На Великому адронному колайдері (ВАК) у Швейцарії розпочалася остання перед його зупинкою серія експериментів – сеанс зіткнень іонів свинцю з протонами. Це дасть можливість ученим глибше зрозуміти природу зіткнень, під час яких відбувається створення кварк-глюонної плазми – речовини, що була першоосновою Всесвіту. Після цього роботу ВАК зупинять – для реконструкції й аналізу результатів експериментів. У цій роботі братимуть участь і українські вчені – якщо вистачить грошей.
Наприкінці лютого – на початку березня колайдер на французько-швейцарському кордоні зупинять для модернізації, яка буде тривати щонайменше півтора року. Вчені хочуть підняти сумарну енергію зіткнень субатомних частинок. Мета – збільшити частоту появи рідкісних подій, таких, як народження бозона Гіґґза, пояснює Геннадій Зинов’єв, представник України в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН), завідувач відділу фізики високих густин енергії Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова Національної академії наук України.
«Колайдер сам по собі – це просто машина, яка дозволяє отримати дуже високі енергії для частинок, які прискорюються. Але він не дуже цікавий, якщо не буде забезпечувати зіткнення, і весь зміст науки – це робота з вивчення цих зіткнень. А зіткнення вивчаються за допомогою детекторів. Це величезні прилади розміром із 5-поверхові будинки глибоко під землею. Зрозуміло, що за 12 років з’явилося дуже багато нових технологічних речей, прийомів, які було б дуже непогано використовувати в роботі детекторів. Крім того, за час їхнього використання вони могли погіршити свою роботу», – зазначає Геннадій Зинов’єв.
Вчені вже чекають на нові спекуляції в медіа
Водночас жодних потрясінь від роботи колайдера, незважаючи на майбутнє підвищення потужностей, вчені не очікують. Хоча й підозрюють, що новий етап використання колайдера, який має початися в 2015 році, спричинить хвилю нових спекуляцій у медіа. Про це говорить доктор наук Алік Макферсон, один із інженерів пристрою, у коментарі сайту huffingtonpost.com.
«Ми займалися зіткненням частинок і презентували світові наші результати, а також можливості, потужності колайдера, а люди почали сприймати, розуміти це як наукову фантастику або навіть фентезі. В медіа постійно з’являються ідеї про те, що тут може виникнути чорна діра, яка проковтне Землю. Навіть за підвищеної потужності такого бути, звичайно, не може», – зауважує він.
«З такими грошима ми далеко не поїдемо»
Фізики ще не знають, як пояснити результати проведених за останні чотири роки експериментів, говорить представник України в Європейському центрі ядерних досліджень Геннадій Зинов’єв. Наразі з’явилися здогадки про те, що мова може йти не про одну, а про дві «частинки Бога». Тож до 2015 року науковці якраз і будуть аналізувати перші результати роботи колайдера.
Також вчені (зокрема, й українські члени проекту Click) продовжуватимуть роботу над новими методами прискорення частинок, говорить Зинов’єв. І, за його словами, українців у Центрі дуже цінують.
«Якщо це буде підтримано державою, то Україна увійде в цей проект дуже серйозно. Людей, голів хороших в Україні дуже багато, треба їх якось підтримати. Академія наук за це взялася, але це дуже малі кошти – 500 тисяч гривень на рік. Якщо це 3 групи на 3 детекторах (українські вчені зараз працюють на детекторі АЛІСА), то це лише 1–2 відрядження на рік на кожну з груп. А їздити треба інколи і по 2 рази на місяць. З такими грошима ми далеко не поїдемо», – говорить вчений.
Українські науковці просилили уряд виділити Національній академії наук на цей рік 3,8 мільярда гривень. В ухваленому ж бюджеті на потреби НАНу прописані лише 2 з половиною мільярди.
ДОВІДКА
Великий адронний колайдер – це найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, він розташований у 27-кілометровому підземному тунелі у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) поблизу Женеви. Колайдер призначений для прискорювання адронів, зокрема, протонів, а також важких іонів.
Бозон Гіґґса – це гіпотетична частинка, існування якої передбачене в так званій «стандартній моделі» елементарних частинок, хоча її ще достовірно не зафіксували. Фізики вважають, що вона надає масу іншим частинкам.
Наприкінці лютого – на початку березня колайдер на французько-швейцарському кордоні зупинять для модернізації, яка буде тривати щонайменше півтора року. Вчені хочуть підняти сумарну енергію зіткнень субатомних частинок. Мета – збільшити частоту появи рідкісних подій, таких, як народження бозона Гіґґза, пояснює Геннадій Зинов’єв, представник України в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН), завідувач відділу фізики високих густин енергії Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова Національної академії наук України.
«Колайдер сам по собі – це просто машина, яка дозволяє отримати дуже високі енергії для частинок, які прискорюються. Але він не дуже цікавий, якщо не буде забезпечувати зіткнення, і весь зміст науки – це робота з вивчення цих зіткнень. А зіткнення вивчаються за допомогою детекторів. Це величезні прилади розміром із 5-поверхові будинки глибоко під землею. Зрозуміло, що за 12 років з’явилося дуже багато нових технологічних речей, прийомів, які було б дуже непогано використовувати в роботі детекторів. Крім того, за час їхнього використання вони могли погіршити свою роботу», – зазначає Геннадій Зинов’єв.
Вчені вже чекають на нові спекуляції в медіа
Водночас жодних потрясінь від роботи колайдера, незважаючи на майбутнє підвищення потужностей, вчені не очікують. Хоча й підозрюють, що новий етап використання колайдера, який має початися в 2015 році, спричинить хвилю нових спекуляцій у медіа. Про це говорить доктор наук Алік Макферсон, один із інженерів пристрою, у коментарі сайту huffingtonpost.com.
В медіа постійно з’являються ідеї про те, що тут може виникнути чорна діра, яка проковтне ЗемлюАлік Макферсон
«З такими грошима ми далеко не поїдемо»
Фізики ще не знають, як пояснити результати проведених за останні чотири роки експериментів, говорить представник України в Європейському центрі ядерних досліджень Геннадій Зинов’єв. Наразі з’явилися здогадки про те, що мова може йти не про одну, а про дві «частинки Бога». Тож до 2015 року науковці якраз і будуть аналізувати перші результати роботи колайдера.
Також вчені (зокрема, й українські члени проекту Click) продовжуватимуть роботу над новими методами прискорення частинок, говорить Зинов’єв. І, за його словами, українців у Центрі дуже цінують.
Голів хороших в Україні дуже багато, треба їх якось підтриматиГеннадій Зинов'єв
«Якщо це буде підтримано державою, то Україна увійде в цей проект дуже серйозно. Людей, голів хороших в Україні дуже багато, треба їх якось підтримати. Академія наук за це взялася, але це дуже малі кошти – 500 тисяч гривень на рік. Якщо це 3 групи на 3 детекторах (українські вчені зараз працюють на детекторі АЛІСА), то це лише 1–2 відрядження на рік на кожну з груп. А їздити треба інколи і по 2 рази на місяць. З такими грошима ми далеко не поїдемо», – говорить вчений.
Українські науковці просилили уряд виділити Національній академії наук на цей рік 3,8 мільярда гривень. В ухваленому ж бюджеті на потреби НАНу прописані лише 2 з половиною мільярди.
ДОВІДКА
Великий адронний колайдер – це найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, він розташований у 27-кілометровому підземному тунелі у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) поблизу Женеви. Колайдер призначений для прискорювання адронів, зокрема, протонів, а також важких іонів.
Бозон Гіґґса – це гіпотетична частинка, існування якої передбачене в так званій «стандартній моделі» елементарних частинок, хоча її ще достовірно не зафіксували. Фізики вважають, що вона надає масу іншим частинкам.
