер Ясавієв.
«Явище настільки поширене, що весь процес освіти перетворюється на профанацію», – каже він.
Але Аня Ґітатдінова, яка навчається у цьому ж університеті, говорить, що частина відповідальності за таку поширеність цієї практики лежить і на викладачах, які закривають на неї очі.
«Приблизно половина студентів пишуть наукові роботи самостійно, інші користуються чиєюсь допомогою. Є також студенти, які купують курсові чи дипломні роботи. Вони не дурні. Просто їм шкода витрачати час у бібліотеках», – говорить студентка.
Про масштаб цього явища в Росії судити важко. Дослідження на цю тему не опубліковані, а Міністерство освіти та Вища атестаційна комісія відмовилися говорити на цю тему для Радіо Свобода.
Деякі університети намагаються боротися з плагіатом. Непоодинокими є випадки відрахування студентів за списування. Однак професор Ясавієв говорить, що ця проблема є системною в російській освіті, що викладачі переобтяжені і їм не вистачає часу для того, щоб допомогти студентам у написанні ними самостійної праці.
Проте відкладення вирішення проблеми може дорого обійтися Росії та росіянам. Коли 2010 року з’ясувалося, що на заводі, який виробляє літаки марки «Сухой», 70 працівників мали фальшиві дипломи, керівництво заводу заявило, що це не настільки значна провина, щоб звільняти їх з роботи. Лише через кілька місяців пасажирський літак марки «Су» розбився під час демонстраційного польоту в Індонезії, вбивши всіх 45 людей на борту.
Матеріал підготували Марія Щур, Nail Khisamiev та Claire Bigg
Молода жителька російської республіки Татарстан Лайсан живе з того, що пише наукові праці для інших. На все є свої розцінки, пояснила вона місцевому кореспонденту Радіо Свобода.
Я не копіюю з того, що вже є викладено в інтернеті. Я дбаю про свою професійну репутацію.Лайсан
«Дисертація коштує від 5 тисяч рублів. Але ціна також залежить від того, скільки людина може заплатити. Я не копіюю з того, що вже є викладено в інтернеті, я займаюся справжньою дослідницькою роботою в бібліотеці. Я дбаю про свою професійну репутацію і не хочу втратити своїх клієнтів», – розповідає науковець, який пише наукові роботи за інших.
Справа купівлі-продажу наукових праць серед студентів у Казані, столиці Татарстану, настільки звична, що Лайсан свої послуги рекламує в інтернеті у соціальних мережах.
Викладачі університетів хапаються за голову – їхня робота пропадає даремно, говорить професор соціології Казанського федерального університету Іскандер Ясавієв.
«Явище настільки поширене, що весь процес освіти перетворюється на профанацію», – каже він.
Але Аня Ґітатдінова, яка навчається у цьому ж університеті, говорить, що частина відповідальності за таку поширеність цієї практики лежить і на викладачах, які закривають на неї очі.
Приблизно половина студентів пишуть наукові роботи самостійно.Іскандер Ясавієв
«Приблизно половина студентів пишуть наукові роботи самостійно, інші користуються чиєюсь допомогою. Є також студенти, які купують курсові чи дипломні роботи. Вони не дурні. Просто їм шкода витрачати час у бібліотеках», – говорить студентка.
Про масштаб цього явища в Росії судити важко. Дослідження на цю тему не опубліковані, а Міністерство освіти та Вища атестаційна комісія відмовилися говорити на цю тему для Радіо Свобода.
Деякі університети намагаються боротися з плагіатом. Непоодинокими є випадки відрахування студентів за списування. Однак професор Ясавієв говорить, що ця проблема є системною в російській освіті, що викладачі переобтяжені і їм не вистачає часу для того, щоб допомогти студентам у написанні ними самостійної праці.
Проте відкладення вирішення проблеми може дорого обійтися Росії та росіянам. Коли 2010 року з’ясувалося, що на заводі, який виробляє літаки марки «Сухой», 70 працівників мали фальшиві дипломи, керівництво заводу заявило, що це не настільки значна провина, щоб звільняти їх з роботи. Лише через кілька місяців пасажирський літак марки «Су» розбився під час демонстраційного польоту в Індонезії, вбивши всіх 45 людей на борту.
Матеріал підготували Марія Щур, Nail Khisamiev та Claire Bigg
